Рішення № 90178768, 02.07.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3510/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Бедьо В.І., при секретарі Пазяк С.М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Шаленик Ганни Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому зазначає, що постановою від 28.03.2020 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КпАП України, зокрема за порушення вимог дорожнього знаку «70» обмеження швидкості, а саме, що він рухався з швидкістю 114 км/год, чим порушив п. 12.9.б ПДР України та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн..

Просить скасувати вказану постанову, як незаконну вказуючи на те, що вимірювання швидкості відбувалося після закінчення дії обмежуючого знаку та при винесені постанови не вказано жодного доказу його вини.

Позивач в судове засідання не зявився, просив позов задовольнити повністю та розглянути справу у його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не зявився, просив у поданому суду відзиві відмовити в задоволенні позову, а також провести розгляд справи у його відсутності.

Провадження у справі розглянуто у відповідності з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України.

Оглянувши письмові матеріали надані сторонами, суд приходить до наступного висновку.

Постановою серії ЕАк № 2307313 від 28.03.2020 року на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Підставою для складення зазначеної постанови став встановлений відповідачем факт, що позивач – ОСОБА_1 28.03.2020 року о 10.33 год., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», номерний знак « НОМЕР_1 », 801 км., траса Київ – Чоп М06, порушив вимоги дорожнього знаку «70» обмеження швидкості, а саме рухався зі швидкістю 114 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 44 км/год, чим порушив п. 12.9.б ПДР України. Швидкість вимірювалася пристроєм TruCam 00016.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

В ст. 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч. 2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.12.9.б ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення встановленої швидкості), відповідачем надано фото з засобу TruCам Серія № 000618, та DVD диск, на якому, на думку відповідача, зафіксований автомобіль позивача.

Разом з цим, з інформації, що міститься на цьому фото вбачається, що швидкість автомобіля зафіксована на відстані 204.8 м, а вимірювання швидкості здійснювалося у сонячну погоду, тобто при достатньому сонячному освітленні, у зв`язку з чим, марку автомобіля та державний номерний знак на цьому фото відображений чітко та дає змогу достовірно встановити цифрові та буквенні знаки, що на ньому зазначені.

Тобто, можливо достовірно ідентифікувати автомобіль, а відтак, даний знімок може бути належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 255,00 грн. винесена інспектором у відповідності до норм КУпАП, а тому в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 122, 251, 280 КпАП України, ст. 286 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Шаленик Ганни Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо