
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2020 справа № 914/2334/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік»,
м. Запоріжжя
до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: стягнення 1280155,57 грн за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік», м. Запоріжжя
про: стягнення 220 464,04 грн за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018
за участю представників: не з`явились
Судові процедури
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про стягнення 1 280 155,57 грн за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018.
Ухвалою суду від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2019.
11.12.2019 в межах строку для подання відзиву у справі за первісним позовом на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» про стягнення 220 464,04 грн за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018.
У судовому засіданні 12.12.2019 оголошено перерву до 09.01.2020.
Ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» про стягнення 220 464,04 грн за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018 до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про стягнення 1 280 155,57 грн за Договором №Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 914/2334/19, підготовче засідання призначено на 09.01.2020.
Ухвалою суду від 09.01.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 09.01.2020, відкладено підготовче судове засідання на 04.02.2020.
Ухвалою суду від 04.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 04.02.2020, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 04.03.2020.
Ухвалою суду від 04.03.2020 зупинено провадження у справі №914/2334/19 до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/5048/19.
Ухвалою суду від 31.03.2020 поновлено провадження у справі № 914/2334/19, підготовче засідання призначено на 28.04.2020.
24.04.2020 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на адресу суду надійшло клопотання вх.№16416/20 про зменшення заявленого за первісним позовом розміру пені, а також пояснення вх.№16418/20.
Ухвалою суду від 28.04.2020 залучено Головне управління ДПС у Запорізькій області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 02.06.2020.
22.05.2020 на адресу суд надійшли письмові пояснення вх.№18267/20 третьої особи.
02.06.2020 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання вх.№18916/20 про долучення доказів, а саме: копій платіжних доручень від 01.06.2020 №2784801, №2784042 на підтвердження оплати послуг за актами від 29.03.2018 №0329.1, №0329.2), та копій квитанцій від 07.05.2020 №1, №2 про реєстрацію податкових накладних від 29.03.2019 №39, №40.
Також, 02.06.2020 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання вх.№18915/20 про зменшення заявленого за первісним позовом розміру 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
В судовому засіданні 02.06.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті в судовому засіданні, судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 23.06.2020.
16.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) вх.№19833/20 про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31431,58 грн.
23.06.2020 надійшло клопотання вх.№20247/20 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просив суд відмовити у задоволенні заяви Заводу про стягнення 31431,58 грн витрат на правничу допомогу, а у випадку задоволення частини таких вимог вирішити питання про їх зменшення та розподіл пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
17.06.2020 на розгляд суду надійшла заява вх.№19888/20 Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.06.2020 заяву (вх.№19888/20 від 17.06.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Через неможливість встановлення зв`язку зі стороною відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) судове засідання 23.06.2020 в режимі відеоконференції за допомогою системи «EASYCON» не здійснювалось.
У судове засідання 23.06.2020 сторони явки повноважних представників не забезпечили.
Cуд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає за можливе вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.
Позиція позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовуються порушеннями відповідачем за первісним позовом взятих зобов`язань за Договором № Л/Т-18673/НЮ про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС від 06.07.2018 в частині повної та вчасної оплати вартості наданих послуг, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом відповідно до розрахунку розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 764856,00 грн основного боргу, 428441,43 грн пені, 49723,85 грн інфляційних нарахувань, 37125,29 грн 3 % річних.
У своїй Відповіді на відзив вх.№85/20 від 02.01.2020 позивач за первісним позовом зазначив, що посилання відповідача за первісним позовом на виникнення обов`язку з оплати товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН суперечать законодавству Умова укладеного між сторонами Договору щодо обов`язку Замовника здійснити оплату у строк 10 календарних днів після реєстрації податкової накладної в ЄРПН не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі. Обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним в момент надіслання складеної накладної до реєстру податкових накладних, адже усі наступні дії вчиняються податковим органом, і знаходяться поза впливом постачальника. Поряд з цим, нормою ч. 1 ст. 212 ЦК України закріплене право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Отже, укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Однак, як слідує з аналізу положень ст. 212 ЦК України, а також вказано в Постанові ВГСУ від 07.04.2017 року у справі №905/2680/16, відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Те, що відкладальна обставина повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків саме обох сторін договору, а не лише однієї з них зазначено також і в Постанові ВГСУ від 17.02.2016 року по справі № 910/17610/15. Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати. Втім, враховуючи, що умови договору про здійснення оплати після реєстрації податкової накладної стосується лише виникнення обов`язку Замовника щодо оплати, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення жодних обов`язків Постачальника, то така умова не може розцінюватись як відкладальна. Більше того, в ст. 212 ЦК України прямо вказано, що з настанням відкладальної обставини виникають права та обов`язки, тобто одночасно і права і обов`язки. А з умов договору слідує, що реєстрація податкової накладної породжує виключно обов`язок і тільки в Замовника.
Крім того, на думку позивача за первісним позовом, умова Договору про оплату товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН суперечить закріпленим у ст. 3 Цивільного кодексу України вимогам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки податкова накладна взагалі може бути не зареєстрована в ЄРПН.
У відзиві вх.№5839/20 від 31.01.2020 на зустрічний позов зазначив, що 15.04.2019 позивач за первісним позовом направив до єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України засобами телекомунікаційного зав`язку податкові накладні №39 від 29.03.2019 та №40 від 29.03.2019 по взаємовідносинах з Регіональною філією «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану на підставі Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №0329.1 від 29.03.2019 та №0329.2 від 29.03.2019. Однак, 26.09.2019 комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення №1291482/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 29.03.2019 та №1291483/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 29.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись з даними рішеннями відповідачем за зустрічним позовом було подано позов до Запорізького окружного адміністративного суду про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. 19.12.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «МЗ «КВІК» були задоволені, а рішення про відмову в реєстрації податкових накладних скасовані.
Позиція відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом)
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві вх.№52251/19 від 11.12.2019 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що сторонами у п. 4.4. Договору передбачені чіткі підстави (події), з настанням яких, у Залізниці виникає обов`язок здійснювати розрахунок за надані послуги, однією із яких зокрема є реєстрація Заводом податкової накладної в ЄРПН. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині стягнення вартості послуг за актами приймання наданих послуг від 29.03.2019 №0329.1 на суму 254 952,00 грн. та від 29.03.2019 №0329.2 на суму 509 904,00 грн. позивач за первісним позовом не надав доказів здійснення ним реєстрації податкових накладних в ЄРПН, із зазначенням строків такої реєстрації, що свідчить про недоведеність ним обставин щодо факту виникнення у Залізниці обов`язку з оплати наданих послуг за цими актами. Факт не реєстрації зазначених податкових накладних позивачем за первісним позовом не заперечується та додатково підтверджується зокрема у долученому ним до позовної заяви листі від 04.10.2019 №396-10/2019, за змістом якого видно, що у реєстрації таких податкових накладних органами ДФС було відмовлено. Роздруківки (скріншоти) з електронного кабінету платника податків АТ «Укрзалізниця» (сайт: cabinet.tax.gov.ua) підтверджують факт відмови контролюючого органу в реєстрації податкових накладних Заводу щодо операцій на суму 509 904,00 грн., та на суму 254 952,00 грн. На думку відповідача за первісним позовом, факт нереєстрування позивачем за первісним позовом податкових накладних є наслідком допущених порушень виключно зі сторони самого Заводу, які призвели до прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Відтак, вимоги про стягнення із Залізниці заборгованості (основного боргу) за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.03.2019 № 0329.1 та № 0329.2 без реєстрації податкових накладних є необґрунтованими і безпідставними, та суперечать умовам п. п. 3.1.3., 4.4. Договору.
Щодо позовних вимог про стягнення 428 441,43 грн. пені, 49 732,85 грн. інфляційних збитків, 37 125, 29 грн. трьох відсотків річних, то відповідач за первісним позовом вказав, що несплата Залізницею коштів за надані послуги згідно із актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.03.2019 № 0329.1 та № 0329.2 відбулось внаслідок порушення Заводом умов п.п. 3.1.3., 4.4. Договору, що виявилось у не реєстрації податкових накладних. Такі обставини свідчить про наявність прострочення самого Заводу в цій частині договірних зобов`язань, що виключає вину Залізниці у невиконанні нею обов`язку з оплати вартості послуг у передбаченому Договором порядку, у зв`язку з чим, правові підстави застосовувати до Залізниці відповідальність, яка є предметом спору у цій справі у вигляді стягнення 44 270,84 грн. пені, 3 452,05 грн. 3% річних (за актом від 29.03.2019 № 0329.1) та 88 541,69 грн. пені, 8 046,70 грн. 3% річних (за актом від 29.03.2019 № 0329.2) відсутні. За актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1228.8. від 28.12.2018, № 1228.9. від 28.12.2018, № 0329.1 від 29.03.2019, 0329.2. від 29.03.2019 позивач під час здійснення розрахунку пені, не обмежив період нарахування такої пені шестимісячним строком, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому, за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 28.12.2018 № 1228.10, № 1228.13, № 1228.8., № 1228.9. позивач безпідставно включив до розрахунку періоду часу, за який здійснюється нарахування пені та 3% річних дні фактичної сплати суми заборгованості згідно із платіжними дорученнями, тобто 11.05.2019, 13.06.2019, 22.10.2019, тоді як у ці дні сума заборгованості була меншою, або погашена повністю. Крім цього, під час здійснення розрахунків пені за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.03.2019 № 0329.1 та № 0329.2 використано величини облікових ставок, з порушенням рішень Національного Банку України від 18.07.2019 № 493-рш (встановлено облікову ставку з 19.07.2019 - 17,0 %), від 05.09.2019 № 645-рш (встановлено облікову ставку з 06.09.2019 - 16,5 %), від 24.10.2019 № 797-рш (встановлено облікову ставку з 25.10.2019 - 15,5 %). З урахуванням наведених вище обставин, відповідачем за первісним позовом здійснено контррозрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат по актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 28.12.2018 № 1228.8, № 1228.9, № 1228.10, № 1228.13, які додані до відзиву.
Щодо наданого Заводом попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правову допомогу в розмірі 19 000,00 грн, то позивачем за первісним позовом не враховано, що долучений ним до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 01.10.2019 №103 не містить погодженого сторонами розміру таких витрат та порядку їх обчислення, у зв`язку із чим, такий заявлений розмір на професійну правничу допомогу є необґрунтованим. Беручи до уваги час на підготовку матеріалів, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката (правничу допомогу) не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними та не можуть підлягати задоволенню.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовуються тим, що всупереч положенням Договору відповідач за зустрічним позовом несвоєчасно виконав взяті на себе зобов`язання з ремонту частини переданого йому лінійного обладнання ТРС, що підтверджується Актами приймання лінійного обладнання ТРС в ремонт та актами приймання наданих послуг. Оскільки відповідач за зустрічним позовом допустив порушення передбачених Договором строків надання послуг, згідно розрахунку позовних вимог за зустрічним позовом, загальна сума пені за несвоєчасну видачу обладнання з ремонту складає 42567,88 грн., загальна сума штрафу за прострочення надання таких послуг понад 30 днів становить 50 420,16 грн. На момент звернення з цим зустрічним позовом позивач за первісним позовом не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за рахунками та актами приймання наданих послуг №0329.1 та №0329.2 від 29.03.2019. За інформацією позивача за первісним позовом, що викладена у листі (претензії) від 04.10.2019 № 396-10/2019 реєстрацію податкових накладних по зазначених рахунках зупинено, він подав документи на розблокування, однак отримав відмову від органів ДФС. Роздруківки (скріншоти) з електронного кабінету платника податків АТ «Укрзалізниця» (сайт: cabinet.tax.gov.ua) підтверджують факт відмови контролюючого органу в реєстрації податкових накладних позивачу за первісним позовом щодо операцій на суму 509 904,00 грн, та на суму 254 952,00 грн. Факт нереєстрування позивачем за первісним позовом податкових накладних за рахунками від 29.03.2019 №0329.1 та від 29.03.2019 № 0329.2 є наслідком допущених ним порушень, які призвели до прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, внаслідок чого Залізниця втратила право на податковий кредит в сумі 42 492,00 грн. за рахунком від 29.03.2019 № 0329.1 та в сумі 84 984, 00 грн. за рахунком від 29.03.2019 №0329.2. Відтак, за твердженнями позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом на підставі п. 5.8 Договору повинен сплатити Залізниці штраф у розмірі втраченого податкового кредиту на загальну суму 127 476,00 грн. із розрахунку: 127 476, 00 грн. = 42492, 00 грн. (податок на додану вартість за рахунком від 29.03.2019 № 0329.1) + 84984,00 грн. (податок на додану вартість за рахунком від 29.03.2019 № 0329.2).
У своїх Запереченнях вх.№2132/20 від 15.01.2020 зазначив, що умова з реєстрації податкової накладної, як підстава для здійснення Залізницею розрахунку за надані послуги кореспондується із передбаченим у підпункті 3.1.3. Договору зобов`язанням Виконавця своєчасно та правильно із зазначенням обов`язкових податкових реквізитів з проставленим числовим номером структурного підрозділу регіональної філії, складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України. Таким чином, умовами Договору передбачено господарське зобов`язання Заводу із своєчасного і правильного складення та реєстрації податкової накладної відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, порушення якого свідчить про прострочку Заводу як кредитора у виконанні такого зобов`язання та позбавляє Залізницю можливості і правових підстав виконати власний обов`язок з оплати наданих послуг. Обставини щодо відмови контролюючого органу у реєстрації податкових накладних (за актами приймання наданих послуг від 29.03.2019 №0329.1 на суму 254 952,00 грн та від 29.03.2019 №0329.2 на суму 509904,00 грн) Заводом не заперечуються та додатково підтверджуються долученими Залізницею до відзиву на первісний позов доказами (листом від 04.10.2019 №396-10/2019, роздруківками з електронного кабінету платника податків), а відтак, факт нереєстрації таких податкових накладних відбувся виключно за наявності вини та допущених порушень зі сторони самого Заводу. Таким чином, несплата Залізницею суми основного боргу відбулась виключно у зв`язку із невиконанням Заводом своїх зобов`язань в частині своєчасного і правильного реєстрування податкових накладних, як однієї із підстав для здійснення розрахунків. Вчинення дій із правильного складення і реєстрації податкових накладних є господарським зобов`язанням Заводом за Договором, виконання якого є результатом виключно його поведінки, а тому, твердження про те, що дії із реєстрації податкової накладної нібито не залежать від Заводу і здійснюються поза його впливом є безпідставними, суперечать умовам Договору та вимогам чинного податкового законодавства. Твердження позивача за первісним позовом про те, що умова Договору про обов`язок з оплати наданих послуг виникає у Залізниці після реєстрації податкової накладної суперечить вимогам розумності, добросовісності та справедливості, є необґрунтованими, оскільки укладений між Сторонами договір є правомірним та є обов`язковим для виконання сторонами. Даний Договір укладений за результатами проведеної процедури закупівлі в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (номер закупівлі в електронній системі закупівель «ProZorro» UA-2018-05-22-000600-b). Під час проведення цієї процедури Завод не звертався ні до уповноваженого орган, ні до замовника із будь-якими скаргами на умови тендерної документації або вимогами щодо усунення наявних на його думку порушень під час проведення такої процедури, що також свідчить про правомірність проведення такої закупівлі та укладеного за її результатами Договору.
У Відповіді на відзив (вх.№6500/20 від 06.02.2020) відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що у своєму відзиві на зустрічний позов Завод не наводить будь-яких заперечень і вказівок про незгоду із наведеними Залізницею обставинами і правовими підставами позову в частині позовних вимог про стягнення 42567,88 грн пені та 50 420,16 грн штрафу за несвоєчасну видачу обладнання з ремонту (на підставі п. 5.3. договору від 06.07.2018 №Л/Т-18673/НЮ, що відповідно позбавляє його можливості заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті. Стосовно позивних вимог про стягнення 127 476, 00 грн. штрафу за нереєстрування (неправильне реєстрування) податкових накладних (на підставі п. 5.8. Договору), то рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19 оскаржене ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційному порядку, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.
У поясненнях (вх.№16418/20 від 24.04.2020) зазначив, що як встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19, обов`язок з оплати послуг за актами від 29.03.2019 №0329.1 та від 29.03.2019 №0329.2 не настав, а факт їх оплати не відбувся виключно у зв`язку із рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області, якими було неправомірно відмовлено у реєстрації податкових накладних від 29.03.2019 №39, №40, як підстав для здійснення таких розрахунків згідно з п.4.4. Договору. Відтак, до моменту реєстрації таких податкових накладних у встановленому порядку, позовні вимоги Заводу за первісним позовом у цій справі щодо стягнення із Залізниці 254952,00 грн основного боргу, 44270,84 грн пені, 4023,35 грн 3 % річних за Актом від 29.03.2019 №0329.1, а також 509904,00 грн основного боргу, 88541,69 грн пені, 8046,70 грн 3 % річних за Актом від 29.03.2019 №0329.2, є безпідставними, суперечать п.4.4. Договору та пред`явлені передчасно (у зв`язку з тим, що обов`язок з оплати таких послуг не настав), а тому правових підстав для задоволення таких вимог немає.
Позиція третьої особи
У своїх поясненнях (вх.№18267/20 від 22.05.2020) третя особа зазначила, що враховуючи, що сторони Договору від 06.07.2018 №Л/Т-18673/НЮ, сприймаючи всі можливі ризики щодо імовірності несвоєчасного настання такої обставини, залежності настання такої обставини від дій/бездіяльності як сторін договору так і третіх осіб, які не є учасниками цих господарських правовідносин, самостійно та на власний розсуд обрали умовою настання строку для розрахунків за договором дату реєстрації податкової накладної в ЄРПН, ГУ ДПС у Запорізькій області не має змістовних заперечень щодо правової позиції Залізниці щодо строку настання розрахунків за Договором від 06.07.2018 №Л/Т-18673/НЮ.
Третя особа не була стороною господарських правовідносин за договором від 06.07.2018 №Л/Т-18673/НЮ, яка брала на себе будь-які зобов`язання щодо дотримання умов договору, а також третя особа не здійснювала жодних дій/бездіяльності щодо зупинення реєстрації ПН № 39 та № 40 від 29.03.2019. Зупинення реєстрації ПН № 39 та № 40 відбулось 15.04.2020 на підставі Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розраxунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які надсилаються у автоматичному режимі автоматизованою системою «Єдине вікно» ДФС України у разі коли податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Таким чином, з 15.04.2020 до 23.09.2020 (подання повідомлень на розгляд комісії ГУ ДФС) відповідальність за несвоєчасне вжиття заходів для відновлення реєстрації ПН № 39 та № 40 має нести ТОВ «МЗ «Квік», яке скористалось своїм правом на подання документів на розгляд Комісії лише через шість місяців після зупинення реєстрації ПН. Таким чином, відсутні ознаки вини третьої особи - суб`єкта владних повноважень, внаслідок дій якої спричинено збитки у господарській діяльності стороні договору.
Враховуючи зазначене, третя особа не вважає обґрунтованою заяву Залізниці про те, що у випадку задоволення судом позовних вимог до Залізниці у стягненні 44 270,84 грн. пені та 4023,35 грн. 3% річних за актом № 0329.1 та 88541,69 грн. пені та 8046,70 грн. 3% річних за актом № 0329.2, з урахуванням зазначених вище обставин може виникнути право звернення до Головного управління ДПС у Запорізькій області з вимогою про відшкодування завданих збитків у цій частині позовних вимог, на підставі ст. 56 Конституції України, ст. ст. 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, проте наразі викладення обґрунтованих та змістових заперечень щодо цього є передчасним, оскільки такі вимоги не є предметом спору у даній справі та їх задоволення має відбутись шляхом судового розгляду окремого позову від Залізниці.
Обставини справи
06 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «КВІК-2006» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС № Л/Т-18673/НЮ (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов`язався надати послуги з ремонту механічного обладнання ТРС, код ДКПП 30.20.9 (далі лінійного обладнання ТРС) в кількості 21 од., зазначені в Додатку 1 до цього договору «Перелік послуг та їх вартість», а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.
25 січня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Квік-2006» було змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «КВІК».
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що подача Виконавцю лінійного обладнання ТРС в ремонт та отримання з ремонту проводиться згідно з «Графіком надання послуг», узгодженим між Замовником та Виконавцем, згідно з вимогами «Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу», затвердженого наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002.
Надання послуг відбувається на території Виконавця (адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8-А (п.2.2. Договору).
Пунктом 3.1.1. Договору встановлено обов`язок Виконавця надати послуги згідно з п.1.1. Договору у строки, що встановлені Договором.
Відповідно до п.2.3. Договору здача в ремонт лінійного обладнання ТРС оформляється актом приймання лінійного обладнання ТРС в ремонт, за підписом уповноважених представників Замовника і Виконавця.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що строк надання послуг визначається згідно з додатком 3 до цього Договору «Графік надання послуг» та по кожній одиниці лінійного обладнання ТРС становить не більше 60 (шістдесяти) календарних днів, починаючи з дати, вказаної в акті приймання лінійного обладнання ТРС в ремонт.
Відповідно до п.2.5. Договору приймання послуг оформляється актом приймання наданих послуг. Акти приймання наданих послуг із сторони Замовника та Виконавця підписують уповноважені на їх підписання особи.
Так, згідно з Графіком надання послуг (Додаток № 3 до Договору (далі Графік) Замовник в особі його виробничих структурних підрозділів (балансоутримувачів) подав, а Виконавець прийняв в ремонт таке обладнання:
- за актом приймання в ремонт від 17.08.2018 № 2 підрозділ «Локомотивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт турбокомпресори 4 ТК в кількості 4 штуки, кінцевий строк виконання ремонту по яких складає: для 2-х шт. - 15.10.2018 (за Графіком - подача в ремонт у серпні 2018), для 2-х шт. - 30.10.2018 (за Графіком - подача в ремонт у вересні 2018).
Послуги з ремонту цього обладнання надані 28.12.2018, що підтверджується актом приймання наданих послуг від 28.12.2018 №1228.8.
- за актом приймання в ремонт від 12.09.2018 № 5 підрозділ «Локомотивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт згідно з Графіком гідромеханічні редуктори тепловоза ЧМЕЗ в кількості 2 шт., кінцевий строк виконання ремонту яких - 10.11.2019.
Послуги з ремонту цього обладнання надані 28.12.2018, що підтверджується актом приймання наданих послуг від 28.12.2018 № 1228.8.
- за актом приймання в ремонт від 10.09.2018 № 7 виробничий підрозділ «Локомотивне депо Чернівці» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт згідно з Графіком турбокомпресор РБН-50 в кількості 1 шт., який підлягав ремонту у строк до 08.11.2018;
- за актом приймання в ремонт від 10.09.2018 № 6 виробничий підрозділ «Локомотивне депо Тернопіль» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт згідно з Графіком турбокомпресор РБН-50 в кількості 1 шт., який підлягав ремонту у строк до 08.11.2018.
Послуги з ремонту цих двох турбокомпресорів РОН-50 надані 28.12.2018, що підтверджується актами приймання наданих послуг від 28.12.2018 №1228.13, № 1228.9.
- за актом приймання в ремонт (без номера) від 02.10.2018 виробничий підрозділ «Локомотивне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт згідно з Графіком турбокомпресори РОН-50 в кількості 2 шт., які підлягали ремонту у строк до 30.11:2018.
Послуги з ремонту цього обладнання надані 28.12.2018, що підтверджується актом приймання наданих послуг від 28.12.2018 № 1228.10.
- за актом приймання в ремонт від 10.09.2018 № 7 виробничий підрозділ «Локомотивне депо Чернівці» регіональної філії «Львівська залізниця» передав в ремонт гідромеханічний редуктор тепловоза ЧМЕЗ в кількості 1 шт., який підлягав передачі в ремонт згідно з Графіком у серпні 2018 року.
Зазначене обладнання Виконавець повернув з ремонту 28.12.2018 за актом приймання наданих послуг № 1228.13, при тому, що кінцевий строк дня його ремонту 29.11.2018.
У свою чергу Замовник допустив прострочення оплати наданих Виконавцем послуг з ремонту.
Так, за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1228.9 від 28.12.2018 оплата в сумі 254952,00 грн повинна була відбутися до 26.01.2019, а відбулась 11.05.2019 в сумі 127476,00 грн та в сумі 127476,00 грн 22.10.2019.
За Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1228.8 від 28.12.2018 оплата в сумі 809904,00 грн повинна була відбутись до26.01.2019, а відбулась 11.05.2019 в сумі 404952,00 грн, та в сумі 404952,00 грн 22.10.2019.
За Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1228.13 від 28.12.2018 оплата в сумі 360144,00 грн повинна була відбутись до 26.01.2019, а відбулась 11.05.2019 в сумі 180072,00 грн та в сумі 180072,00 грн 13.06.2019.
За Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1228.10 від 28.12.2018 оплата в сумі 509904,00 грн повинна була відбутись до 26.01.2019, а відбулась 11.05.2019 в сумі 254952,00 грн грн та в сумі 254952,00 грн 13.06.2019.
Станом на час подання позовної заяви до суду були не оплаченими наступні послуги:
-за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.1 від 29.03.2019 оплата в сумі 254952,00 грн повинна була відбутися до 27.04.2019.
-за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.2 від 29.03.2019 оплата в сумі 509904,00 грн повинна була відбутися до 27.04.2019.
04.10.2019 позивачем за первісним позовом була направлена відповідачу Претензія про погашення заборгованості за здійснені послуги та сплату штрафних санкцій. Однак, як вказав позивач, претензія була задоволена частково.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за Договором у розмірі 1280155,57 грн, з яких: 764856,00 грн основний борг, 428441,43 грн пеня, 49723,85 грн інфляційні нарахування, 37125,29 грн 3 % річних.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19, Державною податковою службою України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Заводу від 29.03.2019 №№ 39, 40 по вказаних вище актах, що підтверджується долученими відповідачем за первісним позовом до клопотання (вх.18916/20 від 02.06.2020) квитанціями від 07.05.2020. Враховуючи обставину реєстрації таких податкових накладних, як підставу згідно із п. 4.4. Договору для оплати наданих послуг, 01.06.2020 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) здійснено оплату цих послуг (за актами від 29.03.2018 №0329.1., №0329.2) на загальну суму 764 856,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2784801 від 01.06.2020 на суму 254952,00 грн та №2784042 від 01.06.2020 на суму 509904,00 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач за зустрічним позовом не виконав взяті на себе зобов`язання з ремонту частини переданого йому лінійного обладнання ТРС у передбачені Договором строки, що підтверджується актами приймання лінійного обладнання ТРС в ремонт та актами приймання наданих послуг, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог просить суд стягнути 42567,88 грн. пені та 50 420,16 грн штрафу.
Також, враховуючи факт нереєстрування позивачем за первісним позовом податкових накладних за рахунками від 29.03.2019 №0329.1 та від 29.03.2019 № 0329.2 позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути штраф у розмірі втраченого податкового кредиту на загальну суму 127476,00 грн
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правові відносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС № Л/Т-18673/НЮ від 06 липня 2018 року.
Відповідно до п.4.4. Договору розрахунки за надані послуги проводяться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами акту приймання наданих послуг (але не раніше реєстрації податкової накладної в ЄРПН).
У відповіді на відзив вх.№85/20 від 02.01.2020 позивач за первісним позовом зазначив, що умова Договору про оплату товару після реєстрації податкової накладної в ЄРПН суперечить закріпленим у ст. 3 Цивільного кодексу України вимогам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки податкова накладна взагалі може бути не зареєстрована в ЄРПН.
Суд критично ставиться до таких тверджень позивача з огляду на наступне.
Частина 1 статті 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору. Так, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Даний Договір укладений за результатами проведеної процедури закупівлі в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (номер закупівлі в електронній системі закупівель «ProZorro» UA-2018-05-22-000600-b).
Як зазначив відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у Запереченнях (вх.№2132/20 від 15.01.2020), під час проведення цієї процедури позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не звертався ні до уповноваженого органу, ні до замовника із будь-якими скаргами на умови тендерної документації чи договору, або вимогами щодо усунення наявних порушень під час проведення такої процедури, що свідчить про правомірність проведення такої закупівлі та укладеного за її результатами Договору.
Відтак, укладений між сторонами Договір є обов`язковий до виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Що стосується вимог за первісним позовом про стягнення 254952,00 грн основного боргу, 44270,84 грн пені, 4023,35 грн 3 % річних за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.1 від 29.03.2019, а також 509904,00 грн основного боргу, 88541,69 грн пені, 8046,70 грн 3 % річних за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.2 від 29.03.2019, то слід зазначити наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/5048/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено, зокрема: визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.09.2019 №1291482/38284929; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» від 29.03.2019 №39; визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.09.2019 №1291483/38284929; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» від 29.03.2019 №40.
Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що у відповідності до умов договору від 06.07.2018 №Л/Т-18673/НЮ, а саме п.4.4, розрахунки за надані послуги проводяться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання наданих послуг (але не раніше реєстрації податкової накладної в ЄРПН). У відповідності до договору від 27.11.2018 №ПР/Т-181287/НЮ, а саме п.4.2, розрахунок за послуги з капітального ремонту проводяться шляхом оплати замовником наданого виконавцем рахунку протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами «Акту приймання з капітального ремонту (модернізації) тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів», але не раніше реєстрації податкової накладної. Враховуючи рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1291482/38284929 від 26.09.2019, №1291483/38284929 від 26.09.2019, №1290250/38284929 від 25.09.2019, №1290259/38284929 від 25.09.2019 №1290255/38284929 від 25.09.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних, обов`язок сплати за укладеними договорами не настав.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19, Державною податковою службою України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Заводу від 29.03.2019 №№ 39, 40 по Актах №0329.1 від 29.03.2019 та №0329.2 від 29.03.2019, що підтверджується долученими відповідачем за первісним позовом до клопотання (вх.18916/20 від 02.06.2020) квитанціями від 07.05.2020.
Враховуючи обставину реєстрації таких податкових накладних, як підставу згідно із п. 4.4. Договору для оплати наданих послуг, 01.06.2020 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) здійснено оплату цих послуг (за актами від 29.03.2018 №0329.1., №0329.2) на загальну суму 764 856,00 грн., що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями №2784801 від 01.06.2020 на суму 254952,00 грн та №2784042 від 01.06.2020 на суму 509904,00 грн.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 254952,00 грн основного боргу, 44270,84 грн пені, 4023,35 грн 3 % річних за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.1 від 29.03.2019, а також 509904,00 грн основного боргу, 88541,69 грн пені, 8046,70 грн 3 % річних за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0329.2 від 29.03.2019, відсутні, оскільки дані послуги оплачені в обумовлений сторонами в п.4.4. Договору строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання наданих послуг (але не раніше реєстрації податкової накладної в ЄРПН).
Що стосується вимог про стягнення заборгованості за несвоєчасну оплату послуг за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 28.12.2018 №1228.8, №1228.9, №1228.10, №1228.13, то як встановлено матеріалами справи, Замовник допустив прострочення оплати наданих Виконавцем послуг з ремонту.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі несвоєчасного розрахунку за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен прострочений день затримки, але не більше розміру двох облікових ставок НБУ.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги твердження відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві (вх.№52251/19 від 11.12.2019) щодо невірно здійсненого позивачем за первісним позовом нарахування 3 % річних, інфляційних збитків та пені. Зокрема, під час здійснення розрахунку пені позивач за первісним позовом не обмежив період нарахування такої пені шестимісячним строком, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому, за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), № 1228.13, № 1228.8., № 1228.9. безпідставно включив до розрахунку періоду часу, за який здійснюється нарахування пені та 3% річних дні фактичної сплати суми заборгованості згідно із платіжними дорученнями, тобто 11.05.2019, 13.06.2019, 22.10.2019, тоді як у ці дні сума заборгованості була меншою, або погашена повністю. З урахуванням наведених вище обставин, відповідачем за первісним позовом здійснено контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, які додані до відзиву.
