Рішення № 90176283, 23.06.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Справа № 915/165/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Івеко-Буд» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, буд. 96/1; ідентифікаційний код 39295837)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70-А; ідентифікаційний код 30396991)

про: стягнення 296435,93 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кецкало Р.Р., адвокат за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

14.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Івеко-Буд» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.02.2020 (вх. № 1996/20) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» 296435,93 грн, з яких 198896,90 грн основна сума боргу, 76874,84 грн пеня, 10528,55 грн три проценти річних, 10135,64 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі Договору підряду № 3-06/18 від 26.06.2018 з додатками до нього; рахунків на оплату (3 шт.); платіжних доручень (13 шт.); актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) (2 шт.); застосування норм статей 16, 526, 530, 610, 611, 625, 882 Цивільного кодексу України, статей 20, 193, 217, 230 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором підряду в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків.

Ухвалою суду від 18.02.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/165/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 17 березня 2020 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

26.02.2020 до суду від відповідача надійшла заява б/н та без дати (вх. № 2516/20) про ознайомлення з матеріалами справи.

26.02.2020 керівнику відповідача було надано відповідну можливість ознайомитися з матеріалами господарської справи № 915/165/20.

13.03.2020 до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 12.03.2020 (вх. № 2340/20) у справі № 915/165/20.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» б/н від 12.03.2020 (вх. № 2340/20) у справі № 915/165/20 та додані до неї документи було повернуто позивачу за зустрічним позовом.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. у відпустці, судове засідання по справі № 915/165/20, призначене на 17.03.2020 о 10:00 не відбулося.

Враховуючи введення з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями), ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2020 підготовче засідання у справі № 915/165/20 було відкладено без визначення дати судового засідання.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень з 11.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 12.05.2020 суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/165/20 відбудеться 28 травня 2020 року о 10:45.

26.05.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заява б/н від 26.05.2020 (вх. № 6340/20) про повернення судового збору, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 28.05.2020;

- клопотання б/н від 26.05.2020 (вх. № 6341/20) про відкладення судового засідання, в якому заявник, посилаючись на обставини оголошення на державному рівні карантину, просив суд перенести розгляд справи на іншу дату, про що повідомити завчасно;

- клопотання б/н від 26.05.2020 (вх. № 6356/20) про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, у якому заявник просив суд: забезпечити проведення всіх судових засідань по справі № 915/165/20 у режимі відеоконференції; визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаних судових засідань Господарський суд Одеської області;

- відзив б/н від 26.05.2020 (вх. № 6357/20) на позовну заяву (з додатками), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Івеко-Буд» до ТОВ «СК «Агроконтракт» в повному обсязі.

За результатами судового засідання проведеного 28.05.2020 за участю представників обох сторін судом було постановлено ухвалу, якою відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» б/н від 26.05.2020 (вх. № 6357/20) на позовну заяву у справі № 915/165/20 залишено без розгляду; закрито підготовче провадження у справі № 915/165/20, з призначенням її до судового розгляду по суті на 23 червня 2020 року о 12:30. Крім того, вказаною ухвалою постановлено проводити засідання у справі № 915/165/20, призначене на 23 червня 2020 року о 12:30 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» у режимі відеоконференції та визначено Господарський суд Одеської області судом, який забезпечує проведення відеоконференції.

Так, щодо поданого відповідачем відзиву судом було зауважено учасникам справи на такому.

Згідно ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи (п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України). Ухвалою суду від 18.02.2020 було відкрито провадження у справі № 915/165/20 та встановлено відповідачу строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Зазначена ухвала суду отримана відповідачем за первісним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» 21.02.2020, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400139528707. Таким чином, встановлений судом строк для подання відзиву з урахуванням вихідних днів тривав до 09.03.2020 включно. Відзив б/н від 26.05.2020 (вх. № 6357/20) на позовну заяву був наданий відповідачем до суду 26.05.2020, з суттєвим порушенням встановленого судом процесуального строку, без жодного обґрунтування поважності причин такого пропуску. Положеннями ч. 2 ст. 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи вище викладене, суд залишив поданий відповідачем відзив без розгляду в порядку ч. 2 ст. 118 ГПК України.

23.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.06.2020 (вх. № 7565/20) про відкладення судового засідання, в якому заявник просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому процесі та неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

23.06.2020 в судове засідання з`явився лише повноважний представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого повноважного представника для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції до Господарського суду Одеської області не направив, як і не з`явився в судове засідання до Господарського суду Миколаївської області, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем (03.06.2020) копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2020 у справі № 915/165/20 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140530820.

При цьому, як було наведено вище, відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання.

Обґрунтовуючи відповідне клопотання відповідач зазначив про зайнятість представника у іншому судовому процесі, разом із тим, не надав суду жодних доказів в підтвердження тих обставин, на які посилається у клопотанні.

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами підпункту 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що неможливість явки представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, проте, відповідачем суду таких доказів не надано.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2019 по справі № 910/12842/17, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи по суті, у сукупності з наведеними вище процесуальними нормами та обставинами справи, суд зазначає, що оскільки явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а відсутність повноважного представника у даному засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання та можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 23.06.2020 представник позивача доповів суду предмет та підстави заявлених позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, до закінчення судових дебатів у справі № 915/165/20 представник позивача звернувся до суду з усною заявою у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту статей 195, 240 Господарського процесуального кодексу України, 23.06.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Івеко-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» був укладений Договір підряду № 3-06/18 (далі – Договір), згідно з предметом якого позивач, як підрядник, зобов`язався власними силами та зі свого матеріалу за завданням замовника виконати в обумовлений термін наступні будівельно-монтажні роботи: ремонт складу для критого зберігання зернових, а відповідач, як замовник, взяв на себе зобов`язання прийняти виконані роботи та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Відповідно до п. 2.3 загальна ціна договору визначена відповідно до умов виконання робіт і діючих нормативних вимог та включає вартість робіт за договором та вартість всіх матеріалів та виробів, які будуть придбані для виконання робіт, і становить 1 996 323,00 грн, в т.ч. ПДВ 332720,50 грн.

Умови та строки виконання робіт сторонами обумовлені в розділі 3 Договору; умови здійснення розрахунків – розділом 4, а умови приймання виконаних робіт – розділом 5.

Так, відповідно до п. 3.1 Договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, які передбачені даним договором, не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати замовником авансу відповідно до п. 4.2 даного договору.

Згідно п. 3.2 Договору строк виконання робіт – 60 календарних днів, починаючи з того моменту, коли підрядник повинен приступити до виконання робіт, як це визначено в п. 3.1 даного Договору. Строк виконання робіт може бути продовжений у зв`язку з погодними умовами (погодні умови, за яких виконання робіт неможливе: опади, значне обледеніння, поривчастий вітер), в такому разі сторони можуть погодити інші строки виконання робіт або погодити строки виконання окремих етапів робіт шляхом укладення додаткових угод (Графік виконання робіт).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок підрядника, який вказаний в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки з підрядником здійснюються наступним чином:

- Аванс у розмірі 40% - 798 529,20 грн, в т.ч. ПДВ 133 088,20 грн, здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору сторонами;

- Аванс у розмірі 30% - 598 896,90 грн, в т.ч. ПДВ 99 816,15 грн, здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами проміжного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в;

- Остаточний розрахунок у розмірі 30% - 598 896,90 грн, в т.ч. ПДВ 99 816,15 грн, здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами остаточного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

За умовами п. 5.6 Договору Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з підтвердженням вартості виконаних робіт довідкою за формою КБ-3.

Відповідно до п. 5.7 Договору за результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний надавати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, а замовник зобов`язаний в термін не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання від підрядника акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 підписати дані акти та довідки та передати їх підряднику. У разі якщо замовник надасть підряднику письмове мотивоване заперечення на акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, замовник має право не сплачувати вартість робіт до вирішення питання по суті. В будь-якому випадку сторони повинні досягти згоди стосовно оплати виконаних робіт не пізніше 15 банківських днів з моменту складання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку несплати або несвоєчасної оплати замовником сум коштів, передбачених п. 4.2 Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми Договору за кожен день прострочення.

Вказаний Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога підрядника до замовника, щодо сплати останнім боргу за виконані ремонтні роботи по Акту № 2, а також пені та нарахувань по ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахованих по Акту № 1 та Акту № 2.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення замовником грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором підряду в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з підрядником за виконані роботи.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір підряду № 3-06/18 від 26.06.2018 з додатками до нього;

- рахунки на оплату: № 57 від 21.06.2018, № 99 від 07.08.2018, № 151 від 12.10.2018;

- платіжні доручення: № 36 від 26.06.2018, № 37 від 27.06.2018, № 85 від 16.08.2018, № 109 від 06.09.2018, № 112 від 11.09.2018, № 127 від 28.09.2018, № 134 від 03.10.2018, № 147 від 11.10.2018, № 157 від 19.10.2018, № 173 від 06.11.2018, № 186 від 15.11.2018, № 200 від 19.11.2018, № 222 від 12.12.2018;

- акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в): Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (підписаний одноособово позивачем) та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року (підписаний одноособово позивачем).

Відповідач на підтвердження власної правової позиції у встановленому процесуальним законом порядку доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про будівельний підряд.

Так, відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 4 ст. 837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору: підрядником (позивачем у справі) були оформлені та підписані одноособово:

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року (примірна форма КБ-2в) на суму 680086,07 грн;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року (примірна форма КБ-2в) на суму 1316236,93 грн.

Для здійснення розрахунків за договором позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату:

- № 57 від 21.06.2018 на суму 798529,20 грн;

- № 99 від 07.08.2018 на суму 598896,90 грн;

- № 151 від 12.10.2018 на суму 598896,90 грн.

Замовником (відповідач у справі) здійснені відповідні оплати в загальній сумі 1797426,10 грн згідно з платіжними дорученнями:

1) № 36 від 26.06.2018 на суму 450000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 57 від 21.06.2018 р. ремонт складського приміщення у т.ч. ПДВ 20 % - 75000,00 грн.») та № 37 від 27.06.2018 на суму 348529,20 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 57 від 21.06.2018 р. ремонт складського приміщення у т.ч. ПДВ 20 % - 58088,20 грн.») на загальну суму 798529,20 грн;

2) № 85 від 16.08.2018 на суму 100000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 16666,67 грн.»), № 109 від 06.09.2018 на суму 200000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 33333,33 грн.»), № 112 від 11.09.2018 на суму 110000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 18333,33 грн.»), № 127 від 28.09.2018 на суму 111600,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 18600,00 грн.»); № 134 від 03.10.2018 на суму 7729,69 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 1288,28 грн.»), № 147 від 11.10.2018 на суму 69567,21 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 99 від 07.08.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 11594,53 грн.») на загальну суму 598896,90 грн;

3) № 157 від 19.10.2018 на суму 50000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 151 від 12.10.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 8333,33 грн.»), № 173 від 06.11.2018 на суму 50000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 151 від 12.10.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 8333,33 грн.»), № 186 від 15.11.2018 на суму 70000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 151 від 12.10.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 11666,67 грн.»), № 200 від 19.11.2018 на суму 100000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 151 від 12.10.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 16666,67 грн.»), № 222 від 12.12.2018 на суму 130000,00 грн (призначення платежу: «Част. оплата рах. № 151 від 12.10.2018 р. ремонт складу для критого зберігання зернових у т.ч. ПДВ 20 % - 21666,67 грн.») на загальну суму 400000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач, отримавши вищенаведені акти виконаних робіт, по-перше, не повернув їх підряднику з підписом або із запереченнями, по-друге, неналежно розрахувався за ними. Так, по Акту № 1 розрахунки відповідач провів повністю, але не вчасно, по Акту № 2 оплата проведена частково, внаслідок чого існує борг в розмірі 198896,90 грн, крім того, часткові оплати за цим актом також здійснювалися замовником з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідач проведення вищенаведених оплат за платіжними дорученнями в зазначених сумах не заперечує, розмір залишку несплаченої суми по Акту № 2 не спростовує, водночас у судовому засіданні 28.05.2020 керівник товариства стверджував, що Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року має бути підписаний замовником, оскільки спірних питань по вказаному акту між сторонами не виникло, і вказаний відповідний акт був оплачений відповідачем. Щодо Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року представник відповідача зазначив, що цей акт товариство не підписувало, оскільки відповідні роботи не були завершені. Проведені відповідачем оплати по третьому рахунку були передоплатою. Залишок же несплаченої суми є вартістю незавершених на об`єкті робіт.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вже вище було наведено, відповідно до умов пунктів 3.1 та 3.2 Договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, які передбачені даним договором, не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати замовником авансу відповідно до п. 4.2 даного договору. Строк виконання робіт – 60 календарних днів, починаючи з того моменту, коли підрядник повинен приступити до виконання робіт, як це визначено в п. 3.1 даного Договору.

За змістом п. 4.2 Договору розрахунки з підрядником здійснюються в три етапи, а саме: аванс у розмірі 40% (798 529,20 грн) здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору сторонами; аванс у розмірі 30% (598 896,90 грн) здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами проміжного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; остаточний розрахунок у розмірі 30% (598 896,90 грн) здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами остаточного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Пунктом 5.7 Договору сторони дійшли згоди, що за результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний надавати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, а замовник зобов`язаний в термін не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання від підрядника акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 підписати дані акти та довідки та передати їх підряднику. У разі якщо замовник надасть підряднику письмове мотивоване заперечення на акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, замовник має право не сплачувати вартість робіт до вирішення питання по суті. В будь-якому випадку сторони повинні досягти згоди стосовно оплати виконаних робіт не пізніше 15 банківських днів з моменту складання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3

З наданих суду доказів, пояснень сторін та зазначених умов Договору у сукупності, суд встановив, що передача Актів приймання виконаних будівельних робіт за № 1 та № 2 здійснювалася між учасниками без письмового оформлення, в усній формі.

Так, Акти № 1 та № 2 підписані без дати одноособово позивачем та разом з рахунками на оплату були передані підрядником замовнику без фіксації дати та взагалі цього факту.

Доказів того, що відповідач на виконання умов п. 5.7 Договору підписав ці акти у встановлені договором строки та передав їх позивачу, або надав останньому мотивоване заперечення на надані акти приймання виконаних будівельних робіт, учасниками справи суду не надано.

Водночас, з вищенаведених платіжних доручень, за якими позивач здійснював розрахунки з позивачем, з урахуванням умов п. 4.2 Договору, вбачається залишок заборгованості саме по остаточному розрахунку, а не по авансовим платежам.

Суд приймає до уваги слушне посилання позивача на те, що відповідач, за відсутності факту виконання робіт та підписання замовником актів приймання виконаних робіт, не здійснював би відповідні оплати, термін проведення яких чітко зафіксований у договорі та прив`язаний до трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Оскільки строк виконання робіт – 60 календарних днів з моменту оплати першого авансу, чітко встановлений у Договорі, а, отже підконтрольний замовником, останній, за дослідженням судом фактичних обставин справи, провів три групи оплат, а саме:

1) оплата авансу у розмірі 40 % – 798 529,20 грн здійснена замовником двома платежами, зокрема, 26.06.2018 та 27.08.2018 (з урахуванням дати підписання договору – 26.08.2018);

2) оплата авансу у розмірі 30 % – 598 896,90 грн здійснена замовником шістьма платежами у період з 16.08.2018 по 11.10.2018 (перша оплата здійснена відповідно до платіжного доручення № 85 від 16.08.2018 на суму 100 000,00 грн);

3) остаточний розрахунок у розмірі 30 % – 598 896,90 грн проведений замовником частково, шляхом здійснення п`яти платежів у період з 19.10.2018 по 12.12.2018 (перша оплата здійснена відповідно до платіжного доручення № 157 від 19.10.2018 на суму 50 000,00 грн).

Отже, оскільки Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року не містять визначення дат їх підписання (складання) позивачем, то дата підписання вказаних актів відповідачем виходячи із дій останнього визначається судом таким чином:

- щодо Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року: з урахуванням здійснення замовником платежу від 16.08.2018 (платіжне доручення № 85 від 16.08.2018) в рахунок часткової оплати авансу та з огляду на положення п. 4.2 Договору, відповідний акт мав бути підписаний не пізніше 13.08.2018 (за 3 банківських днів до дати першої оплати);

- щодо Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року: з урахуванням здійснення замовником платежу від 19.10.2018 (платіжне доручення № 157 від 19.10.2018) в рахунок часткової оплати остаточного розрахунку та з огляду на положення п. 4.2 Договору, відповідний акт мав бути підписаний не пізніше 16.10.2018 (за 3 банківських днів до дати першої оплати).

Таким чином, шляхом аналізу вищенаведених фактів та умов договору у сукупності, суд вважає, що замовник отримавши акти від підрядника та не надавши заперечення на них, є таким, що підписав їх, в подальшому підтверджуючи це проведенням відповідних оплат.

З урахуванням вищенаведеного, є правомірним твердження позивача про існування основного боргу у відповідача за розрахунками по Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року в розмірі 198 896,90 грн (598 896,90 грн – 400 000,00 грн).

За такого, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 198 896,90 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно нарахування позивачем відповідачу пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно ст.ст. 1-2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі наведених норм та п. 8.4 Договору (а.с. 71) позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що при нарахуванні пені останнім були допущені помилки.

Так, як уже було наведено вище, датою підписання Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року слід вважати 13.08.2018. За такого, відповідний платіж мав бути здійснений замовником до 16.08.2018 включно, а отже прострочення платежу мало місце з 17.08.2018, і саме з цієї дати позивач мав здійснювати нарахування пені по вказаному акту. Додатково, судом встановлено арифметичну похибку при визначенні позивачем розміру пені за період з 28.09.18 по 03.10.2018.

Крім того, оскільки датою підписання Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року слід вважати 16.10.2018, то відповідний платіж мав бути здійснений замовником не пізніше 19.10.2018, а, отже прострочення платежу мало місце з 20.10.2018, і саме з цієї дати позивач мав здійснювати нарахування пені на вказаному акту.

Також, при нарахуванні пені по Акту № 2 позивачем неправильно застосовані положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, з урахуванням вищенаведеного строку виконання зобов`язання зі здійснення остаточного розрахунку з урахуванням наведеного акту, а саме – 19.10.2018 (день, коли зобов`язання мало бути виконано), нарахування пені мало припинитися 19.04.2019.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені по Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року за сукупний період з 17.08.2018 по 11.10.2018 є 15131,07 грн; обґрунтованою сумою нарахування пені по Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року за сукупний період з 20.10.2018 по 19.04.2019 є 48091,29 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальній сумі 63222,63 грн, з огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 13652,48 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум трьох процентів річних у розмірі 10528,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 10135,64 грн суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування трьох процентів річних у розмірі 10528,55 грн, який заявляє позивач, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.

Так, як було вказано вище, по Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року прострочення платежу мало місце з 17.08.2018, і саме з цієї дати позивач мав здійснювати нарахування процентів річних.

По Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року прострочення платежу мало місце з 20.10.2018, і саме з цієї дати позивач мав здійснювати нарахування процентів річних на вказаному акту. Додатково, судом встановлено арифметичну похибку при визначенні розміру трьох процентів річних за період з 12.12.2018 по 13.02.2020.

Судом здійснено перерахунок розміру процентів річних за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування трьох процентів річних по Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року за сукупний період з 17.08.2018 по 11.10.2018 є 1284,38 грн; обґрунтованою сумою нарахування трьох процентів річних по Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року за сукупний період з 20.10.2018 по 13.02.2020 є 8909,95 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних у загальній сумі 10194,33 грн, з огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача трьох процентів річних в сумі 334,22 грн.

За перевіркою суду нарахування позивачем інфляційних витрат за Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року за період з 12.12.2018 по 13.02.2020 в розмірі 10135,64 грн проведено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 4236,66 грн ((282449,23 / 296435,93) * 100 % = 95,28 %; 95,28 % * 4446,54 = 4236,66) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70-А; ідентифікаційний код 30396991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івеко-Буд» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, буд. 96/1; ідентифікаційний код 39295837) 282 449,23 грн, з яких 198 896,90 грн – основна сума боргу, 63 222,36 грн – пеня, 10 194,33 грн – три проценти річних, 10135,64 грн – інфляційні втрати, а також 4236,66 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 13 652,48 грн та трьох процентів річних у сумі 334,22 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Івеко-Буд» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, буд. 96/1; ідентифікаційний код 39295837);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія «Агроконтракт» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 70-А; ідентифікаційний код 30396991).

Повний текст рішення складено та підписано судом 03.07.2020.

Суддя О.Г. Смородінова