Рішення № 90179191, 03.07.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 335/12010/19

Провадження № 2/317/368/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Колесник Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 690000775 від 04.12.2007 в розмірі 18255 грн. 64 коп. та судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.12.2007 між ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 укладено договір № 690000775 про відкриття та порядок ведення рахунку покриття міжнародної платіжної картки VISA Альфа-Банк з відновлюваною кредитною лінією фізичної особи-резидента.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 7999 грн. 20 коп. для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки, а клієнт прийняв його для використання на власні потреби без будь-яких обмежень і з дотриманням інших істотних умов цього договору, що викладені в розділі № 2, який є невід`ємною частиною цього договору.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання, припинив вносити платежі, передбачені умовами кредитного договору і додаткової угоди, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

18.12.2012 ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги №2012-1-2/1.

Згідно договору про відступлення права вимоги №2012-1-2/1 від 18.12.2012 та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Альфа-Банк».

27.12.2012 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали договір купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 27/12/2012-01 від 27.12.2012.

Згідно Договору купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 27/12/2012-01 від 27.12.2012 та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», включно і до ОСОБА_1 .

Станом на 07.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 18255 грн. 64 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 11971 грн. 51 коп.; заборгованість за відсотками – 6284 грн. 13 коп.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язань стосовно повернення кредиту, позивач вправі вимагати у відповідача суму боргу.

У відзиві на позов від 22.01.2020 представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Погосян М.А., просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції зазначила, що позовна заява містить посилання на п. 2.1 кредитного договору. Відповідно до даного пункту ПАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 7999 грн. 20 коп., проте позивач обґрунтовує те, що станом на 07.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 18255 грн. 64 коп.: заборгованість за тілом кредиту – 11971 грн. 51 коп.; заборгованість за відсотками – 6284 грн. 13 коп. Отже, незрозуміло як у відповідача перед позивачем може виникнути заборгованість по тілу кредиту в сумі 11971 грн. 51 коп., якщо він отримав 7999 грн. 20 коп.

Також представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що до позовної заяви не додано розрахунок заборгованості. Позовна заява та додані до позовної заяви документи не містять документального підтвердження існування заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Крім того, відповідно до п. 2.4 розділу № 2 кредитного договору відновлювальна кредитна лінія відкривається протягом двох робочих днів з дати укладення цього Договору. Строк дії відновлювальної кредитної лінії складає 730 днів з моменту відкриття, але в будь-якому випадку закінчується в 24 год. 00 хв. останнього дня місяця строку дії картки. Строк дії картки закінчився ще у 2010 році, тому позивач не мав права за межами встановленого строку позовної давності подати позовну заяву. Незважаючи на те, що строк дії кредитної картки закінчився, відповідач добросовісно погасив суму відновлювальної кредитної лінії в розмірі 7999 грн., 20 коп. що підтверджується квитанціями на загальну суму 13000 грн. 00 коп.

Після закінчення строку дії кредитного договору від 27.04.2007 право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, пеню та штрафи за кредитом припинилися та банк мав право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення вказаних платежів.

У відповіді на відзив від 31.01.2020 ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» не погодилось із доводами відзиву на позов. В обґрунтування своєї позиції послалось на п.п. 5.5, 8.3 кредитного договору. Також позивач вказав, що позов подано на підставі тих документів, які були надані банком, серед яких не було детального розрахунку заборгованості.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився. Судом були створені умови для реалізації позивачем своїх прав у повному обсязі. Так, справа призначалась до розгляду за клопотанням представника позивача у режимі відеоконференції із Залізничним районним судом м. Львова, проте 19.03.2020, 03.07.2020 представник позивача до вказаного суду не з`явився, у зв`язку з чим відеоконференція не проводилась. 12.06.2020 відеоконференція із Залізничним районним судом м. Львова не проводилась, оскільки із вказаним судом був відсутній відеоконференцзв`язок.

Також судом визнавалась обов`язковою явка представника позивача, проте представник позивача до суду не з`являвся.

Саме по собі запровадження карантину не є достатньою підставою для невиконання ухвал суду про обов`язкову явку у судове засідання. Після послаблень карантину відкрите міжобласне транспортне сполучення, тож представник позивача мав змогу бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Погосян М.А., до суду 03.07.2020 не з`явились. У заяві від 12.06.2020 представник відповідача ОСОБА_3 просила розглянути справу за її відсутності та відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 04.12.2007 між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та порядок ведення рахунку покриття особистої між VISA Альфа-Банк з відновлювальною кредитною лінією фізичної особи – резидента № 690000775.

За змістом вказаного договору ЗАТ «Альфа-банк» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 7999,20 грн.

Додатком № 1 до вказаного договору визначено розмір процентів за користування кредитом, розмір неустойки.

18.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 2012-1-2/1.

Згідно п. 2.1 договору про відступлення права вимоги № 2012-1-2/1 від 18.12.2012 цедент передав цесіонарію, а цесіонарій набув належне цедентові право вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що до цесіонарія переходять усі права, які належать цеденту за основними договорами (у тому числі право на донарахування штрафних санкцій на умовах, передбачених основними договорами).

Згідно витягу з акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2012 до договору № 2012-1-2/1 від 18.12.2012 до ТОВ «ФК Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 690000775 у розмірі 31755,64 грн.

Матеріали справи також містять додаток 1-1 до договору про відступлення права вимоги № 2012-1-2/1 від 18.12.2012, де у переліку боржників, право вимоги до яких передається ТОВ «ФК Кредит-Капітал», значиться ОСОБА_1 .

У подальшому, договором купівлі-продажу (відступлення права вимоги) № 27/12/2012-01 від 27.12.2012 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передало новому кредиторові – ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», сукупність належних прав грошової вимоги до боржників.

Згідно витягу з акту приймання-передачі реєстру боржників від 27.12.2012 до договору № 27/12/2012-01 від 27.12.2012 до ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 690000775 у розмірі 31755,64 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом розрахунку заборгованості позивача, станом на 07.10.2019 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 18255,64 грн., яка складається з наступного:

– заборгованість по тілу кредиту – 11971,51 грн.;

– заборгованість за відсотками – 6284,13 грн.

Даний розрахунок містить лише кінцеві суми, проте не містить розрахунку як такого, з якого можна було б встановити підстави та періоди нарахування, застосований розмір відсотків, формулу розрахунку тощо.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено квитанції про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» у 2013-2014 роках грошових коштів на загальну суму 13000,00 грн.

Розрахунку заборгованості, з якого суд міг би встановити чи були враховані відповідні грошові кошти позивачем при зверненні до суду, матеріали справи не містять. Вказана обставина, серед інших, визначалась судом як підстава для визнання обов`язкової явки представника позивача у судове засідання.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

У відповідності до розділу 4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затв. постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.20003, яка діяла до 07.07.2018, операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Розділом 5 вказаного Положення було передбачено, що банки обов`язково мають складати особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

У п. 5.6 Положення підкреслювалось, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналогічні приписи містяться у чинному Положенні про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затв. постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018.

Так, п. 62 вказаного Положення вказує, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б вказували на існування у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять. У справі немає ані належним чином складеного розрахунку заборгованості (із зазначенням періодів її виникнення, застосованого розміру відсотків, формул розрахунку), ані виписки по рахунку позичальника.

Сам лише бездоказовий факт констатації наявності заборгованості не може слугувати підставою для задоволення позову.

Перехід права вимоги та формалізація певного розміру заборгованості у договорі про відступлення права вимоги № 2012-1-2/1 від 18.12.2012, не звільняє ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» від доказування наявності у ОСОБА_1 заборгованості та її розміру.

Оцінивши у сукупності докази у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними доказами ані наявність заборгованості як такої, ані її конкретний розмір.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (код ЄДРПОУ 36676934, 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3-а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Строк на подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, продовжується на строк дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року.

Суддя Д.І. Сакоян