
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
03.07.2020 Справа № 914/477/19
Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп", м. Львів
про видачу дублікату наказу від 29.07.2019
у справі № 914/477/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп", м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни, м. Львів
про стягнення 212 611, 34 грн заборгованості
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/477/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" до Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни про стягнення 212 611, 34 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2019 у справі № 914/477/19 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни суму в розмірі 212 663, 45 грн, з яких: - 86 824, 19 грн основного боргу; - 105 321, 60 грн штрафу; - 5 071, 64 грн інфляційних втрат; - 1 520, 29 грн 3% річних; - 10 782, 03 грн заборгованості з оплати комунальних послуг; - 3 143, 70 грн судового збору, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання вказаного рішення 29.07.2019, Господарським судом Львівської області було видано наказ від 29.07.2019 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Карапінки Ірини Ігорівни суми в розмірі 212 663, 45 грн, з яких: - 86 824, 19 грн основного боргу; - 105 321, 60 грн штрафу; - 5 071, 64 грн інфляційних втрат; - 1 520, 29 грн 3% річних; - 10 782, 03 грн заборгованості з оплати комунальних послуг; - 3 143, 70 грн судового збору.
01.07.2020 на адресу господарського суду надійшла заява стягувача про видачу дубліката вищезазначеного наказу Господарського суду Львівської області. В обґрунтування заяви стягувач зазначив, що він втратив такий наказ, що підтверджується копією довідки від 01.06.2020, в якій зазначено, що у зв`язку зі зміною фактичного місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп", його працівниками було здійснено інвентаризацію документів, за результатами, якої встановлено, що в досьє у справі № 914/477/19 відсутній наказ Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 виданий на підставі рішення у вищевказаній справі, що не був пред`явлений до виконання в органи, які здійснюють примусове виконання рішень суду. Тому, заявник стверджує, що відповідний наказ був ним втрачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За умовами п. 1 ч. 4 вказаного Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" від 21.12.2004).
Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вищенаведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Враховуючи, що наказ Господарського суду Львівської області від 29.07.2019 у справі 914/477/19 був втрачений заявником, а також заява про видачу дублікату такого наказу подана в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання, суд вважає за необхідне видати дублікат відповідного наказу.
При цьому, суд зазначає, що згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).
Керуючись статтями 234, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп про видачу дубліката наказу - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу від 29.07.2019 у справі № 914/477/19.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя П.Т. Манюк
Судове рішення № 90176192, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.07.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/477/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: