
Справа № 522/21425/19
Провадження №2/523/1888/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Кругліков О. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (адреса для листування: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 58, кв. 326) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації,-
Установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та просив стягнути майнову шкоду в загальному розмірі 52780 грн. 13 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн. 04 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 28 липня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016263/4600/0000035, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 .
06 грудня 2017 року на Французькому бульварі в місті Одеса ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з транспортними засобами TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та TOYOTA Venza, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції в Одеській області №3017347626782514 від 27 грудня 2017 року та постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/24308/17 від 19 лютого 2018 року.
На підставі вищезазначених документів, заяви ОСОБА_2 про подію, що має ознаки страхового випадку №00244821 від 11.12.2017 року, звіту №12-011 фахівця-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля від 27 грудня 2017 року, рахунку ФОП ОСОБА_4 №СЧ-025025 від 13.12.2017 року, страхового акту №244821 від 15 січня 2018 року та наказу №00244821 від 15 січня 2018 року Позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 128 110,51 грн. (Сто двадцять вісім тисяч сто десять гривень 51 копійка), що підтверджується платіжним дорученням №002270 від 18 січня 2018 року.
Винною особою в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/24308/17 від 19 лютого 2018 року.
Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу TOYOTA Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 , застраховано ПрАТ СК «Українська страхова група» на умовах договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції в Одеській області №3017347626782514 від 27 грудня 2017 року та фотокопією договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року.
Отже, страховик (ПрАТ СК «Українська страхова група») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року також є особою, відповідальною за завдані збитки.
За претензією Позивача №21393 вих. №546 від 23.01.2018 року ПрАТ СК «Українська страхова група» сплачено на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 75 330,38 грн. (Сімдесят п`ять тисяч триста тридцять гривень 38 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №12407 від 15 червня 2017 року.
Як зазначив позивач в своєму позові, різниця між фактичним розміром шкоди (128 110,51 грн.) та страховою виплатою (75 330,38 грн.), становить 52 780,13 грн. (П`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 13 копійок), тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Науменко А. В. від 27 грудня 2019 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (адреса для листування: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 58, кв. 326) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси. (а.с. 43).
Справу отримано суддею Сувертак І. В. 21 січня 2020 року. (а.с. 47).
Ухвалою суду від 22 січня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз`яснено, що у випадку ненадання відзиву без поважних причин, суд розгляне справу за наявними матеріалами. (а.с. 51).
Представник позивача надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с. 74).
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався та відзиву на позов у встановлений строк не надав. Матеріали справи (а.с. 78,79) містять відзив ОСОБА_1 , котрий ухвалою суду від 20 травня 2020 повернуто заявнику без розгляду у зв`язку з порушенням приписів п.2 ч.5 ст. 178 ЦПК України. (а.с. 80).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 28 липня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016263/4600/0000035, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 . (а.с. 7-11).
06 грудня 2017 року на Французькому бульварі в місті Одеса ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з транспортними засобами TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та TOYOTA Venza, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції в Одеській області №3017347626782514 від 27 грудня 2017 року та постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/24308/17 від 19 лютого 2018 року.
Винною особою в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/24308/17 від 19 лютого 2018 року. (а.с. 13).
Відповідно ж до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 06 грудня 2017 року о 17 годині 20 хвилин, є встановленим і доказуванню не підлягає.
На підставі заяви ОСОБА_2 про подію, що має ознаки страхового випадку №00244821 від 11.12.2017 року, звіту №12-011 фахівця-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля від 27 грудня 2017 року, рахунку ФОП ОСОБА_4 №СЧ-025025 від 13.12.2017 року, страхового акту №244821 від 15 січня 2018 року та наказу №00244821 від 15 січня 2018 року Позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 128 110,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №002270 від 18 січня 2018 року. (а.с. 28).
Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу TOYOTA Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 , застраховано ПрАТ СК «Українська страхова група» на умовах договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції в Одеській області №3017347626782514 від 27 грудня 2017 року та фотокопією договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року. (а.с. 29).
Отже, страховик (ПрАТ СК «Українська страхова група») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року також є особою, відповідальною за завдані збитки.
Оскільки договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5143627 від 13.12.2016 року встановлено ліміт відповідальності (страхову суму) за шкоду спричинену майну у розмірі 100 000,00 грн. та франшизу 1000,00 грн., а згідно звіту №12-011 фахівця-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля від 27 грудня 2017 року (додаток 5) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням зносу (матеріальний збиток) дорівнює 76 330,38 грн., то на страховика ПрАТ СК «Українська страхова група» покладається обов`язок щодо відшкодування Позивачу збитку у розмірі 75 330,38 грн.
За претензією Позивача №21393 вих. №546 від 23.01.2018 року ПрАТ СК «Українська страхова група» сплачено на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 75 330,38 грн. (Сімдесят п`ять тисяч триста тридцять гривень 38 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №12407 від 15 червня 2017 року. (а.с. 30,31).
Добровільно відшкодувати заподіяний збиток Відповідач не бажає. Направлену на його адресу претензію вих. №21393/1 від 08 жовтня 2019 року, яку було отримано Відповідачем особисто 28.10.2019 року, що підтверджується фіскальним чеком №6504410083620 від 09.10.2019 року та інформацією, наведеною у роздруківці з сайту ПАТ "УКРПОШТА" за послугою "Пошук поштових відправлень" за відправленням трек-номер 6504410083620. (а.с. 32-34).
Враховуючи зазначене, та керуючись положенням ст.1194 ЦК України, Відповідач повинен сплатити ПрАТ «СК «Уніка» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке було виплачене ПрАТ СК «Українська страхова група», що складає 52 780,13 грн..
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України - в порядку суброгації.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
На підставі п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Як передбачено ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну потерпілої особи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 03.10.2018 року по справі № 686/17155/15-ц, який підтримав правовий висновок, викладений у постанові ВСУ у справі № 6-691цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхова виплата). На підставі цього висновку Верховний суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
Отже, оскільки страховик за полісом виплатив страхове відшкодування, він виконав своє зобов`язання перед потерпілим в повному обсязі, а різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Тойота Камрі, державний номер НОМЕР_1 , та сумою виплати, зобов`язаний відшкодувати саме відповідач.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, яке підлягає захисту.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак стягненню з відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» суму матеріальної шкоди в розмірі 52 780,13 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (адреса для листування: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 58, кв. 326) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування майнової шкоди в порядку суброгації – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код за ЄДРПОУ 20033533, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) суму майнової шкоди в порядку суброгації в розмірі 52 780 грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код за ЄДРПОУ 20033533, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2020 р.
Суддя
Судове рішення № 90173246, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 23.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/21425/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: