Постанова № 90173103, 02.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9886/20

Провадження №3/522/5940/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

прокурора - Острик О.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Урсу І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського 19 червня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали за складеним протоколом про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7 КУпАП, справі був присвоєний єдиний унікальний номер 522/9886/20, провадження №3/522/5940/20.

Крім цього, у провадження судді надійшли 77 матеріалів про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, які постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2020 року були об`єднані в одне провадження.

Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення № 283, 311,314,316, 317, 295, 296, 266, 276, 273, 274, 265, 309, 310, 271, 268, 267, 272, 264, 263, 262, 261, 282, 292, 306, 304, 305, 315, 299, 300, 301, 294, 293, 291, 290, 289, 288, 298, 319, 318, 284, 322, 321, 313, 270, 269, 287, 320, 303, 285, 286, 297, 312, 279, 280, 281, 307, 302, 259, 260, 277, 275, 278, 250, 251, 252, 253, 254, 256, 255, 257, 258, 247, 308, 245, 246, 248, 249 від 17.06.2020 року, складеними старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Вербицьким Д.Д., громадянин ОСОБА_1 , використовуючи статус та повноваження директора КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», за наявності приватного інтересу, погоджував виплату премій працівнику ОСОБА_2 , яка є його донькою, що призвело до вчинення останнім дій в умовах реального конфлікту інтересів, відповідальність за що передбачена ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Урсу І.М ОСОБА_3 вину у вищевказаному правопорушенні не визнали, оскільки у його діях відсутні ознаки реального конфлікту інтересів. Тому адвокат Урсу І.М. надала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Острик О.В. у судовому засіданні наполягала на наявності складу адміністративного правопорушення та притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, «Карелін проти Росії» від 20.06.2016, серед іншого, зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення. Оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» згідно з розпорядженням Одеського міського голови «По особовому складу» №498К від 16.04.2015 року, а також на підставі Контракту №94- Дк від 15.04.2016 року, укладеного між ним та Одеським міським головою.

Наказом КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» №34 від

01.02.2016 року на посаду організатора екскурсій II категорії в еколого-просвітительський

відділ була прийнята ОСОБА_2

Наказом КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» №166

від 16.06.2016 року ОСОБА_2 була переведена з посади організатора екскурсій II

категорії еколого-просвітительського відділу на посаду завідувача відділу інформації.

Завідуюча відділом інформації КУ «Одеський зоологічний парк

загальнодержавного значення» ОСОБА_2 є рідною дочкою директора КУ «Одеський

зоологічний парк загальнодержавного значення» ОСОБА_1 , що він підтвердив у судовому засіданні.

Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення № 283, 311,314,316, 317, 295, 296, 266, 276, 273, 274, 265, 309, 310, 271, 268, 267, 272, 264, 263, 262, 261, 282, 292, 306, 304, 305, 315, 299, 300, 301, 294, 293, 291, 290, 289, 288, 298, 319, 318, 284, 322, 321, 313, 270, 269, 287, 320, 303, 285, 286, 297, 312, 279, 280, 281, 307, 302, 259, 260, 277, 275, 278, 250, 251, 252, 253, 254, 256, 255, 257, 258, 247, 308, 245, 246, 248, 249 від 17.06.2020 року, складеними старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Вербицьким Д.Д., громадянин ОСОБА_1 , використовуючи статус та повноваження директора КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», за наявності приватного інтересу, погоджував виплату премій працівнику ОСОБА_2 , яка є його донькою, що призвело до вчинення останнім дій в умовах реального конфлікту інтересів, відповідальність за що передбачена ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУПАП адміністративна відповідальність настає у випадку вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, задля констатації наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вищевказаних адміністративних правопорушень необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі реальний конфлікт інтересів.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Згідно з ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У роз`ясненнях №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати, зокрема, у вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дій, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

- наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

- наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

- наявність повноважень на прийняття рішення;

- наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст.172-7 КУпАП характеризується тим, що воно вчиняється умисно, особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Водночас, об`єктивна сторона правопорушення за ст. 172-7 КУпАП полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватних (особистих) інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків, тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.

Так, частиною 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Отже, склад адміністративного правопорушення утворює одночасне існування кількох умов його об`єктивної сторони, однією з яких є неповідомлення наявності конфлікту інтересів безпосереднього керівника, що в даному випадку підтверджується зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки дійсно ОСОБА_1 не повідомив Департамент культури та туризму Одеської міської ради про наявність реального конфлікту інтересів.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до відповідальності, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність доказів у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у мінімальних межах санкції статей.

За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення, на думку суду, сприятиме досягненню визначеної у ст. 23 КУпАП мети адміністративних стягнень та відповідатиме принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Крім того, на підставі ч. 1 ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 221, 172-7, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень;

- за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч. 1 ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 420,40 гривень (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л. С. Єршова