Рішення № 9017442, 23.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.09 р.                     Справа № 7/87                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу „Жовтень” м. Харцизьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 9894грн.70коп., пені у сумі 1153 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань у сумі 261 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 164 грн. 57 коп.

За участю представників:

від позивача: Оберемко Ю.О. - дов.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:                     

ВАТ “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м.Харцизьк звернулося з позовом до ЖБК „Жовтень” м. Харцизьк про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 9894грн.70коп., пені у сумі 1153 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань у сумі 261 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 164 грн. 57 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №226 від 18.04.2005р. з додатками та додатковими угодами; рахунки за лютий – липень 2007р., листопад 2007р. – березень 2008р.

За клопотаннями позивача від 16.07.2008р., від 04.08.2008р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.

В поясненнях №30/201 від 15.07.2008р. позивач зазначив, що спірним періодом виникнення боргу є лютий 2007р. – березень 2008р., разом з цим нарахування за спожиту електроенергію за вересень – листопад 2007р. відсутні.

В поясненнях №30/410 від 12.09.2008р. позивач зазначив, що:

- нарахування кількості та вартості спожитої електроенергії у квітні та червні 2007р. здійснено за аналогічними місяцями попереднього року, розрахунок було здійснено таким чином, у зв’язку із зверненням споживача про поновлення розрахунків за приладом обліку встановленого в розподільчому щиті житлового будинку №21 м-н „Металургів”;

- нарахування кількості та вартості спожитої електроенергії у липні 2007р. здійснено шляхом розрахунку – середньоарифметичний показник за 6 місяців (з лютого по липень 2007р.) за приладом обліку встановленому в розподільчому щиті, оскільки питання про поновлення розрахунків за цим приладом обліку розглядалось на комісії;

- недовраховане споживання електроенергії було враховано при здійсненні розрахунку у листопаді 2007р., про що свідчить виданий рахунок.

В поясненнях №30/402 від 01.10.2008р. позивач зазначив, що нарахування за спожиту електроенергію після 07.09.2007р. здійснювалось у відповідності до показів електролічильника, встановленого в ТП – 17 житлового будинку, розташованого в районі мн.Металургів, 21; об’єм спожитої електричної енергії споживачами – мешканцями будинку мн.Металургів, 21 збережений у програмі абонентського відділу Харцизьких електричних мереж, тоді як відомості контрольного з’йому з підписами споживачів в РЕМ не зберігаються; ТРК „МПА” не має окремого приладу обліку, проте нарахування здійснюється за потужністю.

У поясненнях від 10.12.20089р. позивач зазначив, що спірна заборгованість виникла внаслідок неповної та несвоєчасної оплати споживачем кількості спожитої ним у спірний період електричної енергії.

У відзиві від 15.07.2008р. №59 відповідач позов заперечив, посилаючись на той факт, що спірним електролічильником враховується кількість спожитої електроенергії як самого ЖБК „Жовтень”, так і мешканців всього житлового будинку. До того ж, відповідач зазначив, що від мереж його будинку електроенергією користуються також посилювачі ТРК „Ліга”, на які відсутні відповідні прилади обліку електроенергії.

Відповідач заявив клопотання №64 від 30.09.2008р. та просить призначити по справі експертизу для з’ясування всіх обставин справи.

Відповідач у письмових поясненнях №38 від 20.10.2009р. просить при прийнятті судом рішення, врахувати той факт, що мешканці будинку самостійно здійснюють платежі за спожиту електроенергію за тарифами для населення, разом з цим, розрахунок за лічильником встановленому в ТП веде до оплати втрат в кабелях, проводах в будинку до електролічильників квартир тощо, що призводе до значного збільшення існуючого тарифу для населення. Крім того, донарахування здійснено комісією, на засідання якої споживач запрошений не був.

Ухвалами суду від 01.10.2008р. за клопотанням відповідача, на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, провадження у справі, у зв’язку з призначенням експертизи, зупинено та матеріали справи направлені до Харківського науково – дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

12.11.2008р. через канцелярію господарського суду Донецької області повернуті матеріали справи №7/87 разом із висновком експертизи №8155 від 27.10.2008р..

Ухвалою суду від 18.11.2008р. у зв’язку із поверненням справи та отриманням висновку експерта, провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 26.11.2008р. позивачем заявлено клопотання щодо проведення повторної експертизи, яку просить призначити Донецькому НДІСЕ, з метою з’ясування всіх обставин справи.

Ухвалами суду від 26.11.2008р. за клопотанням позивача, у зв’язку з тим, що висновок експерта №8155 від 27.10.2008р. ґрунтується лише на умовах договору, приписів Правил користування електричною енергією та актах прийому-передачі, без урахування всіх матеріалів справи, які мають істотне значення у спірних відносинах, на підставі ст. 42 ГПК України, по справі була призначена повторна судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до закінчення проведення повторної судово-бухгалтерської експертизи.

22.09.2009р. через канцелярію господарського суду Донецької області повернуті матеріали справи №7/87 разом із висновком повторної експертизи №6236/25 від 07.09.2009р.

Ухвалою суду від 28.09.2009р. провадження у справі було поновлено.

Позивач надав письмові пояснення б/н-юр від 02.02.2009р., вважає, що експертом у висновку №7950 правильно досліджені матеріали справи та вірно визначений об’єм електроенергії, спожитої відповідачем.

Відповідач у письмових поясненнях №38 від 20.10.2009р. зауважив, що у своєму висновку, експертом не досліджено питання стосовно споживання електроенергії субспоживачем ТРК „Ліга”.

У судовому засіданні 09.11.2009р. сторони повідомили про можливе врегулювання спору, разом з цим доказів такого врегулювання не представили, згоди не дійшли.

Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №226 від 18.04.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

Згідно п.9.4 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 18.04.2008р.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу (лютий 2007р. – березень 2008р.) сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджений сторонами в розділі 7 Договору.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що обсяги спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього Договору.

Додатком до договору №5 „Порядок розрахунків”, підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, що споживач 15 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток №5.1 до Договору „Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий період”). Якщо розрахункові приладу обліку електроенергії встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника 15 числа кожного місяця. (п.2 Додатка №5).

Пунктом 2.6 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, якщо постачальник не отримав у зазначений термін дані про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок електричної енергії постачальником здійснюється за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, в якому фіксуються показання розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електроенергії та оформлюється додаток „Акт прийняття-передавання товарної продукції”. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути сплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

У разі встановлення розрахункових засобів обліку на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача, обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місяця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком №9 „Розрахунок втрат електричної енергії” (п.7.2 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у лютому 2007р. – квітні 2008р. на загальну суму 12742, 10 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема актами прийому-передавання товарної продукції за лютий 2007р. – квітень 2008р., підписаними обома сторонами без зауважень та скріпленими печатками обох підприємств. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у серпні – жовтні 2007р., у квітні 2008р. нарахування за спожиту електроенергію не здійснювались.

Із зазначених актів прийому-передавання товарної продукції за лютий 2007р. – березень 2008р., підписаних обома сторонами без зауважень та скріплених печатками обох сторін, вбачається, що:

-          у лютому 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 11253 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 16520 кВт/год (різниця складає 5074 кВт/год);

-          у березні 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 11446 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 19480 кВт/год (різниця складає 8227 кВт/год);

-          у квітні 2007р. розрахунок електроенергії здійснений за аналогічний період попереднього року, тобто кількість спожитої електричної енергії споживачем складає 957 кВт/год.;

-          у травні 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 12069 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито –15280 кВт/год (різниця складає 3211 кВт/год).;

-          у червні 2007р. розрахунок електроенергії здійснений за аналогічний період попереднього року, тобто кількість спожитої електричної енергії споживачем складає 706 кВт/год;

-          у липні 2007р. розрахунок електроенергії здійснений за середньоарифметичним показником за 6 місяців (згідно усних та письмових пояснень позивача – з лютого по липень 2007р.), тобто кількість спожитої електричної енергії споживачем складає 1037 кВт/год.;

-          у серпні 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 12680 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 12680 кВт/год (різниця складає 0 кВт/год);

-          у вересні 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 7600 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 7600 кВт/год (різниця складає 0 кВт/год);

-          акт прийняття – передавання товарної продукції за жовтень 2007р. відсутній, нарахування за вказаний розрахунковий період не здійснювались;

-          у листопаді 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 11682 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 17520 кВт/год, здійснено донарахування за січень – жовтень 2007р. відповідно до протоколу №27 від 05.11.2007р. у кількості 20307 кВт/год (тобто, кількість спожитої електроенергії споживачем, з урахуванням здійсненого донарахування, складає 26145 кВт/год);

-          у грудні 2007р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 12007 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 13680 кВт/год (різниця складає 1673 кВт/год);

-          у січні 2008р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 18947 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 19320 кВт/год (різниця складає 373 кВт/год);

-          у лютому 2008р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 13587 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 15920 кВт/год (різниця складає 2333 кВт/год);

-          у березні 2008р. спожито мешканцями будинку електричну енергії об’ємом 12590 кВт/год, всім будинком, у тому числі і мешканцями будинку, спожито – 15240 кВт/год (різниця складає 2650 кВт/год);

Висновком повторної судово-економічної експертизи №6236/25 від 07.09.2009р. відповідні дані про об’єм споживання електричної енергії споживачем ЖБК „Жовтень” не підтверджені, за оскільки за березень 2008р. визначити не вдається можливим, оскільки сторонами не представили дані показники відповідного приладу обліку.

Висновком цієї ж експертизи зазначено, що для визначення об’єму спожитої електроенергії відповідачем за спірний період необхідно також визначити порядок (схему) підключення приладів обліку та точну кількість підключених субспоживачів, розмір втрат, необхідність та порядок їх розподілу між постачальником, споживачем та субспоживачами, що виходить за межі знань експерта-економіста.

За таких обставин, враховуючи той факт, що експерт не відповів на всі виниклі у суду запитання, висновок експертизи №6236/25 від 07.09.2009р. не є остаточним та повним у зв’язку з чим судом до уваги не приймається.

Разом з цим, заперечення відповідача щодо неможливості спожити ним електричну енергію з лютого 2007р. по березень 2008р. на спірну суму, підключення до мереж споживача інших осіб (ТРК „Ліга” тощо), а також посилання на той факт, що засідання комісії, яким були здійснені донарахування відповідачу за спожиту електричну, було проведено за відсутності представників ЖБК „Жовтень”, які на таке засідання взагалі не були викликані, судом до уваги не беруться з огляду на наступне:

§          споживач (відповідач) підписав акти прийому-передавання товарної продукції за спірний період без будь яких зауважень та скріпив свій підпис печаткою, в подальшому не надав окремих письмових зауважень або заперечень щодо кількості спожитої електричної енергії;

§          відповідач здійснив конклюдентні дії, направлені на визнання спірної суми боргу (частково оплачував кількість спожитої електричної енергії за спірний період);

§          в обґрунтування своїх заперечень щодо невірного зазначення в актах прийому-передачі кількості електроенергії спожитої мешканцями будинку та підключення до мереж споживача без наявності відповідних приладів обліку інших осіб (ТРК „Ліга” тощо), в супереч приписів ст. 33 ГПК України, відповідачем не представлено жодного документа (договір про постачання електричної енергії субспоживачу, акти прийняття-передавання електроенергії від споживача чи постачальника субспоживачу, акти про порушення субспоживачем або іншою особою Правил користування електричною енергією, зокрема безоблікове споживання електричної енергії від мереж споживача чи електропостачальної організації тощо);

§          з матеріалів справи вбачається, що спірна сума боргу виникла на підставі спожитої відповідачем електричної енергії, обсяги якої зафіксовані лише актами приймання-передачі товарної продукції за лютий 2007р. – березень 2008р. із відповідними відмітками на самих актах про те, яким чином здійснено нарахування об’єму спожитої електричної енергії – зазначені акти прийняття-передачі товарної продукції підписані обома сторонами, не мають жодних зауважень або заперечень з боку хоча б однієї із сторін, а отже є узгодженими з боку постачальника та підтвердженими у повному обсязі з боку споживача.

У відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства, у тому числі Правил користування електричною енергією, позивач виставив відповідачу рахунки на сплату за лютий 2007р. на суму 2 004, 10 грн., за березень 2007р. на суму 1236, 02 грн., за квітень 2007р. на суму 233, 12 грн., за травень 2007р. на суму 788, 20 грн., за червень 2007р. на суму 171, 98 грн., за липень 2007р. на суму 252, 61 грн., за листопад 2007р. на суму 6368, 92 грн., за грудень 2007р. на суму 407, 54 грн., за січень 2008р. на суму 90, 86 грн., за лютий 2008р. на суму 568, 32 грн., за березень 2008р. на суму 626, 46 грн., отримання яких підтверджено матеріалами справи, зокрема, повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.05.2008р., описом вкладення від 19.05.2008р. та поштовою квитанцією №7464 від 19.05.2008р., та не спростовано відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої електричної енергії належним чином не виконав, послуги з електропостачання оплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість за активну електроенергію у сумі 9894, 70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок споживачем за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, який повинен бути оплачений протягом 5 банківських днів, з моменту його відправлення рекомендованим листом, у разі неявки відповідача до розрахункового відділу РЕМ для отримання такого рахунку (п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору).

Відповідно до матеріалів справи, всі рахунки були направлені відповідачу одночасно – 19.05.2008р., тобто прострочення грошового зобов’язання за спірний період почалось у відповідача перед позивачем лише після спливу 5 банківських днів з моменту відправлення рахунків.

Відповідно до ст. 523 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За таких підстав, період, з якого платіж за спірним боргом вважається простроченим, починається з 27.05.2008р. (понеділок 19.05.2008р. – дата направлення рахунків, плюс 5 банківських днів – це вівторок 20.05.2008р., середа 21.05.2008р., четвер 22.05.2008р., п’ятниця 23.05.2008р., понеділок 26.05.2008р. – останній день для сплати рахунків).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем на час звернення із позовною заявою до суду (02.06.2008р. – дата подачі позову до суду) заборгованість у розмірі 9894, 70 грн. вже існувала і іншого відповідачем не доведено.

У зв’язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що сума боргу за спожиту електричну енергію у сумі 9894, 70 грн. у лютому 2007р. – березні 2008р. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.03.2007р. по 19.05.2008р. 3% річних у сумі 164, 57 грн. та інфляційні у сумі 261, 71 грн.

Вказана стаття (стаття 625 ЦК України) визначає відповідальність за порушення грошового зобов’язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

Як встановлено судом вище, всі рахунки були направлені відповідачу одночасно – 19.05.2008р., тобто прострочення грошового зобов’язання за спірний період, згідно умов договору та приписів діючого законодавства, почалось у відповідача перед позивачем лише після спливу 5 банківських днів з моменту відправлення рахунків, а саме – з 27.05.2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в період з 09.03.2007р. по 19.05.2008р. у відповідача ще не настав обов’язок оплати спірної суми боргу, тому вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 164, 57 грн. та інфляційних у сумі 261, 71 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1153, 39 грн. за період з 09.03.2007р. по 19.05.2008р.

Вищевказані приписи чинного законодавства та зазначені умови Договору можуть бути застосовані позивачем до відповідача тільки у разі порушення строків оплати основного грошового зобов’язання.

Як встановлено судом вище, всі рахунки були направлені відповідачу одночасно – 19.05.2008р., тобто прострочення грошового зобов’язання за спірний період, згідно умов договору та приписів діючого законодавства, почалось у відповідача перед позивачем лише після спливу 5 банківських днів з моменту відправлення рахунків, а саме – з 27.05.2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в період з 09.03.2007р. по 19.05.2008р. у відповідача ще не настав обов’язок оплати спірної суми боргу, тому вимоги в частині стягнення пені у сумі 1153, 39 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 523, 526, 527, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216–218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 41, 42, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк до Житлово-будівельного кооперативу „Жовтень” м. Харцизьк про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 9894грн.70коп., пені у сумі 1153 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань у сумі 261 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 164 грн. 57 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Жовтень” (86700, Донецька область, м.Харцизьк, м-н Металургів, 21) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 260393051292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) 9894грн.70коп. заборгованості.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Жовтень” (86700, Донецька область, м.Харцизьк, м-н Металургів, 21) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26005301685311 у відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька, МФО 334345) державне мито у сумі 98грн. 95 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101 грн. 76 коп.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя