Рішення № 90174698, 13.05.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6381/19

Провадження № 2/643/623/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді-Майстренко О.М., за участі секретаря судових засідань –Постульга О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, у сумі 139591,79 гривен.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2018 на праві власності належить нежитлова будівля літ «А-1» загальною площею 226,2 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0533 га, надавалась Харківською міською радою у строкове платне користування ТОВ ТФ «БУРАЧОК» строком до 01.02.2019 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» та повернута до земель запасу м.Харкова на підставі додатку 2 до рішення 18 сесії Харківської міської ради №992/18 від 21.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до Порядку надання земельних ділянок у м. Харкові у власність або користування, затвердженого рішенням Харківської міської ради №1191/13 від 03.07.2013 особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, - заявник, звертається до Харківської міської ради, на ім`я міського голови, із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зазначенням місця розташування (адреси), цільового призначення та орієнтовного розміру (площі) земельної ділянки, а також бажаного терміну експлуатації об`єкта.

У подальшому передача вказаної земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренд) або постійне користування) або про передачу у власність.

Рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду) є підставою для укладення договору оренди землі. Однак, згідно з інформацією Харківської міської ради, Ан-Сі- ОСОБА_2 із заявою про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 не звертався. Договори оренди вказаної земельної ділянки між Харківською міською ра^ою та Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не укладались.

Таким чином, Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 з 18.01.2018 року використовував вищевказану земельну ділянку без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статт і 14.1.72, 14.1.73 ПК).

За даними органів податкової інспекції Ан-Сі- ОСОБА_2 не перебуває на обліку ТУ ДФС в Харківській області як платник за землю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов

розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну ^лату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Розмір доходу Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 розраховано Департаментом територіального контролю Харківської міської ради як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно плану зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 проведеного за участі інженера-геодезиста ДП «Центр Державного земельного кадастру» Харківської регіональний філії Сергієнко О.І., площа земельної ділянки яка використовується Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відповідно до її меж складає 0,0407 га.

Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Геодезичні роботи виконувалися з використанням Електронного тахеометра №коп МЬР-332 заводський №042323, що пройшов перевірку 21.03.2018. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в СК-63 за допомогою програмного комплексу Геодезична інформаційна система 6 (ГІС 6).

Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.яіір» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1209/13 від 03.07.2013 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на. 01.01.2013», базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,18 грн., яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», і відповідно до листа Держземагентства України від 13.01.15 у 2015 році індексується на коефіцієнт індексації 1,249 та відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у 2016 році - на коефіцієнт індексацій 1.789817. який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік - X, за 2015 рік - 1,249 та за 2016 рік - 1,433.

Розрахунки проведено Департаментом із застосуванням комплексу геодезичних та землевпорядних робіт та програмного комплексу з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розробленого на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014, у яких в електронному вигляді міститься інформація про зонування міста та арифметичні »показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста та КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними,природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, за допомогою яких розрахунковим методом отримано дані про нормативну грошову оцінку конкретно визначеної земельної ділянки, під будівлею, що належить на праві власності Ан-Сі- ОСОБА_2 , а саме: літ. «А-1».

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розташовано нежитлова будівля літ. «А-1» встановлено значення 2,5, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №489 від 25.11.2016 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради Ан-Сі-Тек А.В. під час використання нежитлової будівлі літ. «А-1» розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 139591,79 грн.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-1», що належить Ан-Сі- ОСОБА_2 , бюджет міста Харкова за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 недоотримав 139591, 79 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Представник позивача направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив позов задовольнити, справу розглянути за відсутності прокурора..

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив позов задовольнити, справу слухати у його відсутність.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2018 на праві власності належить нежитлова будівля літ «А-1» загальною площею 226,2 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також встановлено, що земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0533 га, надавалась Харківською міською радою у строкове платне користування ТОВ ТФ «БУРАЧОК» строком до 01.02.2019 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» та повернута до земель запасу м.Харкова на підставі додатку 2 дорішення 18 сесії Харківської міської ради №992/18 від 21.02.2018.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Законодавцем встановлено, що відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до Порядку надання земельних ділянок у м. Харкові у власність або користування, затвердженого рішенням Харківської міської ради №1191/13 від 03.07.2013 особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, - заявник, звертається до Харківської міської ради, на ім`я міського голови, із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зазначенням місця розташування (адреси), цільового призначення та орієнтовного розміру (площі) земельної ділянки, а також бажаного терміну експлуатації об`єкта.

У подальшому передача вказаної земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду або постійне користування) або про передачу у власність.

Рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду) є підставою для укладення договору оренди землі. Однак, згідно з інформацією Харківської міської ради, Ан-Сі- ОСОБА_2 із заявою про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 звертався. Договори оренди вказаної земельної ділянки між Харківською міською радою та Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не укладались.

Таким чином, Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 з 18.01.2018 використовував вищевказану земельну ділянку без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК).

За даними органів податкової інспекції Ан-Сі- ОСОБА_2 не перебуває на обліку ГУ ДФС в Харківській області як платник за землю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Розмір доходу Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 розраховано Департаментом територіального контролю Харківської міської ради як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно плану зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 3-Апроведеного за участі інженера-геодезиста ДП «Центр Державного земельного кадастру`Харківської регіональний філії Сергієнко О.І., площа земельної ділянки яка використовується Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відповідно до її меж складає 0,0407 га.

Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Геодезичні роботи виконувалися з використанням Електронного тахеометра Nikon NLP-332 заводський №042323, що пройшов перевірку 21.03.2018. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в CK-63 за допомогою програмного комплексу Геодезична інформаційна система 6 (ГІС 6).

Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.shp» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1209/13 від 03.07.2013 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 291,18 грн., яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», і відповідно до листа Держземагентства України від 13.01.15 у 2015 році індексується на коефіцієнт індексації 1,249 та відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у 2016 році - на коефіцієнт індексацій 1.789817. який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік - X, за 2015 рік - 1,249 та за 2016 рік - 1,433.

Розрахунки проведено Департаментом із застосуванням комплексу геодезичних та землевпорядних робіт та програмного комплексу з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розробленого на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014, у яких в електронному вигляді міститься інформація про зонування міста та арифметичні показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста та КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, за допомогою яких розрахунковим методом отримано дані про нормативну грошову оцінку конкретно визначеної земельної ділянки, під будівлею, що належить на праві власності Ан-Сі- ОСОБА_2 , а саме: літ. «А-1».

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розташовано нежитлова будівля літ. «А-1»встановлено значення 2,5, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №489 від 25.11.2016 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради Ан-Сі-Тек А.В.під час використання нежитлової будівлі літ. «А-1» розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 139591,79грн.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-1», що належитьАн-Сі- ОСОБА_2 , бюджет міста Харкова за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 недоотримав 139591, 79грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Так, Харківська міська рада, з метою захисту своїх прав звернулась до суду із позовною заявою до АН- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, як то передбачено діючим законодавством.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 13 Конституції України передбачено, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об`єктів належать, зокрема, земельні ділянки.

Згідно частини 3 статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Відповідно до змісту частини 2 статті 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України.

Згідно з частиною 3 статті 124 ЗК України передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України.

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт «ґ» частини другої статті 25 Закону України «Про землеустрій»).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України «Про землеустрій»).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт «г» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій»).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Перехід права на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другоїстатті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, на підставі договорів купівлі-продажу.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ані попереднього землекористувача, ані відповідача, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відтак, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Геодезичні роботи виконувалися з використанням Електронного тахеометра Nikon NLP-332 заводський №042323, що пройшов перевірку 21.03.2018. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в CK-63 за допомогою програмного комплексу Геодезична інформаційна система 6 (ГІС 6).

Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.shp» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

З огляду на викладене АН- ОСОБА_5 ОСОБА_2 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігав у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17-ц (провадження №12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; зокрема, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України (частини 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, крім випадків визначення орендаря на конкурентних засадах.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено, що відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради Ан-Сі-Тек А ОСОБА_6 під час використання нежитлової будівлі літ. «А-1» розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 139591,79грн.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-1», що належитьАн-Сі- ОСОБА_2 , бюджет міста Харкова за період з 01.02.2018 по 28.02.2019 недоотримав 139591, 79грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди, чим позивачеві завдано збитки у вигляді неодержаної орендної плати за землю, оскільки саме цю суму не отримав позивач, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі. Розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, суд визнає вірним та обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265, 272 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Харківської міської ради (61200,м. Харків, пл. Конституції, 7 код ЄДРПОУ 04059243, реєстраційний рахунок НОМЕР_2 , банк ГУ ДКСУ в Харківській області, УДК у Московському районі м. Харкова, МФО 851011) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 139591 (сто тридцять девять тисяч п`ятсот дев`яносто онда ) гривен 79 копійок .

Стягнути з Ан ОСОБА_7 ОСОБА_2 (РНОКПП: код НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Харківської області ( код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у сумі 2093 ( дві тисячі дев`яносто три )гривен 88 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред.з 15.12.2017року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, розташоване за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Відповідач: Ан- ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ( РНОКПП: НОМЕР_1 ), місце проживання : АДРЕСА_2 .

Суддя Майстренко О.М.