Рішення № 9017935, 17.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/184-6/47817.06.09 За первісним позовом          Київського національного університету технологій та                                                                       дизайну До                                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»

Третя особа                              на стороні відповідача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Національний стандарт»

Про                                        розірвання договору, визнання стороною угод та зобов’язання передати все отримане за договором

Та за зустрічним

позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»

До                                        Київського національного університету технологій та                                                                       дизайну

Треті особи                              на стороні відповідача за зустрічним позовом, які не                                                                       заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1)          Головне управління Державного казначейства у місті Києві

2)          Міністерство освіти і науки України

Про                                         стягнення витрат, пов’язаних з виконанням доручення

За участю                              Прокуратури міста Києва

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача за первісним позовом                     Шапошнікова Т.Г. (за дов.)

Від відповідача за первісним позовом                     Тельчаров Д.О. (за дов.)

Від прокуратури                                                   Некрасов О.М.

Від третьої особи на стороні відповідача

за первісним позовом                                         не з’явились

Від третіх осіб на стороні відповідача

за зустрічним позовом                                         1) Гирявець М.В. (за дов.)

                                                                      2) не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Київський національний університет технології та дизайну до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»про розірвання договору № 154 від 27.12.2005 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р., визнання стороною угод та зобов’язання передати все отримане за угодами.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем договору № 154 від 27.12.2005 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р.. Зокрема, як зазначає позивач, відповідно до умов договору № 154 та заявки на інвестування в розвиток матеріально-технічної бази (далі - МТБ) № 28.11-3 у відповідача виникли зобов’язання здійснити перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом травня –липня 2007 р.. Відповідно до положень пунктів 2.1., 2.3., 5.3.15 договору № 154 відповідач зобов’язувався здійснити інвестування таких сум в строки, передбачені заявками позивача, направленими заздалегідь у певний строк до моменту початку їх виконання.

Строки надання заявок позивачем були дотримані, тобто виконані умови договору № 154. Пропозиція відстрочки виконання заявки на адресу позивача від відповідача не надходила, а лист позивача від 10.05.2007 р. № 10.05-1 про виконання умов договору № 154, здійснення інвестування та надання позивачу документів і пропозицій щодо подальшого виконання умов договору залишений відповідачем без відповіді та задоволення. Претензія-пропозиція від 06.06.2007 р. № 06-06/07 позивача про розірвання договору також залишена відповідачем без задоволення.

Крім того, позивач зазначав, що відповідачем за договором № 154, у період з 09.02.2005 р. по червень 2007 р. були вчинені певні правочини, а саме: укладені договори з третіми особами, спрямовані на розробку проектно-кошторисної документації на виготовлення макету об’єкту будівництва тощо. На думку позивача, дані відносини в рамках виконання договору № 154 є відносинами доручення.

На вимогу позивача відповідач отримане за договорами з третіми особами передати позивачу відмовився, позивача стороною таких договорів не визнав, чим перешкоджає позивачу у реалізації його прав та порушує інтереси.

Ухвалою суду від 12.07.2008 р. було порушено провадження у справі № 33/184.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позивач має право на розірвання договору лише у разі відшкодування ним відповідачу всіх понесених останнім збитків (витрат), які виникли у нього у зв’язку з виконанням зобов’язань за цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Київський фонд нерухомості»звернулося з зустрічним позовом до Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням доручення.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»на виконання договору № 154 від 09.02.2005 р. та додатку від 27.12.2005 р. про зміни та доповнення до договору № 154 виконував певні роботи та укладав договори (угоди) з контрагентами в рамках повноважень, якими Київський національний університет технологій та дизайну наділив товариство.

Таким чином, ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»на виконання умов договору уклав низку правочинів та на їх виконання зробив певні платежі на загальну суму 2582345,60 грн.

Крім того, право на відшкодування всіх витрат товариства, які були ним понесені під час виконання зобов’язань за договором № 154, передбачено пунктами 9.3 та 14.1 вказаного договору.

Київський національний університет технологій та дизайну надав відзив на зустрічну позовну заяву та просив відстрочити виконання судового рішення до 01.01.2008 р., а також розстрочити стягнення суми витрат на виконання доручення в розмірі 2585345,60 грн. на 10 місяців, посилаючись на те, що він є бюджетним закладом та фінансується з Державного бюджету України, а видатки, які просить стягнути ТОВ «Київський Фонд Нерухомості», не були передбачені у складі кошторису на 2007 рік.

Рішенням суду від 25.09.2007 р. первісний позов було задоволено частково. Зокрема, було вирішено розірвати договір № 154 в редакції від 27.11.2005 р. з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р., укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну та ТОВ «Київський фонд нерухомості»; зобов’язано ТОВ «Київський фонд нерухомості»передати Київському національному університету технологій та дизайну все отримане за:

- договором на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 11/06 від 28.11.2006 р. (з додатками до нього), укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне проектування»;

- договором купівлі-продажу архітектурної концепції та обґрунтування будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями і паркінгом № б/н від 05.03.2007 р., укладеним з юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр –компанією LIMITED»;

- контрактом на виготовлення макету № 7/1 від 20.02.2007 р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурні макетні майстерні»;

- договором на виконання робіт № 522 від 06.02.2007 р., укладеним з Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України;

- договором на виконання проектних робіт № ПБМ-0707 від 16.02.2007 р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю проектне бюро «Місто-2006»;

- договором № 20-02/07-Ф від 20.02.2007 р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Сі Ді Сі Україна»;

- договором на надання консультаційних послуг № б/н від 07.03.2007 р., укладеним з юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр –компанією «ARX LIMITED»;

- рахунком-фактурою № 995/02-05 від 05.12.2005 р. від госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури»КМДА ;

- рахунком-фактурою № 1512/02-06 від 28.12.2006 р. від госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури»КМДА;

- договором на виконання проектно-вишукувальних робіт № 225 від 05.09.2006 р., укладеним з державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут».

Також було вирішено стягнути з ТОВ «Київський Фонд Нерухомості» на користь Київського національного університету технологій та дизайну витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн. та витрати по сплаті державного мита в розмірі 42,5 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо визнання стороною угод було відмовлено.

Зустрічний позов було задоволено повністю, а саме: вирішено стягнути з Київського національного університету технологій та дизайну на користь ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»витрати на виконання доручення в сумі 2582345,6 грн.; стягнути з Київського національного університету технологій та дизайну на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 177 грн. та витрати по сплаті державного мита в розмірі 25542,5 грн.

Також було задоволено клопотання Київського національного університету технологій та дизайну про відстрочення та розстрочення виконання рішення щодо основної суми заборгованості.

Так, було відстрочено Київському національному університету технологій та дизайну виконання рішення суду до 01.01.2008 р.. Стягнення в розмірі 2582345,6 грн. було розстрочене Київському національному університету технологій та дизайну на 10 місяців, починаючи з 01.01.2008 р., шляхом стягнення щомісяця рівних частин боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2008 р. вказане рішення місцевого суду скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 р. стало порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, не були з’ясовані обставини справи стосовно встановлення істотного порушення стороною договору, визначеного приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, а саме: щодо завдання шкоди (її розмір та підстави виникнення), внаслідок якої сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, належна оцінка їм судом не надавалась.

Крім того, при прийнятті рішення про стягнення з Київського національного університету технологій та дизайну не було визначено головного розпорядника коштів у спірних правовідносинах. Таким чином, як зазначив Вищий господарський суд України, господарський суд розглянув справу односторонньо, не з’ясував дійсні права та обов’язки сторін стосовно предмету та підстави виникнення спору, не перевірив усі обставини, що мають значення для справи, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2008 р. справі було присвоєно номер 33/184-6/478.

Ухвала Верховного Суду України від 25.12.2008 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2009 р. розгляд справи було призначено на 16.02.2009 р..

У вказаному судовому засіданні представником позивача за первісним позовом заявлено клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головного управління Державного казначейства у місті Києві.

