Рішення № 9017383, 10.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.09 р. Справа № 24/280

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

за участю

представників сторін:

від позивача: Добрєв М.В. за довіреністю

від відповідача: не зявився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Донецьк

про стягнення 1875 грн. 07 коп.,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Донецьк про стягнення 1875 грн. 07 коп., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 1491,31грн. та суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 383,76грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди № 02/05-08 від 26.05.2008р., додаткову угоду від 14.07.2008р. до договору, акти здачі-приймання робіт, претензію від 30.07.2009р.

Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди № 02/05-08.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п.1.1. та 2.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення частину будівлі торгівельного комплексу «Дружба», розташовану на 1-му поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення торгівельного центру побутової техніки.

Статтею 765 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє впродовж 12 місяців.

14.07.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору, згідно умов якої сторони дійшли згоди розірвати договору оренди з 14.07.08р.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 4.1.2. договору, оренда з 1-го по 10-ий день безкоштовна, з 11-го дня, протягом 11-ти місяців та 20 днів розмір орендної плати становить 101,00грн. з ПДВ за 1 кв.м, та сплачується не пізніше 25-го числа попереднього місяця.

Факт знаходження вказаного в договору приміщення в оренді у відповідача підтверджений актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 01.06.08р. по 13.07.08р., які підписані обома сторонами без заперечень.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач свої зобовязання за договором щодо своєчасної сплати орендної плати виконав не в повному обсязі, у звязку з чим у нього перед позивачем за період з 01.06.08р. по 13.07.08р. виникла заборгованість в сумі 1491,31грн. Дана сума доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Також в пункті 4.3. договору передбачено, що орендар зобовязується сплатити орендодавцю суму комунальних послуг, що безпосередньо повязані з обєктом оренди, та підлягають сплаті у повному обсязі згідно з показниками відповідних лічильників не пізніше 5 числа місяця, наступного за оплачуваним.

Позивач під час розгляду справи пояснив, що до складу комунальних послуг включене лише споживання електричної енергії в орендованому відповідачем приміщенні, що відповідає умовам договору.

Факт споживання відповідачем електричної енергії підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за № ОУ-0000041 та № ОУ-0000043 за період з 01.06.08р. по 13.07.08р., які підписані обома сторонами без заперечень.

Судом встановлено, що відповідачем зобовязання за договором щодо своєчасної сплати суми комунальних послуг, а саме: вартості спожитої електричної енергії, не виконані в повному обсязі, у звязку з чим у нього перед позивачем за період з 01.06.08р. по 13.07.08р. виникла заборгованість в сумі 383,76грн. Дана сума доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 1000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 підтверджуються договором про надання юридичних послуг від 01.09.2009р., відповідно до розділу 1 якого Замовник (позивач по справі) доручає, а Виконавець (адвокат ОСОБА_1.) приймає на себе зобовязання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату адвокатських послуг в розмірі 1000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 01.09.2009р.

Згідно положень пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи № 24/280, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 10000,00грн. неспіврозмірною з розміром заявлених вимог та істотно завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги, що представник позивача зявлявся у судові засідання підготовлений не в повному обсязі (у звязку з чим слухання справи було відкладено), а до судового засідання 02.11.09р. навіть з неналежними повноваженнями, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 24/280, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 500,00грн.

Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1000,00грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 500,00грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України за № 825 від 05.08.2009р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00грн.

Оскільки позивачем платіжним дорученням за № 188 від 01.09.2009р. були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 287,00грн. (позовні вимоги заявлені до суду 20.10.09р.), тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк довідки про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,00грн., відповідно до п.13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005р., у звязку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Донецьк про стягнення 1875 грн. 07 коп., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 1491,31грн. та суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 383,76грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Донецьк (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; р/р 2600304010049 банк АБ «Укркомунбанк» м.Луганська, МФО 304988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк (вул.Кірова, 90, м.Донецьк, 83037; ЄДРПОУ 33257445; р/р 26008023087101 Банк ДФ АБ «Брокбізнесбанк» м.Донецька, МФО 335678) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 1491,31грн., суму заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 383,76грн.; суму адвокатських витрат в розмірі 500,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Новатехстрой» м.Донецьк (вул.Кірова, 90, м.Донецьк, 83037; ЄДРПОУ 33257445; р/р 26008023087101 Банк ДФ АБ «Брокбізнесбанк» м.Донецька, МФО 335678) довідку про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,00грн., сплачених платіжним дорученням за № 188 від 01.09.2009р., відповідно до п.13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005р., у звязку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя