Рішення № 9017712, 16.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2009                                                                                           Справа № 16/134

за позовом          Закарпатського державного університету, м. Ужгород

до відповідача акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” в особі Ужгородської філії, м. Ужгород

про                     стягнення матеріальної шкоди в розмірі 993267,12 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача – Зейкан А.М. – спеціаліст юридичного відділу р. від 10.09.09 №577/01-21)

від відповідача – Устич Г.І. - юрист (дов. №2896 від 08.12.09) (у судовому засіданні 14.12.09 – Орсаг Ю.Ю. – в.о. директора Ужгородської філії АКБ „СЕБ” (дов. від 09.10.09 №246/1)

СУТЬ СПОРУ: Закарпатський державний університет, м. Ужгород (далі – позивач) звернувся з позовом до акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” в особі Ужгородської філії, м. Ужгород (далі – відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 993267,12 грн., у т.ч. 900000,00 грн. основного боргу, 34594,52 грн. відсотків по депозитному вкладу за серпень, вересень 2009 року, 58672,60 грн. пені.

                    Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач порушив договірні зобов’язання та не перерахував у повному обсязі депозитні кошти, чим завдав матеріальну шкоду. Позивач вказує, що порушення відповідачем договірних зобов’язань та вимог чинного законодавства призвели до порушення його прав та інтересів. За період прострочення виконання договірних зобов’язань щодо перерахування депозитних коштів позивач нарахував відповідачу проценти та пеню.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у частині основного боргу та пені. Щодо нарахованих відсотків, то вказав, що для нарахування відсотків відсутні підстави, оскільки термін дії договору закінчився 01.07.09.

У судових засіданнях 11.12.09, 14.12.09 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) оголошувалася перерва.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 23.12.09.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (вкладник по договору) та відповідачем (банк по договору) укладено договір банківського вкладу №21 від 02.02.09 (далі – договір), згідно якого банк відкрив вкладний рахунок №25250300200606 для акумуляції тимчасово вільних грошових коштів вкладника (п. 1.1. договору). Строк дії договору визначається з 03.02.09 по 01.07.09 (п. 2.4. договору).

Водночас, 02.02.09 між сторонами укладено додаткову угоду №01 до договору банківського вкладу №21 від 02.02.09, яка є невід’ємною частиною договору, згідно п. 1 якої сторони прийшли до згоди, що банк приймає на депозитний рахунок №25250300200606 в Ужгородській філії АКБ „Східно-Європейський банк” тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1800000,00 грн. на строк з 03.02.09 по 01.07.09 з виплатою 20% відсотків річних.

Перерахування позивачем тимчасово вільних коштів спеціального фонду на депозитний рахунок підтверджується платіжним дорученням №114 від 03.02.09.

10.04.09 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору банківського вкладу №21 від 02.02.09 (далі –додаткова угода №2), яка є невід’ємною частиною договору, згідно п. 1 якої сторони прийшли до згоди, що банк продовжує розміщення тимчасово вільних коштів на депозитному рахунку №25250300200606 в Ужгородській філії АКБ „Східно-Європейський банк” в сумі 1500000,00 грн. на строк з 10.04.09 по 01.07.09 з виплатою 23% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Частина 2 ст. 1060 Цивільного кодексу передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно п. 2 додаткової угоди №2 достроково витребувані кошти, що розміщені згідно п. 1 додаткової угоди №2 від 10.04.09 повертаються вкладнику банком у той день, що зазначений в повідомленні вкладника, направленому банку відповідно до умов п. 3.3. договору банківського вкладу №21 від 02.02.09. Пункт 3.3. договору передбачає, що вкладник зобов’язаний при достроковому поверненні не знижувальної суми залишку банківського вкладу або її частини попередити банк про свій намір за 3 (три) банківських робочих дні. При цьому, процентна ставка, яка нараховується на дострокове повернену суму, складає 50% від процентної ставки, зазначеної у додаткові угоді або встановлюється за згодою сторін.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 11.03.09 №157/01-21, в якому виклав прохання 12.03.09 перерахувати грошові кошти з депозитного рахунку №25250300200606 в сумі 800000,00 грн. на рахунок в ГУДКУ в Закарпатській області.

Листом від 12.03.09 за №162/01-21 позивач надіслав відповідачу два оригінальні примірники угоди про розірвання договору банківського вкладу №21 від 02.02.09 та просив негайно підписати та повернути один примірник на адресу Закарпатського державного університету. Позивач повторно звертався до відповідача з листом від 24.03.09 за №214/01-21 з вимогою підписати та повернути один оригінальний примірник угоди.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідач надіслав позивачу листа від 27.03.09 за №212, де вказав, що 19.03.09 було перераховано на рахунок Закарпатського державного університету кошти в сумі 300000,00 грн. та повідомив, що на даний момент проводиться робота щодо надання на протязі декількох днів залишку коштів у сумі 500000,00 грн. для виконання умов договору. Водночас, вказаним листом відповідач повернув позивачу обидва примірники угоди про розірвання договору банківського вкладу №21 від 02.02.09.

Позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору, оскільки перераховано тільки частину суми депозитного вкладу. При цьому, навіть повернення частини суми депозиту відповідачем здійснено з порушенням умов договірних зобов’язань.

У п. 3 додаткової угоди №2 визначено, що сума не знижувального залишку на депозитному рахунку становить 1500000,00 грн., яка залишається незмінною до 27.05.09. З 28.05.09 сума не знижувального залишку на депозитному рахунку становить 1000000,00 грн., яка залишається незмінною протягом дії договору.

Позивач звертався до відповідача із заявкою від 05.06.09 за №314/01-21, де вказав, що 27.05.09 закінчується термін повернення суми тимчасово вільних коштів, які розміщені на депозитному рахунку в сумі 500000,00 грн., а 01.07.09 банк повинен повернути 1000000,00 грн. Вказані кошти передбачені для виплати заробітної плати та стипендії.

Відповідач надіслав позивачу гарантійного листа від 15.06.09 за №1284. в якому зобов’язався виконати свої договірні зобов’язання за договором та додаткових угод до нього, а саме в кінці строку дії договору повернути кошти позивачу, в тому числі суму не знижувального залишку в розмірі 1000000,00 грн.

Отже, у порушення умов договору депозиту відповідач не виконав договірні зобов’язання щодо повернення депозитних коштів позивачу у повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача за депозитним договором становить 900000,00 грн. Вказану заборгованість відповідач визнає.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача у силу положень викладених у ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України та умов договору.

Позивач, керуючись п. 1 додаткової угоди №2 та договору, провів розрахунок відсотків за користування депозитними коштами за серпень 2009 р. у сумі 17580,82 грн. та за вересень 2009 р. у сумі 17013,70 грн.

Відповідач вимогу позивача про стягнення з нього відсотків по депозитному вкладу у сумі 34594,52 грн. заперечує та вказує, що термін дії договору закінчився 01.07.09, тому підстав для нарахування відсотків відсутня.

Згідно із ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строк дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №2 визначено, що виплата відсотків проводиться щомісяця до 5-го числа наступного місяця за звітним та в кінці строку дії додаткової угоди. Строк дії додаткової угоди закінчився 01.07.09, а разом з ним припинила дію умова щодо нарахування відсотків на суму депозиту.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків у сумі 34594,52 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору банк зобов’язаний забезпечити зберігання та своєчасне повернення сум часткових банківських вкладів. В разі несвоєчасного повернення суми банківського вкладу та процентів банк сплачує пеню за кожний день прострочення, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Керуючись вказаним пунктом договору, за несвоєчасне повернення суми банківського вкладу, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.07.09 по 21.10.09, яка згідно розрахунку становить 58672,60 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Правлінням Національного банку України прийнято рішення про призначення з 05.10.09 в АКБ „Східно-Європейський банк” тимчасової адміністрації строком на один рік (постанова від 01.10.09 №589 „Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку „Східно-Європейський банк”). З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 05.10.09 до 04.01.10.

За таких обставин, нарахування мені можливе по 04.10.09. Таким чином, сума пені при перерахунку за період з 01.07.09 по 04.10.09 становить 49536,98 грн.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 9135,62 грн.

Суд відхилив доводи відповідача щодо непідсудності даної справи господарському суду Закарпатської області, оскільки Ужгородська філія АКБ „Східно-Європейський банк” є уповноваженим відособлений підрозділ цього банку відповідно до ч.4 ст.15 Господарського процесуального кодексу України. Це підтверджується наданою у матеріали справи довіреністю від 09.10.09 №2246/1, якою уповноважується виконуючий обов’язки директора Ужгородської філії АКБ „СЕБ” Орсаг Ю.Ю. бути представником у судах з усіма права наданим законом позивачу та відповідачу, а також Положенням про Ужгородську філію акціонерного комерційного банку „Східно-Євпропейський банк” затверджене 16.06.09 Спостережною радою банку.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 9495,36 грн. державного мита та 310,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          позов задоволити частково.          

          Стягнути з акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” в особі Ужгородської філії (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 3, код 26529360) на користь Закарпатського державного університету (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецька, 89А, код 22114000):

- суму 949536,98 грн., у т.ч. 900000,00 грн. основного боргу та 49536,98 грн. пені;

- суму 9495,36 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 310,69 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.12.09.