Суд задовольнив вказане клопотання, залучивши Головне управління Державного казначейства у місті Києві до участі у справі як третю особу на стороні відповідача за зустрічним позовом.

Також у судове засідання з’явився представник відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Національний стандарт»та підтримав подане попередньо клопотання про залучення останнього до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд задовольнив вказане клопотання, залучивши відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Національний стандарт»до участі у справі як третю особу на стороні відповідача за первісним позовом.

Клопотання компанії «ХХІ Century Investments Public»про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було відхилено судом як необґрунтоване, оскільки суду не подано належних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов’язки вказаної компанії щодо однієї зі сторін.

Позивач за первісним позовом надав пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що залучення Головного управління Державного казначейства у місті Києві є безпідставним.

Позивач за зустрічним позовом надав пояснення по справі, в яких зазначив, що всі договори (угоди) з контрагентами укладені ним в рамках правомочностей, якими замовник наділив його відповідно до положень Договору, а понесені витрати підлягають відшкодуванню.

Розгляд справи було відкладено на 19.03.2009 р..

Відповідач за зустрічним позовом надав суду відзив, в якому позовні вимоги відхилив повністю на тій підставі, що додаткова угода № 1 від 27.11.2006 р., відповідно до якої позивач звернувся з заявкою, підписана неповноважною особою. З огляду на те, що на момент звернення замовника з заявкою на інвестування на розвиток МТБ дозволу на початок будівельних робіт не було отримано, така заява не може породжувати зобов’язань для інвестора. Судові рішення, які б визначали розмір заборгованості по зобов’язанням інвестора перед замовником по договору № 154, не приймались. Заборгованості по договору № 154 не була предметом позову й нічим не встановлена. Підстави для розірвання договору відсутні.

Крім того, позивач за зустрічним позовом ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»подав заяву про зміну позовних вимог, в який просив зобов’язати Київський національний університетом технологій та дизайну виконати договір № 154 від 09.02.2005 р. в натурі.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Підстава позову –це фактична обставина, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Як зазначено вище, підставою зустрічної позовної вимоги є застосування наслідків припинення відносин доручення, а саме: відшкодування витрат.

Вимоги про зобов’язання Київського національного університету технологій та дизайну виконати договір № 154 мотивовані невиконанням договору та не пов’язані з застосуванням правових наслідків припинення договору.

Отже, підстави вимоги про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням доручення та вимоги про виконання договору в натурі, є різними, що свідчить про те, що, виходячи з вимог ст. 22 ГПК України, вимога про виконання договору в натурі не може бути розглянута в рамках даної справи, оскільки пов’язана з одночасною зміною предмету і підстави позову.

На розгляд суду надійшло клопотання Київського національного університету технологій та дизайну щодо залучення до участі у справі Міністерства освіти і науки України як третьої особи на стороні позивача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність залучення Міністерства освіти і науки України до участі у справі на підставі ст. 27 ГПК України як третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом.

У судових засіданнях 13.05.2009 р. та 18.05.2009 р. оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач за первісним позовом надав пояснення, в яких заперечив проти твердження ТОВ «Київський фонд нерухомості»про недійсність додаткової угоди № 1, оскільки її чинність встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 р. по справі № 6/284, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 р..

Від Головного управління Державного казначейства у місті Києві надійшли пояснення про те, що воно не є учасником спору .

У судове засідання 28.05.2009 р. представники ТОВ «Київський фонд нерухомості», відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт»та Міністерства освіти і науки України не з’явились, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 15.06.2009 р..

У судовому засіданні 15.06.2009 р. було оголошено перерву до 17.06.2009 р..

Представники третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом та третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки в судове засідання не подали..

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.02.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»(інвестором) та Київським національним університетом технологій та дизайну (замовником) було укладено договір № 154 (далі –Договір), за яким інвестор здійснює інвестування реконструкції стадіону та будівництво житлової споруди на земельній ділянці замовника, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

27.12.2005 р. між сторонами було укладено додаток про зміни та доповнення до Договору від 09.02.2005 р., яким викладено положення останнього в новій редакції.

Згідно з п. 2.1 Договору замовник замовляє, а інвестор зобов’язується забезпечити фінансування, будівництво (реконструкцію) стадіону та житлового будинку на земельній ділянці та розвиток матеріально-технічної бази замовника на умовах та в порядку, визначеному Договором.

27.11.2006 р. між інвестором в особі уповноваженої особи Куненка С.В., що діє на підставі довіреності № 22-1 від 27.11.2006 р., та замовником було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою було погоджено початок здійснення інвестування в розвиток матеріально-технічної бази замовника з моменту підписання такої додаткової угоди та внесено відповідні зміни до договору.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що розвиток матеріально-технічної бази замовника передбачає здійснення інвестором інвестування та організацію виконання відповідних робіт (послуг) та закупівель на користь замовника. Конкретні цілі та об’єкти, що підлягають розвитку (реконструкції, ремонту, закупці) визначаються замовником шляхом надання письмових заявок відповідно до положень Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору обсяг інвестицій інвестора в розвиток матеріально-технічної бази визначається сторонами в сумі 10000000,00 грн. та може бути уточнений в ході виконання Договору шляхом двостороннього письмового повідомлення.

Згідно з п. 5.1.2 Договору замовник зобов’язується передати інвестору за безвідкличною довіреністю з правом передоручення функції замовника, достатні для збору вихідних даних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об’єктів, отримання всієї необхідної дозвільної документації відповідно до вимог чинного законодавства, а також з правом укладати інвестиційні та інші договори, чи будь-які інші правочини, з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва.

Пунктом 5.3.15. Договору інвестора зобов’язано здійснювати інвестування та/або організацію виконання розвитку матеріально-технічної бази (МТБ) відповідно до заявок замовника та положень Договору.

Відповідно до п. 8.4.1. Договору замовник отримує право власності на всі поліпшення МТБ.

На виконання умов Договору замовник з додержанням порядку і строків, які ним встановлені 28.11.2006 р. надав на адресу інвестора заявку на інвестування в розвиток матеріально-технічної бази вих. № 28/11-3 від 28.11.2006 р., яка наявна в матеріалах справи. Заявка була вручена інвестору замовником особисто під розписку в канцелярії інвестора, про що свідчить відповідна відмітка.

На підставі вказаної заявки та положень договору у інвестора виникли зобов’язання здійснити перерахування грошових коштів на користь позивача протягом травня–вересня 2007 року наступним чином:

–у травні 2007 року –790000,00 грн.;

–у червні 2007 року –2 953 312,50 грн.;

–у липні 2007 року – 1871656,25 грн.;

–у серпні 2007 року –1871656,25 грн.;

–у вересні 2007 року –1871656,25 грн..

Інвестор свої зобов’язання у травні, червні та першій половині липня 2007 року не виконав у встановлений строк, що ним не заперечується.

Пропозиція відстрочки виконання заявки на адресу замовника від інвестора не надходила.

10.05.2007 р. позивач звернувся до інвестора з листом вих. № 10/05-1, в якому вимагав виконати умови договору щодо здійснення інвестування, а також надати позивачу документи та пропозиції щодо подальшого виконання умов вищезазначеного договору.

06.06.2007 р. замовником на адресу інвестора була направлена претензія-пропозиція вих. № 37/07а від 06.06.2007 р. про розірвання Договору.

Відповіді на зазначену претензію інвестор не надав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди (абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України).

З огляду на викладене, оскільки зобов’язання інвестора забезпечити фінансування та розвиток матеріально-технічної бази є предметом Договору, умови Договору щодо порядку та строків здійснення фінансування та розвитку матеріально-технічної бази є істотними умовами Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначено вище, інвестор не виконав зобов’язання з фінансування розвитку матеріально-технічної бази замовника в травні 2007 року та червні 2007 року. Таким чином, враховуючи, що дані умови Договору є істотними умовами, невиконання відповідачем своїх обов’язків свідчить про неможливість досягнення мети Договору - розвитку матеріально-технічної бази, а заподіяна шкода позбавляє замовника того, на що він розраховував при укладенні Договору - отримання права власності на всі поліпшення матеріально-технічної бази (п. 8.4.1. Договору).

Твердження ТОВ «Київський фонд нерухомості»про те, що додаткова угода № 1 від 27.11.2006 р., відповідно до якої позивач звернувся з заявкою, підписана неповноважною особою не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 р. у справі № 6/284 за участю ТОВ «Київський фонд нерухомості»та Київського національного університету технологій та дизайну було встановлено наступне.

Відповідно до п. 8.5.2.1 статуту відповідача-1 у редакції від 26.09.2006 керуючий директор без довіреності діє від імені товариства в межах своєї компетенції, передбаченої статутом та чинним законодавством.

Повноваження керуючого директора на укладення угод обмежені сумою 100000 грн. (п. 8.5.2.17 статуту відповідача-1).

У той же час, пунктом 2.3.1 Договору було передбачено початок здійснення розвитку матеріально-технічної бази, а п. 5.4.7 - право інвестора на відстрочення строків інвестування при здійсненні розвитку матеріально-технічної бази.

Вказані умови не пов’язані з виникненням грошових зобов’язань на суму понад 100000 грн., вони могли укладатись керуючим директором або представником на підставі виданої керуючим директором довіреності.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 р. у справі № 6/284 залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 р., отже, факт того, що додаткова угода № 1 від 27.11.2006 р. підписана повноважною особою та є чинною, не потребує доказування..

З огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання договору № 154 в редакції від 27.11.2005 р. з урахуванням положень Додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У період з 09.02.2005 р. по кінець червня 2007 року інвестором укладались договори, спрямовані на виготовлення макету об’єкту будівництва, на розробку проектно-кошторисної документації, на створення науково-дослідної продукції, на надання консультаційних послуг, на виконання проектних (та вишукувальних) робіт, тощо, а саме:

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне проектування»було укладено договір на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 11/06 від 28.11.2006 р. (з додатками до нього), за яким останнє зобов’язується надати замовнику комплекс робіт та послуг з розробки, погодження, затвердження та передачі замовнику проектно-кошторисної документації стадій «Проект»та «Робоча документація»; пунктом 4.9 зазначеного договору майнове право власності на проектну документацію, розроблену відповідно до цього договору належить замовнику (інвестору); загальна вартість робіт за договором - 5 656 000,00 грн.; на виконання умов цього договору інвестором були проведені попередні оплати на суму 2 104 833,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурні макетні майстерні»був укладений контракт на виготовлення макету № 7/1 від 20.02.2007 р., за яким останнє зобов’язується виготовити та передати замовнику макет М 1:500 будівництва житлового комплексу з паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями, реконструкції стадіону, скверу та під’їзних шляхів; загальна вартість робіт за договором становила 80 450,00 грн. та була сплачена інвестором в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;.

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України було укладено договір на виконання робіт № 522 від 06.02.2007 р., за яким останній зобов’язується виконати для замовника такі роботи: «Санітарно-епідеміологічна оцінка умов інсоляції та природної освітленості навколишньої забудови в зв’язку з проектуванням житлового комплексу з паркінгом та реконструкцією стадіону за адресою: вул. Немировича-Данченка, 2 в Печерському районі м. Києва», та передати йому експертний висновок; загальна вартість робіт за договором в розмірі 1 000,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжним дорученням, наданим до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю Проектне бюро «Місто-2006»було укладено договір на виконання проектних робіт № ПБМ-0707 від 16.02.2007 р., за яким останнє зобов’язується виконати такі проектні та вишукувальні роботи (та передати замовнику розроблену документацію) - «Пішохідно-транспортна схема по вул. Немировича-Данченка, 2 в Печерському районі м. Києва»; загальна вартість робіт за договором в розмірі 54 000,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Сі Ді Сі Україна»був укладений договір № 20-02/07-Ф від 20.02.2007 р., за яким останнє зобов’язується виконати (та передати замовнику розроблену документацію) роботи з розробки «попередньої розробки двох варіантів розвитку території дитячого садочку, розміщеного за адресою м. Київ, вул. Л.Українки, 9-а»; загальна вартість робіт за договором в розмірі 50 500,00 грн. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «АRX LIMITED»був укладений договір на надання консультаційних послуг № б/н від 07.03.2007 р., за яким остання зобов’язалася надати (та передати замовнику документацію з консультування) замовнику консультаційні послуги з розроблення маркетингових рекомендацій та аналізу ефективності проекту (будівництво на земельній ділянці площею 1,3 га за адресою м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2); загальна вартість послуг за договором в розмірі 45 400,00 доларів США. була сплачена інвестором, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи;

ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовник, оплатив рахунок-фактуру № 1512/02-06 від 28.12.2006 р. на суму 3 910,68 грн., наданий госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури», за яким останній мав підготувати та погодити проектну документацію, яку надалі можна подавати на погодження у відповідні інстанції, та за результатами своєї діяльності надати замовнику всю погоджену проектну документацію;

ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовник, оплатив рахунок-фактуру № 995/02-05 від 05.12.2005 р., наданий госпрозрахунковою організацією «Центр містобудування та архітектури», за яким вказаний центр мав виконати всі роботи з погодження проектної документації та за результатами своєї діяльності надати замовнику відповідну документацію;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 225 від 05.09.2006 р., за яким останнє зобов’язувалося здійснити інженерно-геологічні вишукування на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2 та передати замовнику складену за результатами вишукувань документацію; на виконання умов цього договору інвестором згідно з актом здачі-приймання фактично виконаних робіт № б/н від 07.09.2006 р. була проведена оплата в розмірі 4 336,82 грн. відповідно до платіжного доручення № 167 від 19.09.2006 р.;

між ТОВ «Київський фонд нерухомості», як замовником, та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією «АRX LIMITED»був укладений договір купівлі-продажу архітектурної концепції та обґрунтування будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями і паркінгом № б/н від 05.03.2007 р., за яким остання зобов’язалася продати і передати інвестору передпроектну архітектурну концепцію та обґрунтування будівництва житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2. На виконання умов цього договору згідно з актом приймання-передачі від 02.04.2007 р. інвестором було проведено оплату відповідно до платіжного доручення № 44 від 29.03.2007 р. на суму 10 200,00 доларів США.

Позивач за первісним позовом просить визнати його стороною вищезазначених договорів, укладених ТОВ «Київський фонд нерухомості», та зобов’язати останнього передати все отримане за договорами.

Господарським судам підвідомчі спори, визначені в ст. 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 11.05.2004 р. та 29.10.2002 р..

Вимога визнати Київський національний університет технологій та дизайну стороною договорів (контракту, рахунків-фактури), укладених ТОВ «Київський фонд нерухомості», є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Встановлення факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України (постанова від 14.01.2002 р.).

Вимоги про встановлення юридичних фактів не підвідомчі господарським судам України, що є підставою для припинення розгляду справи в цій частині відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Правові підстави для задоволення зустрічного позову ТОВ «Київський фонд нерухомості»відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Договір доручення опосередковує відносини представництва, в яких виникають два види правового зв’язку –внутрішній та зовнішній. Внутрішній зв'язок складається між довірителем та повіреним, а зовнішній –між повіреним та третіми особами. Ця особливість пояснює наявність двох видів правочинів, які опосередковують перший та другий вид юридичного зв’язку . Внутрішні відносини опосередковуються договором доручення, а зовнішні –видачею довіреності на здійснення певних юридичних дій.

Обов’язок видачі повіреному довіреність на вчинення юридичних дій покладається на довірителя законом (ч. 1 ст. 1007 ЦК України).

Як зазначено вище, п. 5.1.2 Договору передбачено, що замовник зобов’язується передати інвестору за безвідкличною довіреністю з правом передоручення функції замовника, достатні для збору вихідних даних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об’єктів, отримання всієї необхідної дозвільної документації відповідно до вимог чинного законодавства, а також з правом укладати інвестиційні та інші договори, чи будь-які інші правочини, з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва.

Однак, Договором чітко не визначені юридичні дії, які інвестор матиме право здійснювати виконуючи функції замовника, у той час, як ст. 1003 ЦК України передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належать вчиняти повіреному.

Відповідна довіреність замовником інвестору після викладення умов Договору 27.12.2005 р. у новій редакції також не видалась.

Виходячи зі змісті п. 5.1.2 Договору, право інвестора укладати інвестиційні та інші договори чи будь-які правочини пов’язано з залученням коштів, тобто виконання обов’язків інвестора, а не замовника.

Як вбачається з договорів, укладених між ТОВ «Київський фонд нерухомості»та третіми особами, вони вчинені від власного імені, саме ТОВ «Київський фонд нерухомості», а не від імені та в інтересах Київського національного університету технологій та дизайну.

У договорі № 11/06, укладеному ТОВ «Київський фонд нерухомості» з ТОВ «Архітектурне планування»28.11.2006 р., зазначено, що ТОВ «Київський фонд нерухомості»діє на підставі договору № 154 від 09.02.2005 р. у редакції від 09.12.2005 р., яка, станом на 28.11.2006 р., не була чинною.

З огляду на викладене, правові підстави вважати, що вищевказані договори укладені ТОВ «Київський фонд нерухомості»з третіми особами в ході виконання доручення Київського національного університету технологій та дизайну - відсутні.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми, що регулюють правові наслідки припинення договору доручення (ст. 1009 ЦК України).

Посилання ТОВ «Київський фонд нерухомості» на п. 9.3 та п. 14.1 Договору як на підставу повернення коштів є не обґрунтованими, оскільки останні регулюють порядок дострокового припинення Договору за згодою сторін.

Таким чином, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено, що укладені ним у період з 09.02.2006 р. по липень 2007 р. договори, є договорами вчиненими на виконання доручення Київського національного університету технологій та дизайну за договором № 154 в редакції від 27.12.2005 р. з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р., позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Наведені обставини є також підставою для відмови у позові Київському національному університету технологій та дизайну про зобов’язання ТОВ «Київський фонд нерухомості»передати все отримане за договорами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача за первісним позов підлягає стягненню 42,5 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 154 в редакції від 27.12.2005 р. з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 27.11.2006 р., укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну (01011, Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, код 02070890) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21/10; 01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2а, код 32918214).

В частині вимог про визнання Київського національного університету технологій та дизайну стороною: договору на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 11/06 від 28.11.2006 р., укладеному з товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне проектування»; договору купівлі-продажу архітектурної концепції та обґрунтування будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями і паркінгом № б/н від 05.03.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - компанією «АRX LIMITED»; контракту на виготовлення макету № 7/1 від 20.02.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальність «Київський фонд нерухомості»та товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурні макетні майстерні»; договору на виконання робіт № 522 від 06.02.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України; договору на виконання проектних робіт № ПБМ-0707 від 16.02.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та товариством з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Місто-2006»; договору № 20-02/07-Ф від 20.02.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Сі Ді Сі Україна»; договору на надання консультаційних послуг № б/н від 07.03.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - компанією «АRX LIMITED»; рахунку-фактури № 1512/02-06 від 28.12.2006 р. на суму 3 910,68 грн.; рахунку-фактури № 995/02-05 від 5.12.2005 р.; договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 225 від 05.09.2006 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський фонд нерухомості»та державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»провадження у справі припинити.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21/10; 01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2а, рахунок № 2600618977 у ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, код 32918214) на користь Київського національного університету технологій та дизайну (01011, Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, рахунок № 35223006000176; рахунок 35217001000176; рахунок 35216002000176; рахунок 35215003000176; рахунок 35225004000176; рахунок 35227013000176 в УДК м. Києва, МФО 820019, код 02070890) 42,50 грн. витрат на сплату державного мита та 59 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 27.07.2009 р.