Рішення № 90178084, 01.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/17230/19

Провадження № 2/234/509/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Данелюк О.М.

при секретарі - Антоненко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, скасування акту про порушення, стягнення матеріальної та моральної шкоди-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, скасування акту про порушення, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

09.12.2019 року позивачка позовні вимоги уточнила.

Із позову вбачається, що позивачкаОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу квартири від 29.10.1996 року.

23.06.2019 року, вона повинна була виїхати до своїх родичів, які проживають за межами України, що підтверджується транспортними квитками.

23.06.2019 року , вона зібрала свої валізи та чикала приїзду таксі.

За десять хвилин до приїзду таксі, в двері квартири подзвонили працівники відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» електромонтер ОСОБА_3 , майстри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Зазначені особи без запрошення увійшли в квартиру, та без її дозволу почали обутими ногами рискати по квартирі, заглядаючи під ліжка та шафи, що дуже обурило її. На чисельні зауваження зазначені особи не реагували, що змусило позивачку вигнати їх з квартири.

Власну квартиру вона покинула в слід за вище зазначеними особами, оскільки, біля будинку її вже чекала машина таксі.

17.09.2019 року, позивачка повернулася до своєї квартири та дізналася, що вона відключена від електромережі. В дверях квартири знаходилось повідомлення про відключення квартири від електропостачання в зв`язку з існуванням заборгованості.

В подальшому з`ясувалося, що квартиру було відключено від електричної мережі, оскільки, зазначені особи запідозрили позивачку в несанкціонованому підключення електроприладів, що не відповідає дійсності, оскільки, всі електроприлади в квартирі підключені відповідно до вимог діючого законодавства, а заборгованість з оплати спожитої електричної енергії у позивачки відсутня.

На той час в квартирі знаходився холодильник, в якому станом на 23.06.2019 року знаходилось 18кг. м`якоті телятини по 160грн. за 1кг., 5,6кг. свіжозамороженого осетра по 400грн. за 1кг., та 8,2кг. свіжомороженої горбуши по 335грн. за 1кг.

Зазначені продукти згнили в ньому та знищили належний позивачці холодильник вартістю 4069грн. (ринкова вартість аналогічного холодильника на теперішній час складає 11000грн.

Зазначені особи знали, що у позивачки знаходяться білети на поїзд на 23.06.2019 року та, що квартира залишиться без нагляду протягом наступних трьох місяців, але це їх не зупинило на шляху до відключення квартири від електропостачання.

Запах протухлого м`яса знищів холодильник, особисті речи, м`які меблі та килими.

Запах протухлого м`яса до теперішнього часу робить неможливим проживання в зазначені квартирі.

В результаті протиправних дій з боку працівників відповідача, позивачці було завдано значну матеріальну та моральну шкоду.

Вона впевнена, що працівники ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в процесі виконання своїх професійних обов`язків порушили її законні права, гарантовані Конституцією України, ЗУ «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, ГК України в наступному:

Працівники ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в односторонньому порядку припинили виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до абзацу п`ятого ст.24 ЗУ «Про електроенергетику» енергопостачальник зобов`язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензії і Договору на користування електричною енергією та розглядати звернення споживача щодо надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені Правилами користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п.35 Постанови КМУ №1357 від 26.07.1999 р «Правила користування електричною енергією для населення» енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів оплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або згідно п.37 Постанови КМУ №1357 від 26.07.1999 р. тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 (ремонт і аварії) і 35 цих Правил.

Згідно п.27 Постанови КМУ №1357 від 26.07.1999р. «Правила користування електричною енергією для населення»: «У разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день, споживачеві надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі».

Позивачка своєчасно здійснювала оплату за спожиту електроенергію та ніколи не мала заборгованості, що підтверджується чисельними квитанціями.

ПАТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» зобов`язане дотримуватися Правил користування електричною енергією для населення.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Незважаючи на викладене Відповідач 23.06.2019 року в односторонньому порядку без попередження позивачку знеструмив її квартиру.

Відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Якщо з будь-яких причин енергопостачальником не буде вказано в акті про порушення ПКЕЕН місце (точка) підключення до відповідних мереж самовільного підключення, то енергопостачальником буде порушено положення пункту 4.7 Методики.

Акт про порушення ПКЕЕН не складався, та па мого адресу від Відповідача не надходив.

Відповідач надав копію акту про порушення (ПКЕЕН) №226855 від 23.06.2019 року та копія протоколу №711 від 07.08.2019 року разом з відзивом на позовну заяву, з якими позивачка не погоджується.

Зазначені в акті порушення не відповідають дійсності та є лише фантазією, оскільки вони посилаються на духовий електрошаф, але в квартирі позивачки встановлена газова духовка, що спростовує акт.

Згідно акту перевірки порушень «Правил користування електричною енергією для населення від 28.10.2019 року була проведена лише заміна прибору обліку, порушень не було виявлено, що свідчить про некомпетентність працівників відповідача, які складали акт про порушення №226855 від 23.06.2019 року. Зазначений акт складався працівниками відповідача без присутності позивачки та нею не підписувався.

З наданої до відзиву копії протоколу №711 від 07.08.2019 року вбачається, що комісія нарахувала позивачці вартість недооблікованої електроенергії на суму 24045грн., з чим позивачка не згодна, оскільки не було факту розкрадання електричної енергії.

Крім того, неправомірними діями працівників відповідача позивачці було завдано моральну шкоду, яку я оцінюю у розмірі 15000грн.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст.32, 56, 62).

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати:

-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової.

Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

1)характеру правопорушення;

2)глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

3)ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

4)інших обставин, які мають істотне значення.

Під час визначення розміру відшкодування також обов`язково дотримуватися принципів розумності і справедливості.

Отже, саме суд під час розгляду справи визначає, яка саме моральна шкода була завдана особі, якого розміру відшкодування доцільно визнати необхідним для неї та чи взагалі можна обставини, на які посилається потерпілий, вважати моральною шкодою. Завдання представника ж полягає в тому, щоб переконати суд у необхідності, доцільності та достатності відшкодування моральної шкоди саме в тому розмірі, який зазначено у позові.

Відправною точкою у вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди можна вважати постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (далі - Постанова), яка дає принаймні деякі відповіді.

Так, відповідно до п.3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки суди розглядають заяви про визнання незаконними тільки рішень, дій чи бездіяльності державних та інших органів влади або органів місцевого самоврядування за умовах, якщо останні порушують права громадянина. Саме ці рішення, дії чи бездіяльність вищезазначених органів можуть бути предметом спору при розгляді позовних заяв фізичних осіб - споживачів, пред`явлених до енергопостачальної організації.

Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

З точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Просить суд визнати незаконними дії відповідача АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі» по відключенню від електричної мережі житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.10.1996 року, споживачу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати відповідача АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі» відновити енергопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.10.1996 року споживачу ОСОБА_1 Стягнути 18867грн. матеріальної шкоди, 15000грн. - моральної шкоди. Скасувати акт про порушення (ПКЕЕН) №226855 від 23.06.2019 року та протокол №711 від 07.08.2019 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, скасування акту про порушення, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

31 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , який долучений до матеріалів справи.

Згідно наданого відзиву, представник відповідача заперечує проти задоволення позову щодо позовних вимог стосовно визнання незаконними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» по відключенню від електричної мережі житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2996 року, споживачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважають безпідставними та такими, що не мають законного тому обґрунтування.

Застосування норм права, які передбачені чинним законодавством не може бути визнано протиправним.

Такими нормами права, та які діяли на момент фіксації є Цивільний кодекс України, Закон України «Про ринок електроенергії», Житловий кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Правила роздрібного ринку електричної енергії, Правила улаштування електроустановок та інші нормативно-правові акти і технічні документи.

Відповідно до ст.56 Закону України „Про ринок електричної енергії” Споживач (позивач за справою) зобов`язаний:

- сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

- надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України.

У відповідності до п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний:

- користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;

- забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування;

- невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання;

- узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

- забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору;

- забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку;

- своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;

- не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;

- утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів;

- У разі перешкоджання у доступі до електроустановок споживача уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (у межах їх повноважень, визначених нормативно-правовими актами), уповноважених представників електропостачальника - до вузла вимірювання та/або оператора системи - до ділянки електромережі від межі балансової належності до вузла вимірювання (включно) такий споживач та/або посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.

Оператор системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на момент складання Акту здійснює розподіл електричної енергії у відповідності до норм Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

У відповідності з п.8.2.5 Правил (що діяли на момент складання акту про порушення) - у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 18.07.2019 року №1525 було затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, згідно якої оператору системи передачі та операторам систем розподілу визначати вартість необлікованої електричної енергії, спожитої споживачами у періодах (місяцях), що передували 01 січня 2019 року, залежно від категорії споживачів за тарифами на електричну енергію для населення або роздрібними тарифами на електричну енергію, які діяли у відповідні періоди (місяці). Крім того визнати такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656 (із змінами). Ця постанова набрала чинності з 27.07.2019 року.

Таким чином, первинними даними для проведення розрахунку суми не облікованої електричної енергії у відповідності до вимог ПРРЕЕ є данні, зазначені в Акті про порушення правил, який складається у відповідності з нормами п.8.2.5 вищенаведених Правил.

На позивача, як на власника будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі ст.322 ЦК України покладається тягар утримання свого майна та на підставі ч.4, 5 ст.319 ЦК України відповідальності за нього.

Так, згідно ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 4 та 5 ст.319 ЦК України власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду іншим особам.

При цьому саме Правилами, які діяли на момент вирішення питання щодо застосування, розраховується сума електричної енергії, яка спожита та не врахована приладом обліку. Іншого способу визначення об`єму (суми) електричної енергії при виявленні порушень Правил нормами діючого законодавства не передбачено.

Наведені позивачем доводи щодо визнання незаконними дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» по відключенню від електричної мережі житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2996 року, споживачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідають дійсності та є такими, що не підлягають задоволенню.

23.06.2018 року представниками оператора системи розподілу (далі – ОСР) за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано у відповідності до вимог п.8.2.5 порушення Правил: Самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку виявити яке представники ОСР за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «ф» (фазного) та «0» (нульового) проводу, який йде окремою лінією через запобіжник на духову електрошафу у кухні. При включенні електрошафи диск лічильника не обертається. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, лічильником не враховується.

На підставі Акту про порушення Правил №226855 від 23.06.2019р. позивачу було нараховано у відповідності до вимог Правил суму не облікованої електричної енергії у розмірі 24045,87грн.

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №711 від 07.08.2019р. по розгляду акту про порушення Правил комісія прийняла рішення про здійснення нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії у відповідності з п.8.4.8; 8.4.13 ПРРЕЕ. Розрахунок по акту за період з 24.06.2018р. по 23.06.2019р. визначена сума заборгованості у розмірі 24045,87грн.

Роз`ясненням від 27.07.2012 року №4754/11/47-12 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики визначила порядок (спосіб) фіксації порушень Правил користування електричної енергії (для населення) у разі відсутності можливості без застосування демонтажу конструкції будівлі виявити місце (точку) підключення. Де зазначили, відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

У разі якщо споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, в акті про порушення має бути на це указано. Тобто енергопостачальником було виконано всі вимоги (норми) Правил та роз`яснення НКРЕ. В Акті в графі порушення зазначено «отсутствует техническая возможность выявить место самовольного подключения, потребитель отказался от частичного демонтажа конструкций для выявления места самовольного подключения».

Більш того, в акті про порушення в графі «додаткові відомості» представниками ОСР було зазначено, що порушення Правил було ними виявлено двополюсним покажчиком напруги та індикатором прихованої проводки (дятел), після чого виявили схему підключення, а саме, підключення «ф» (фазного) та «0» (нульового) проводу, який йде окремою лінією через запобіжник на духову електрошафу в кухні. При цьому представниками ОСР при перевірці було виявлено та встановлено в присутності ОСОБА_1 , що електрична енергія споживається, електролічильником не враховується.

Наведені позивачем доводи щодо незаконності припинення електропостачання за адресою АДРЕСА_1 не відповідають дійсності та є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п.7.6 Правил передбачено, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акту про порушення.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Наведені позивачем доводи щодо протиправності дій відповідача не відповідають дійсності та є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про заподіяння з боку відповідача моральної шкоди, вважає що ця вимога є безпідставною.

