Рішення № 9017519, 16.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.09 р. Справа № 40/350

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Контакт”, м. Донецьк

про стягнення 3291 грн. 39 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Сорокіна В.В. юрисконсульт

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Контакт” про стягнення з останнього боргу з орендної плати сумі 2 887 грн. 03 коп., пені в сумі 115 грн. 66 коп. та штрафу в розмірі 10% в сумі 288 грн. 70 коп. за прострочення виконання грошових зобовязань згідно договору оренди № 3683/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.03.09р.

Сторін повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача надав довідку станом на 23.09.09р. про включення підприємства відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Адреса підприємства відповідача яка вказана у довідці, співпадає із адресою зазначеною у позовній заяві.

Тому, неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про судове засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, і справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 31.03.09р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Контакт”, надалі Орендар, було укладено договір оренди № 3683/2009 нерухомого державного майна нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 28,91 кв. м, яке розташоване за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, що перебуває на балансі Українського науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту вибухозахищеного та рудникового електрообладнання з дослідно-експериментальним виробництвом.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування за орендну плату нерухоме майно для розміщення офісу, що підтверджено актом прийманняпередачі від 31.03.09р. Відповідно до пункту 3.6 договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендодавцеві належить 70% орендної плати, яку Орендар повинен перераховувати до державного бюджету.

Згідно п.п. 10.1 договір оренди укладено строком на 2 (два) роки 360 (триста шістдесят) днів, і діє він з 31.03.09р. до 25.03.12 року. Свої зобовязання на час дії договору відповідач не виконав належним чином, у звязку з чим за ним за період з травня 2009 року по вересень 2009 року утворився борг з орендної плати в сумі 2887 грн. 03 коп., який позивач і намагається стягнути, що відповідає 70% орендної плати. Про обставини, повязані із неналежним виконанням своїх обовязків за договором, позивач повідомив відповідача листом №11-06-03-08341 від 31.07.09р.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав грошове зобовязання щодо внесення орендних платежів, позивач з посиланням на пункт п. 3.7 договору намагається стягнути з нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати в сумі 115 грн. 66 коп. з 16.04.09р. по 1.09.09р. ( нарахування здійснюється щомісячно у межах строку, передбаченого частиною шостою статті 232 ГК України).

Пунктом 3.8 договір встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяця, Орендар також сплачує Орендодавцеві штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Прострочення заборгованості дорівнює більш ніж три місяця, а тому позивач наполягає на стягненні з відповідача штрафу в сумі 288 грн. 70 коп. від суми заборгованості в розмірі 2 887 грн. 03 коп.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Матеріали справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до ст.ст. 208, 629, 638 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.

Предмет договору перебуває у державній власності, а тому до спірних правовідносин сторін слід застосувати приписи статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , із змінами та доповненнями.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Сторонами не проведено звірку розрахунків відповідно до пункту 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, оскільки мова йде про взаємні зобовязання сторін.

Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками тощо;

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили відповідно до вимог статті 43 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог та заперечень, а належність і допустимість вирішується судом з урахуванням значення їх до справи відповідно до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України. Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором оренди, на підставі первинних документів підтверджено факт несвоєчасного внесення відповідачем орендних платежів за користування майном, та правомірне застосування додаткових вимог до нього згідно закону та умов договору.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 2 887 грн. 03 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несвоєчасного внесення орендних платежів, встановлено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати статті 230 та частину шосту статті 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано.

Наданий до матеріалів справи розрахунок пені та штрафу відповідають вимогам законодавства, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 115 грн. 66 коп. та штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості в розмірі 288 грн. 70 коп. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку, а тому воно підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, оскільки останній не звільнений від сплати державного мита.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом, оскільки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за № 411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У звязку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно частин другої та третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 599, 625, 629, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 202, 208, 231, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 47, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Контакт”, 83052, м. Донецьк, Калінінський район, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, ід. код. 3007525, на користь:

- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області, м. Донецьк, вул. Артема, 97, (р/р 31113094700005, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у Калінінському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34687090), борг з орендної плати в сумі 2887 грн. 03 коп., пеню в сумі 115 грн. 66 коп., штраф в розмірі 10% в сумі 288 грн. 70 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України держмито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя