Постанова № 90173789, 01.07.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1408/20

Провадження № 3/626/568/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.07.2020 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Красноградського ВП ГУНП в Харківській області у відношенні :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с.Петрівка, Красноградського району, Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2020 року близько 06год. 37 хв. ОСОБА_1 на 108км. а/м Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта с.Наталіно Красноградського району здійснював господарську діяльність з надання послуг таксі з отриманням грошової плати на автомобілі Опель-Віваро д.н. НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у даному правопорушенні визнав частково, не заперечував факт отримання коштів за перевезення та пояснив, що він дійсно здійснює перевезення пасажирів, як «приватне таксі», однак перевозить тільки своїх знайомих за їх проханням. При цьому не заперечує того, що 24.06.2020 року близько 06-30год. він їхав на своєму автомобілі з с.Петрівка Красноградського району та також віз своїх знайомих до м.Красноград, де на шляху прямування він на автобусній зупинці взяв кілька чоловік, яких погодився довезти до м.Красноград за плату по 25грн. з кожного. Однак на шляху прямування його зупинили працівники поліції та ці хлопці з яких він брав кошти надали пояснення, що вони їхали за оплату, після чого поліція склала на нього два протоколи, за те що він був не пристебнутий ременем безпеки та за те, що він перевозив пасажирів за оплату без відповідної ліцензії, з яким він погодився та не заперечував даних фактів. Того факту, що у нього нема ніяких дозвільних документів – ліцензії на перевезення пасажирів за оплату, також не заперечує.

Суд, заслухавши самого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

За правилами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП включає в себе провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини в сфері державного регулювання господарської діяльності, які врегульовані Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «;Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного регулювання господарської діяльності».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Пунктом 24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що ліцензуванню підлягає господарська діяльність по перевезенню пасажирів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п.1 розділу І Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18 лютого 1997 року, які визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

П.86 розділу ІV Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18 лютого 1997 року, встановлено, що автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі - послуги таксі), повинні дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів.

Ч.1 ст.35 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Ст.7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» містить вичерпний перелік видів господарської діяльності, які потребують отримання ліцензії. Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» встановлено, що ліцензуванню підлягають, крім іншого, перевезення пасажирів.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 надав послуги з перевезення на таксі, за що отримав від гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 25грн. з кожного за надані послуги.

Даний факт підтверджується наступними доказами.

Відповідно до рапорту чергового по Красноградському ВП, 24.06.2020 року о 06-05год. на лінію «102» надійшло повідомлення, що в с.Петрівка по вул.Центральна, чоловік на автомобілі Опель білого кольору перевозить людей без ліцензії, після чого було надано відповідне орієнтування екіпажам поліції.

Згідно рапорту поліцейського СРПП Красноградського ВП Дмитра Ликова, 24.06.2020 року о 06-05год. від чергового інспектора по Красноградському ВП було отримано вказівку про перевірку інформації, що надійшла на лінію «102» про те, що в с.Петрівка по вул.Центральна, чоловік на автомобілі Опель білого кольору перевозить людей без ліцензії, після чого було здійснено виїзд в тому напрямку та на шляху прямування до с.Петрівка було зупинено схожий автомобіль Опель Віваро д/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , при перевірці якого, було встановлено, що він дійсно перевозив пасажирів в якості таксі без відповідних дозвільних документів на таку діяльність.

Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 24.06.2020 року серії АПР18 615641, ОСОБА_1 24.06.2020 року надавав послуги таксі за кошти без відповідних дозвільних документів, з яким останній після його складання повністю погодився та власноручно написав в графі пояснення особи – «згоден».

В судовому засіданні ОСОБА_1 також не заперечував факту отримання коштів з кількох осіб по 25грн. з кожного за перевезення їх з с.Петрівка до м.Красноград.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 24.06.2020 року близько 06-30год вони перебували на автобусній зупинці с.Петрівка Красноградського району і їм треба було їхати до м.Красноград. Через кілька хвилин до зупинки під`їхав автомобіль Опель-Віваро д.н. НОМЕР_1 , у водія якого вони запитали, чи довезе він їх до м.Красноград, на що отримали позитивну відповідь – «сідайте». Сівши в мікроавтобус вони поцікавились, скільки це буде коштувати, на що водій відповів, що вартість проїзду до м.Красноград 25грн., які вони заплатили, однак ніяких квитків не отримали. При цьому, коли вони сідали в мікроавтобус, то в ньому вже було кілька пасажирів, в яких вони поцікавились, що це за машина і як часто вона їздить, на що отримали відповідь, що цей водій працює «як приватне таксі» і їздить регулярно кожен день по кілька рейсів у день. Як що треба, то у водія можна взяти телефон і він відвезе куди треба. Через декілька хвилин прямування до м.Красноград, а саме в с.Наталіне, водія зупинили працівники поліції за те, що він був не пристебнутий паском безпеки, водієм виявився ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм поліція подивилася, що в салоні знаходяться кілька осіб та поцікавились, що це за люди, на що водій відповів, що везе цих людей до м.Красноград. Коли співробітники поліції поцікавились у пасажирів, що вони тут роблять, то кілька чоловік пояснили, що дійсно їдуть до міста за що заплатили водієві по 25грн., при цьому будь-яких дозвільних документів на перевезення у водія не було. Після чого вони надали письмові пояснення з цього приводу.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису долученого до справи, вищевказані факти були підтверджені та на ньому зафіксовано, що дійсно коли кілька осіб сіли в автомобіль Опель-Віваро д.н. НОМЕР_1 , то водій сказав, що проїзд коштує 25грн., після чого кілька осіб передали водієві ці кошти. Також зафіксовано розмову між пасажирами даного авто, які дають пояснення, що цей водій працює «як приватне таксі» і їздить регулярно кожен день по кілька рейсів у день. Як що треба, то у водія можна взяти телефон і він відвезе куди треба.

При цьому, документів визначенихст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ОСОБА_1 не надав та пояснив, що у нього їх немає і ніколи не було.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан.

Згідно ст.ст.34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд накладає адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.164 КУпАП у мінімальних розмірах у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2020 року становить суму в розмірі 420,40 гривень.

Сума судового збору на підставі ст.40-1КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 164, 280, 283, 284, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Штраф необхідно сплатити у 15-ти денний термін з дня вручення постанови на Одержувач: УДКСУ у Красноградському районі 21081100; Код одержувача – 37886402; Банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); МФО – 899998; р/р UA438999980314000542000020300.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, її копія буде надіслана до ДВС для стягнення подвійного розміру штрафу в сумі 34000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі протягом десяти днів з дня вручення такої постанови до Харківського апеляційного суду через Красноградський райсуд.

Суддя