Рішення № 90175922, 02.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2020Справа № 910/3354/20

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 10538,12 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачане з`явилисявід відповідачаАлєксєєв В.В.від третьої особине з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» 10538,12 грн, з яких: 7863,28 грн - сума страхового відшкодування, 1978,23 грн - інфляційні втрати та 696,61 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2374020 від 07.10.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля KIA, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7260060, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3354/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.04.2020, а також встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

02.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, а також клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 задоволено заяву відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов; продовжено строк для подання відзиву на позов на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.06.2020.

24.06.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач повідомляє, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування сплачена ним в повному обсязі, а тому просить в цій частині провадження у справі закрити.

24.06.2020 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Вказана заява залишена судом без розгляду, оскільки заява не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.06.2020 оголошувалась перерва до 02.07.2020.

У судове засідання, призначене на 02.07.2020, з`явився представник відповідача, який підтримав клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу; проти задоволення решти вимог відповідач заперечував.

Позивач представників у судове засідання 02.07.2020 не направив.

Оскільки позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа представників у судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.10.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2374020 (надалі - Договір), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем KIA, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

19.10.2017 о 09 год. 50 хв. в місті Житомирі по вулиці Івана Мазепи сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford, державний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем KIA, державний номер НОМЕР_1 . В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 07.12.2017 у справі №296/8266/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акта №3.17.1686-1 від 31.10.2017, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 7863,28 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Приватного акціонерного товариства «Житомир-Авто», що підтверджується платіжним дорученням №ЦО03028 від 31.10.2017.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7863,28 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 07.12.2017 у справі №296/8266/17 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля KIA, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Ford, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7260060 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн, франшизи - 0 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до Калькуляції №КА-0002194 від 19.10.2017, складеної виконавцем ремонтних робіт - Приватним акціонерним товариством «Житомир-Авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля KIA, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 11262,08 грн.

Відповідачем не наведено заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у Калькуляції №КА-0002194 від 19.10.2017.

Судом враховується, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, відповідно до п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля KIA, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2017 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.

Належних та допустимих доказів існування обставин, які б надавали підстави для застосування при здійсненні розрахунку належної до виплати суми відшкодування коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу відповідач суду не надав.

Більш того, для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію Звіту №102, складеного 15.11.2017 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Укравтолізинг» в особі оцінювача Матійка М.А. , за змістом якого значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу KIA, державний номер НОМЕР_1 , є таким, що дорівнює 0.

Отже, враховуючи визначені полісом № АК/7260060 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, по спірному страховому випадку відповідач зобов`язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7863,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом за вихідним №835/17.1686 від 20.02.2018, позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталася 19.10.2017.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 13.03.2018 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0420523749390), а відтак, з огляду на положення ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов`язаний був здійснити відшкодування завданої шкоди до 11.06.2018 включно.

З наявного у справі платіжного доручення №1785 вбачається, що 24.06.2020, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» сплачено на користь позивача належну до виплату суму страхового відшкодування у розмірі 7863,28 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки сума страхового відшкодування у розмірі 7863,28 грн сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7863,28 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 696,61 грн та інфляційні втрати у розмірі 1978,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з виплати суми страхового відшкодування, відповідно, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення.

Однак, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат з огляду на таке.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 16.03.2017 по 26.02.2020. Разом з тим, як встановлено судом, відповідач зобов`язаний був здійснити виплату страхового відшкодування до 11.06.2018 включно. Відтак, період прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання розпочався з 12.06.2018, а тому інфляційні втрати та 3% річних за період з 16.03.2017 по 11.06.2018 нараховані безпідставно.

Крім того, позивачем не враховано, що періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

З урахуванням наведеного, за здійсненим судом перерахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 403,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 759,99 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки заявлена до стягнення сума страхового відшкодування була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, судовий збір в цій частині покладається на відповідача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03150, м.Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30, ідентифікаційний код 31681672) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2, ідентифікаційний код 36086124) 3 % річних у розмірі 403 (чотириста три) грн 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 759 (сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 99 коп., судовий збір у розмірі 1807 (одна тисяча вісімсот сім) грн 72 коп.

3. В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 7863,28 грн провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.07.2020.

Суддя Ю.М. Смирнова