Так, згідно ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.8 п.3 та п.4 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу, а у разі недотримання оператором системи розподілу показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з розподілу та Регулятором, здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи.

Внаслідок порушення прав споживачів електричної енергії (зокрема отримання електричної енергії, якісні характеристики якої не відповідають державним стандартам) споживачі мають право на відшкодування збитків згідно із законодавством, зокрема ст.ст.22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів»

Відповідно до зазначених норм ЦК України, ст.ст.4, 6 Закону України «Про захист прав споживачів», п.5.1.6 ПРРЕЕ та п.8.1 договору енергопостачальник зобов`язаний здійснювати розподіл (передачу) електричної енергії Споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, а у разі порушення цих умов та заподіяння споживачу збитків несе відповідальність в розмірі і порядку, визначених відповідно до законодавства.

Але, разом з тим, слід звернути увагу, що згідно з діючим законодавством особа несе відповідальність за завдану моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за завдання моральної шкоди, у тому числі Законом України «Про захист прав споживачів». Положення п.5 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якою споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством. Однак, норми закону: ст.ст.714, 711, 1209 ЦК України, ЗУ "Про ринок електричної енергії" - не передбачають випадків відшкодування моральної шкоди.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (надалі - Постанова) вказує, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством, зокрема, ст.24 Закону України „Про захист прав споживачів".

У Пункті 3 Постанови зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні прав, наданих споживачам. Ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої небезпечною для життя та здоров`я людини продукцією, у випадках передбачених законодавством.

Проте, у Позивача відсутні докази про наявність обставин, вказаних в цій нормі права, що є підставою для відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, тому що ніякої шкоди здоров`ю Позивача нанесено не було.

Відповідно п.4 Постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частина 1 ст.1167 ЦК України встановлює, що необхідною умовою відповідальності та підставою для відшкодування завданої моральної шкоди є наявність вини особи яка її завдала. В даному випадку провина АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відсутня.

В своїй позовній заяві Позивач не зазначає в чому саме полягає моральна шкода, з чого виходив, визначаючи суму шкоди в розмірі саме 15000,00грн., також не надає доказів, що могли б підтвердити існування та розмір спричиненої шкоди, а також доказів вини АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

У зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 15 травня 2020 року підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі закрито та справ призначена до судового розгляду по суті на 12 червня 2020 року.

Позивачка ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтримали заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що наведені позивачем доводи щодо протиправності дій відповідача не відповідають дійсності та є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлені наступні факти:

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII (чинний з 11.06.2017р.), «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені постановою Національної комісії, що здійсню є державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (які набрали чинності з11червня 2018року).

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч.3 ст.714 ЦК України).

Відповідно до п.п.1.1.1. п.1.1. Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно доп.1.1.2 п.1.1. Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.1996 року. (а.с.13-14).

Згідно п.7.1. Розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

23.06.2019 року представниками оператора системи розподілу за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано порушення Правил: Самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку виявити яке представники ОСР за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «ф» (фазного) та «0» (нульового) проводу, який йде окремою лінією через запобіжник на духову електрошафу у кухні. При включенні електрошафи диск лічильника не обертається. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, лічильником не враховується.

Виявлені порушення зафіксовано фотозйомкою та в схемі електропостачання споживача.

На підставі Акту про порушення Правил №226855 від 23.06.2019р. позивачу було нараховано у відповідності до вимог Правил суму не облікованої електричної енергії у розмірі 24045,87грн.

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №711 від 07.08.2019р. по розгляду акту про порушення Правил комісія прийняла рішення про здійснення нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії у відповідності з п.8.4.8; 8.4.13 ПРРЕЕ. Розрахунок по акту за період з 24.06.2018р. по 23.06.2019р. визначена сума заборгованості у розмірі 24045,87грн. (а.с.23-29).

01 липня 2019 року відповідачем АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» припинено постачання електроенергії квартири позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , про що зроблено відповідну відмітку в журналі завдань на відключення, наданого представником відповідача (а.с.32). Зазначена обставина сторонами справи не оспорюється.