Разом з тим, відповідачем за первісним позовом при здійсненні контррозрахунку не враховано положення частини 5 статті 254 ЦК України, а відтак, невірно визначено періоди нарахування штрафних санкцій.
Здійснивши перерахунок розміру пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 28.12.2018 №1228.8, №1228.9, №1228.10, №1228.13, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача:
-за Актом №1228.8 від 28.12.2018: 35284,66 грн пені за період з 29.01.2019 по 29.07.2019, 3855,72 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 21.10.2019, 6155,44 грн інфляційних нарахувань;
-за Актом №1228.9 від 28.12.2018: 112088,49 грн пені за період з 29.01.2019 по 29.07.2019, 12248,41 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 21.10.2019, 19553,92 грн інфляційних нарахувань;
-за Актом №1228.10 від 28.12.2018: 41781,64 грн пені за період з 29.01.2019 по 12.06.2019, 3467,70 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 12.06.2019, 9970,74 грн інфляційних нарахувань;
-за Актом №1228.13 від 28.12.2018: 59155,85 грн пені за період з 29.01.2019 по 12.06.2019, 4966,32 грн 3 % річних за період з 29.01.2019 по 12.06.2019, 14116,92 грн інфляційних нарахувань;
а всього: 248310,64 грн пені, 24538,15 грн 3 % річних, 49797,02 грн інфляційних нарахувань.
Що стосується вимог за зустрічним позовом про стягнення 42567,88 грн. пені та 50420,16 грн штрафу за несвоєчасну видачу обладнання з ремонту, то слід зазначити наступне.
За умовами абз. 1 п. 3.14 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 № 261 (далі - Положення), об`єкти ремонту, подані Виконавцю в ремонт раніше терміну, узгодженого «Графіком подачі і постановки в ремонт», Виконавцем приймаються, але до настання встановленого терміну, простій в ремонті за Виконавцем не враховується, якщо не розпочато їх ремонт.
Об`єкти ремонту, подані Виконавцю після встановленого терміну, тобто з порушенням «Графіка подачі та постановки в ремонт», повинні бути поставлені в ремонт не пізніше 15 робочих днів з моменту їх прибуття до Виконавця; цей термін їх простою, як простій в ремонті, за Виконавцем не зараховується.
Відповідно до п. 5.3 Договору, за несвоєчасну видачу обладнання з ремонту згідно з умовами цього Договору Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % договірної ціни одиниці ремонту за кожен прострочений день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як встановлено матеріалами справи, Виконавець допустив прострочення строків надання послуг з ремонту та видачі обладнання з ремонту.
Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) проти задоволення позову в цій частині у відзиві (вх.№5839/20 від 31.01.2020) на зустрічний позов не заперечив.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем за зустрічним позовом розрахунку позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 42567,88 грн. пені та 50420,16 грн штрафу.
Що стосується вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу у розмірі втраченого податкового кредиту на загальну суму 127476,00 грн, то вказана вимога не підлягає до задоволення.
Відповідно до п.5.8. Договору у разі нереєстрування, неправильного або несвоєчасного реєстрування Виконавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чи вчинення інших дій/бездіяльності, внаслідок чого Замовник втратить право на податковий кредит, Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі втраченого податкового кредиту.
Як встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/5048/19, 29.03.2019, на виконання умов договору №Л/Т-18673/НЮ, ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" надав замовнику послугу з капітального ремонту турбокомпресора PDH-50 в кількості 1 шт., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком на оплату №0329.1 від 29.03.2019, актом здачі-приймання робіт №0329.1 від 29.03.2019, товарно-транспортною накладною №0329.1 від 29.03.2019, актом приймання з ремонту обладнання №6 від 29.03.2019. Також, 29.03.2019, на виконання умов договору, ТОВ «МЗ «Квік» надав замовнику послугу з капітального ремонту турбокомпресора PDH-50 в кільк. 2 шт., що підтверджується рахунком на оплату №0329.2 від 29.03.2019, актом здачі-приймання робіт №0329.2 від 29.03.2019, товарно-транспортною накладною №РО329.2 від 29.03.2019, актом приймання з ремонту обладнання №7 від 29.03.2019. За фактом здійсненої господарської операції за договором №Л/Т-18673/НЮ, позивачем складено та направлено до ЄРПН податкові накладні №39, №40 від 29.03.2019. Квитанціями про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 15.04.2019 документи прийнято, проте їх реєстрація зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та\або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 23.09.2019 позивачем було подано повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Також, позивачем надано письмові пояснення, до яких додано пакет первинної документації. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 26.09.2019 №1291482/38284929 про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 29.03.2018; від 26.09.2019 №1291483/38284929 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 29.03.2018.
Вказані рішення скасовані рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №280/5048/19.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19, Державною податковою службою України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Заводу від 29.03.2019 №№ 39, 40 по Актах №0329.1 від 29.03.2019 та №0329.2 від 29.03.2019, що підтверджується долученими відповідачем за первісним позовом до клопотання (вх.18916/20 від 02.06.2020) квитанціями від 07.05.2020.
З огляду на викладене, підстави для стягнення штрафу, передбаченого п.5.8. Договору, відсутні.
Щодо заявлених відповідачем за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) клопотань (вх.№16416/20 від 24.04.2020) про зменшення заявленого за первісним позовом розміру пені та (вх.№18915/20 від 02.06.2020) про зменшення заявленого за первісним позовом розміру 3% річних та інфляційних втрат, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи інтереси обох сторін, а також ступінь виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, що підлягають до стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) в якості доказу сплати судового збору за звернення до суду з первісним позовом долучив до позовної заяви копію платіжного доручення №7231 від 05.11.2019 на суму 19202,34 грн.
Окрім того, в позовній заяві, а також відповідно до клопотання (вх.№19833/20 від 16.06.2020) про стягнення витрат на правничу допомогу просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31431,58 грн.
На підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу долучив до матеріалів справи: Договір №103 про надання правової допомоги від 01.10.2019; попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 01.10.2019; рахунок-фактура №10301 від 05.11.2019 на суму 19000,00 грн, платіжне доручення №7230 від 05.11.2019 на суму 19000,00 грн; Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.06.2020 на суму 31431,58 грн; Детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 10.06.2020 на загальну суму 31431,58 грн; посадочний документ від 31.01.2020; посадочний документ від 20.01.2020; Бланк замовлення від 24.02.2020; посадочний документ від 24.02.2020; платіжне доручення №8622 від 28.05.2020 на суму 12096,00 грн; платіжне доручення №8673 від 10.06.2020 на суму 335,58 грн.
У свою чергу відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти стягнення з нього 31431,58 грн витрат на правову допомогу адвоката з підстав, наведених у клопотанні (вх.№20247/20 від 23.06.2020) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, зазначив, що положення договору про надання правової допомоги №103 від 01.10.2019 не містять жодних умов щодо розміру та порядку обчислення правової допомоги адвоката, що свідчить про відсутність домовленості між клієнтом і адвокатом щодо розміру та порядку обчислення правової допомоги, а тому вказана адвокатом у детальному описі робіт (наданих послуг) від 10.06.2020 вартість таких послуг є необґрунтованою. Долучений Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.06.2020 не містить переліку таких послуг, в тому числі вартості в тривалості кожної з них окремо, що також свідчить про недоведеність розміру заявлених витрат.
У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Незважаючи на слушні зауваження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись в обґрунтованості її розміру, з долучених позивачем за первісним позовом Договору №103 про надання правової допомоги від 01.10.2019, Акту приймання-передачі наданих послуг від 10.06.2020 на суму 31431,58 грн та платіжних доручень №7230 від 05.11.2019 на суму 19000,00 грн, №8622 від 28.05.2020 на суму 12096,00 грн, №8673 від 10.06.2020 на суму 335,58 грн вбачається, що сторонами договору досягнуто домовленості щодо вартості наданих адвокатом послуг.
Тим не менше, на думку суду, вказані в Детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 10.06.2020 «підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом» на суму 500,00 грн є складовою частиною підготовки позовної заяви, а «клопотання про поновлення провадження у справі» на суму 500,00 грн можна віднести до зобов`язань адвоката щодо представництва інтересів сторони та участі в судовому засіданні, а відтак, послуги на суму 1000,00 грн є необґрунтованими.
Суд враховує зауваження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про те, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не долучено жодних доказів на підтвердження вартості «Витрати на проїзд (авто)» на суму 5014,00 грн та «Витрати на проживання» на суму 547,24 грн, а також, що долучений Бланк замовлення від 24.02.2020 на суму 322,35 грн не є підставою для проїзду, тобто, не є проїзним документом, а відтак, не може братися до уваги судом.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою та доведеною вартість понесених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судових витрат на оплату послуг адвоката на суму 24213,01 грн.
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) в якості доказу сплати судового збору за звернення до суду із зустрічним позовом долучив до позовної заяви копію платіжного доручення №979 від 04.12.2019 на суму 3307,00 грн. Інших судових витрат ним не заявлено.
На виконання положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1.Первісний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» 248 310,64 грн (двісті сорок вісім тисяч триста десять гривень 64 копійки) пені, 24 538,15 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять вісім гривень 15 копійок) 3 % річних, 49 797,02 грн (сорок дев`ять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень 02 копійки) інфляційних нарахувань із заборгованості за Договором про надання послуг з ремонту механічного обладнання ТРС № Л/Т-18673/НЮ від 06.07.2018 згідно Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 28.12.2018 №1228.8, №1228.9, №1228.10, №1228.13, а також 4 839,69 грн (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 69 копійок) судового збору та 6 102,56 грн (шість тисяч сто дві гривні 56 копійок) витрат на правову допомогу адвоката.
3.У решті позовних вимог за первісним позовом про стягнення 957 509,76 грн відмовити.
4.Зустрічний позов задовольнити частково.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» 42 567,88 грн (сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень 88 копійок) пені та 50 420,16 грн (п`ятдесят тисяч чотириста двадцять гривень 16 копійок) штрафу та 1 394,84 грн (тисяча триста дев`яносто чотири гривні 84 копійки) судового збору.
6.У частині вимог зустрічного позову про стягнення 127 476,00 грн штрафу у розмірі втраченого податкового кредиту відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 03.07.2020.
Суддя Р.А. Кидисюк
Судове рішення № 90176207, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.06.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2334/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: