Ухвала суду № 90172267, 24.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/31864/19

Провадження № 2/947/453/20

УХВАЛА

24.06.2020 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Надєжда» про визнання права власності на земельну ділянку, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надежда», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним, скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Надежда», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Т.І., треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М., ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним, скасування державної реєстрації права власності.

19 лютого 2020 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Надєжда» надав до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку. Ціна позову визначена в розмірі 400 560,49 гривень, судовий збір сплачено в розмірі 6008,40 гривень.

Згідно ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зазначена зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме: судовий збір за подання зустрічного позову до суду сплачений не в повному обсязі, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ч.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Однак, документів щодо оцінки спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, або доказів дійсної вартості майна, на час звернення до суду з даним позовом, позивачем за зустрічним позовом не надано.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, передбачена сплата судового збору у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу за зустрічним позовом необхідно визначити ціну позову на час звернення до суду з даним позовом, доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», які необхідно оплатити за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313181206000015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінал платіжного документу.

Також, з тексту зустрічної позовної заяви є незрозумілим хто є позивачем, відповідачем, третьою особою саме за зустрічним позовом, у зв`язку з чим відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Надєжда», необхідно визначитись з колом осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, в порушення положень ст.95 ЦПК України, копії документів, які додані до зустрічної позовної заяви, належним чином не засвідчені.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.175,177, 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Надєжда», подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Надежда», Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ярош Олена Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним, скасування державної реєстрації права власності, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Огренич І. В.