Відповідно до п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 року №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

П.7.6. Правил передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення. У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті. Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

Таким чином, згідно з п.7.6. Правил відповідач мав право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж, а припинення в цілому здійснюється в разі неможливості усунення безоблікового приєднання, про що повинно бути зазначено в акті.

З Акту про порушення ПКЕЕН від 23.06.2019 року №226855 вбачається, що комісією відповідача встановлено, що відсутня технічна можливість відключити безоблікове користування електропостачання.

Таким чином, суд вважає, що при відключенні квартири позивача постачання електричної енергії відповідачем не було порушено порядок відключення електричної енергії, передбачений п.7.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, які набрали чинності з 11 червня 2018 року.

Отже, суд вважає що позовні вимоги в частині визнання дій акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» по відключенню 01 липня 2019 ОСОБА_1 , як споживача послуг з електропостачання, від електричної мережі не підлягають задоволенню, оскільки відключення квартири позивача від постачання електричної енергії було здійснено відповідачем за встановленим порядком.

В ході розгляду цивільної справи судом встановлено, що 23 жовтня 2020 року відповідач відновив електроживлення квартири позивача, що підтверджується актом перевірки усунення порушень «Правил користування електричною енергією для населення» від 23.10.2019 року та актом про встановлення /заміни/ технічної перевірки/ контрольного огляду /збереження пломб вузла обліку, встановленого на об`єкті споживача від 23.10.2019 року, що також підтверджено позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні, тобто на час розгляду позовної заяви виходячи з встановленого ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства спір щодо відновлення електропостачання відсутній.

Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження в частині позову про зобов`язання відповідача відновити електропостачання необхідно закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.5.1.4. Розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або електропостачальнику, іншому учаснику роздрібного ринку збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил.

Згідно п.5.1.5. Розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі переривання електропостачання, спричиненого неправомірними діями (бездіяльністю) оператора системи, він несе відповідальність перед споживачем та електропостачальником електричної енергії згідно з законодавством.

Оператор системи несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.

Стосовно позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 18867грн., суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, оскільки порушення з боку відповідача щодо припинення електропостачання не визнано.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише тоді, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, а також при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Наведене свідчить, що у правовідносинах, що виникають з порушень договірного зобов`язання в процесі споживання електричної енергії, не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», норми про відшкодування моральної шкоди відсутні в Законі України «Про ринок електричної енергії» та Правилах роздрібного ринку електричної енергії. Не передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди також договором №34/17/44 від 28 вересня 2004 року про користування електричною енергією.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі №6-1575цс16.

Крім того, до вимог про відшкодування моральної шкоди при наявності між сторонами договірних правовідносин не застосовуються норми ст.1167 ЦК України, якою врегульовано деліктні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві немає, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про скасування акту про порушення ПКЕЕН №226855 від 23.06.2019 року та протоколу №711 від 07.08.2019 року, суд приходить до наступного.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, провадження №14-503цс18 вказано, що як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акту, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у Постанові від 08 серпня 2018 року у справі №285/1893/17, провадження №61-27407св18, вказано що оскарження протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено чинним законодавством, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору. Складений до вимог ПКЕЕН протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків. Вказані документи (акт та протокол) у разі звернення постачальника електричної енергії із позовом до суду про відшкодування вказаних збитків можуть бути надані як докази, які повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими належними доказами, а їх самостійне оскарження не передбачено чинним законодавством. Оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики №562 повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 12 вересня 2011 року №6-25цс11.

Судом встановлено, що відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не звертався до позивачки ОСОБА_1 з позовом про відшкодування збитків внаслідок безоблікового використання електроенергії.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування акту про порушення ПКЕЕН №226855 від 23.06.2019 року та протоколу №711 від 07.082019 року не підлягає задоволенню, адже вони не є самостійним предметом судового розгляду та можуть бути розглянуті судом у разі їх заявлення споживачем у якості заперечень лише під час вирішення іншого спору - за позовом постачальника щодо підтвердження факту викрадення споживачем електричної енергії та стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії.

Тому суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, а суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України ці витрати підлягають віднесенню за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання дій незаконними, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, скасування акту про порушення, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Провадження в частині позову про зобов`язання Акціонерного товариства «ДТЕК» відновити електропостачання закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя: