Рішення № 90174314, 16.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3189/20

Провадження № 2/185/2475/20

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання права власності на квартиру у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу, суд –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Стрюкової Ірини Олександрівни в якій просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2012 року за реєстровим № 1669.

У обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до кредитного договору № GO – 32 від 20 квітня 2012 року, укладеного між нею та ПАТ «Український Бізнес банк», позивач отримала кредит у розмірі 290 000 гривень на придбання квартири, строком до 19 квітня 2032 року. Згідно п. 3.1 кредитного договору кредит забезпечувався іпотекою – АДРЕСА_2 . 20 квітня 2012 року між нею та ПАТ «Український бізнес банк» було укладеного договір іпотеки, за умовами якого договір іпотеки забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № GO – 32, крім того вона зобов`язана до 19 квітня 2032 року повернути кредит у сумі 290 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 18,2 % річних, щомісячну комісію за супроводження кредитного договору у розмірі 0,2% від суми наданого кредиту, а також можливу неустойку у розмірі та випадку, передбаченими кредитним договором. Згідно довідки від 04 березня 2020 року за № 101, наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Стрюковою І.О., позивач у повному обсязі виконала свої зобов`язання за кредитним договором. Претензій щодо погашення заборгованості немає. 04 березня 2020 року вона звернулася із письмовою заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Стрюкової І.О. з вимогою про видачу їй правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Відповідно до листа за вих. № 110 від 11 березня 2020 року, її було повідомлено про те, що 14 квітня 2014 року указом в. о. Президента України № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та прийнято рішення про проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях. На даний момент ситуація в м. Донецьку і досі не поліпшилась, місто надалі контролюють незаконні збройні формування, що унеможливлює вивіз документів, які знаходились у приміщенні (ях) та сховищі (ах) головного офісу банку у м. Донецьку. Таким чином, вона позбавлена можливості отримати оригінал правовстановлюючого документу на квартиру - договір купівлі-продажу від 20 квітня 2012 року, оскільки він був втрачений банком, як наслідок, вона не може розпорядитися своєю власністю, оскільки угода купівлі-продажу квартири була укладена в 2012 році, тому що запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній,у зв`язку з чим, вимушена звернутися до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

З`ясував обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив наступне.

20 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Український Бізнес банк» було укладено кредитний договір № GO – 32, згідно якого остання отримала кредит на придбання квартириу розмірі 290 000 гривень строком до 19 квітня 2032 року. Згідно п. 3.1 кредитного договору, наданий кредит забезпечується іпотекою – АДРЕСА_2 . (а.с. 11-13)

20 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Український бізнес банк» було укладеного договір іпотеки, який забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № GO – 32 від 20 квітня 2012 року . За умовами даного договору позивач зобов`язалася до 19 квітня 20132 року повернути кредит Іпотекодержателю у сумі 290 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18,2 %, щомісячну комісію за супроводження кредитного договору у розмірі 0,2 % від суми наданого кредиту а також можливу неустойку у розмірі та випадках передбачених кредитним договором. Крім того у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 80, кв.м., житловою 41,4 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . (а.с. 20 - 25)

Згідно довідки за № 101 від 04 березня 2020 року, наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Стрюковою І.О., ОСОБА_1 у повному обсязі виконала свої зобов`язання за кредитним договором № GO – 32 від 20 квітня 2012 року. Претензій щодо погашення заборгованості немає. (а.с. 35)

Відповідно до листа за вих. № 110 від 11 березня 2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 14 квітня 2014 року указом в. о. Президента України № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та прийнято рішення про проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях. ПАТ «Укрбізнесбанк» до моменту проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях мав головний офіс за адресою: 83001, м. Донецьк, вулиця Артема, будинок 125. Після початку проведення Антитерористичної операції персонал та керівні органи ПАТ «Укрбізнесбанк» були змушені виїхати для подальшого обслуговування клієнтів до м. Києва. Правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , знаходились у приміщені (ях) та сховищі (ах) головного офісу банку у м. Донецьку. У зв`язку з проведенням бойових дій у Донецькій та Луганській областях, у ПАТ «Укрбізнесбанк» не було можливості, без ризику для знищення документів та життя і здоров`я персоналу банку, вивезти оригінали документів, які пов`язані з іпотекою, яка забезпечувала виконання зобов`язань за кредитним договором № GO - 32 від 20 квітня 2012 року. На даний момент ситуація в м. Донецьку і досі не поліпшилась, місто надалі контролюють незаконні збройні формування, що унеможливлює вивіз документів, які знаходились у приміщенні (ях) та сховищі (ах) головного офісу банк у м. Донецьку. (а.с. 34)

За змістом права власності, визначеного ст. 317 ЦК України, право власності - це право володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 37 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

За наявності належних доказів щодо неможливості отримати оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно та неможливості отримання його дублікату у встановленому Законом порядку, керуючись положеннями ст. 392 ЦК України суд вважає за можливе, у відповідності до положень ст. 16 ЦК України захистити порушене право позивача шляхом визнання такого права.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до її заяви від 26.05.2020 року.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Стрюкової Ірини Олександрівни про визнання права власності на квартиру у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2012 року за реєстровим № 1669.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд.

Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована : АДРЕСА_2 , проживає: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк» Стрюкова Ірина Олександрівна, ЄДРПОУ 19388768, місцезнаходження : 04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А.

Суддя С. Г. Юдіна