Ухвала суду № 90178521, 03.07.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/5658/20

Справа № 2-а/243/82/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 року м. Слов?янськ

Суддя Слов?янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Пономарьова Андрія Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2020 року до Слов?янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Пономарьова Андрія Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.п.3,4,5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, чи позов подано у строк, установлений законом.

Позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, викладено прохання на підставі ст.288 КУпАП звільнити його від сплати судового збору. Положенням ст.288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви. Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”. Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI “Про забезпечення права на справедливий суд”, згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає). Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 543/775/17 від 18.03.2020.

Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 2102 грн., таким чином сума судового збору становитиме 420,40 грн.

Позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовні вимоги. Надати позивачеві реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Слов`янске УК/м.Слов`янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803368, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA698999980313121206000005075, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Окрім того, саме позивачу надано процесуальним законом зазначати відповідача у позовній заяві, як особу, яка порушила його право, за захистом якого він і звертається до суду. Так, позивачем визначено відповідача по справі - поліцейського Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Пономарьова Андрія Миколайовича. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Положенням ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст.121 КУпАП. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення працівники органів та підрозділів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Отже, відповідні працівники органів та підрозділів Національної поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.121 КУпАП. Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 р. у справі № 724/716/16-а.

Окрім того, положенням ч.1 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Однак позивачем до адміністративного позову не додано примірнику копій документів, доданих до позовної заяви, для відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи положення ч.1 ст.169 КАС України, відповідно до якого, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, приходжу до переконання про необхідність залишення адміністративного позову без руху та надання позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 25, 123,160, 169, 171 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Пономарьова Андрія Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв