Рішення № 9016873, 14.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.09 р.                     Справа № 22/145                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ,

до відповідача Приватного малого підприємства фірма «Юка», м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 14 581,62 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного малого підприємства фірма «Юка», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 14 581,62 грн., у тому числі 10 066,02 грн. основного боргу, 1626,96 грн. інфляційних витрат, 2558,08 грн. пені, 330,57 грн. 3% річних.

Згодом Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідача на користь Позивача 13 481,62 грн., у тому числі 10 066,02 грн. основного боргу, 1 626,96 грн. інфляційних витрат, 330,57грн. 3%річних, 1 458,08 грн. пені.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається з урахуванням змісту даної заяви.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №101/Mar від 12.03.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поставки №101/Mar від 12.03.2008р., видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена Відповідачем в договорі та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінивши зміст договору №101/Mar від 12.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (Постачальник) та Приватним малим підприємством фірма «Юка» (Покупець), з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався передавати у власність Відповідачу (Покупцеві), а Покупець зобов’язувався приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід’ємною його частиною.

Згідно із п. 2.3 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням накладної уповноваженими представниками сторін.

В пункті 3.1 договору сторони дійшли згоди, що асортимент та кількість товару, які постачається, зазначаються у накладних.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар вказуються у специфікації, що є додатком до цього договору.

Відповідно до п.4.2 договору Покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 14-ти календарних днів з дня її поставки.

Згідно з п.6.3 договору у випадку порушення або невиконання Покупцем строків, визначених п.4.2 договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сторони погодили, що неустойка за порушення Покупцем строків оплати товару нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов’язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) підприємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій.

Крім того, відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити перелік обов'язкових реквізитів, зокрема щодо змісту та обсягу господарської операції, а також одиниці її виміру.

Враховуючи наведене, для відображення господарських операцій підприємство може використовувати як відповідні типові форми первинного обліку, так й інші первинні документи, що фіксують факти здійснення цих операцій.

Як вбачається з матеріалів справи Постачальник передав, а Покупець прийняв товар згідно з наступними накладними на загальну суму 5990,44грн.:

№ 121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46 грн.

№ 121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00 грн.

№ 121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14 грн.

№ 121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84 грн.

Цей факт підтверджується підписами представників сторін та їх печатками на кожному з наведених документів. Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов пункту 2.3 договору.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем вищезазначені накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім.

Докази незгоди Покупця з належністю виконання Постачальником своїх зобов’язань за договором поставки №101/Mar від 12.03.2008р. щодо передачі товару за наведеними вище накладними суду не надавалися.

При цьому, суд не приймає в якості належного доказу постачання товару Позивачем та отримання його Відповідачем накладну №121416088 від 16.08.2008р. на 1377,15грн., оскільки всупереч вимогам пункту 2.3 договору, який передбачає, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням накладної уповноваженими представниками сторін, вона не містить підпис представника Відповідача. Враховуючи зміст наведеного пункту договору та неможливість встановити повноваження особи, яка зробила відтиск штампу, суд вважає, що даний відтиск штампу Покупця не є підтвердженням отримання товару.

Також не приймається судом в якості доказу акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.10.2009р., оскільки, по-перше, з його змісту не вбачається, який розмір заборгованості виник у Відповідача перед Позивачем саме за договором поставки №101/Mar від 12.03.2008р., по-друге, він містить зауваження представника Відповідача «з актом звірки не згоден».

Таким чином, з урахуванням наданих Позивачем належних доказів, за договором поставки №101/Mar від 12.03.2008р. Позивач передав, а Відповідач прийняв товар загальною вартістю 5 990,44 грн.

Відповідно до умов п.4.2 договору Покупець мав сплатити вартість отриманого товару у такі строки:

за видатковою накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46грн. до 28.08.2008р.;

за видатковою накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00грн. до 31.08.2008р.;

за видатковою накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14грн. до 11.09.2008р.;

за видатковою накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84грн. до 17.09.2008р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В порушення наведених норм закону Відповідачем на момент винесення рішення не сплачено отриманого за договором товару.

За розрахунком Позивача строк прострочення виконання грошового зобов’язання за договором поставки №101/Mar від 12.03.2008р. складає:

- за видатковою накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46 грн. 405 дн.

- за видатковою накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00 грн. 402 дн.

- за видатковою накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14 грн. 391 дн.

- за видатковою накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84 грн. 385 дн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що період прострочення

за накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46грн. є: з 28.08.2008р. по 06.10.2009р.;

за накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00грн. є: з 31.08.2008р. по 06.10.2009р.;

за накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14грн. є: з 11.09.2008р. по 06.10.2009р.;

за накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84грн. є: з 17.09.2008р. по 06.10.2009р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України прострочення Відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача інфляційні витрати становлять 1626,96 грн.

Суд, перевірив цей розрахунок з урахуванням встановлених обставин та врахував методику листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку, що сума інфляційних витрат, які підлягають задоволенню складає:

за накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46 грн. 233,16грн.

за накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00 грн. 266,67грн.;

за накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14 грн. 344,44грн.;

за накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84 грн. 121,63грн., а заголом 965,90грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних від простроченої суми грошового зобов’язання, зроблений Позивачем, виходячи із встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у цій частині. 3% становлять 195,25грн., виходячи з того, що

за накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46грн. 3% річних складають 47,62грн.

за накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00грн. 3% річних складають 54,06грн.;

за накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14грн. 3% річних складають 67,91грн.;

за накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84грн. 3% річних складають 25,66грн.

Крім того, у відповідності до норм ст.611 Цивільного кодексу України та п.6.3 договору наслідками порушення Відповідачем грошового зобов’язання є сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Суд, перевірив розрахунок Позивача, врахував приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» щодо шестимісячного строку нарахування неустойки за прострочення грошового зобов’язання, встановив, що

за накладною №121813088 від 13.08.2008р. на суму 1430,46грн. сума пені складає 168,86грн.

за накладною №121316088 від 16.08.2008р. на суму 1636,00грн. сума пені складає 193,13грн.;

за накладною №121427088 від 27.08.2008р. на суму 2113,14грн. сума пені складає 249,50грн.;

за накладною №121902098 від 02.09.2008р. на суму 810,84грн. сума пені складає 95,75грн., а загалом становить 707,24грн.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу розподіляються відповідно до вимог статті 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 264 - 271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 43, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда», м.Дніпропетровськ, про стягнення 13 481,62 грн., у тому числі 10 066,02 грн. основного боргу, 1 626,96 грн. інфляційних витрат, 330,57грн. 3%річних, 1 458,08 грн. пені задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного малого підприємства фірма «Юка» (87517, Донецька область м.Маріуполь, вул.Морських десантників, б.13, ЄДРПОУ 20393409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867) 7858,83грн., у тому числі: 5990,44грн. основного боргу , 965,90грн. інфляційних витрат, 195,25грн. 3% річних, 707,24грн. пені.

3.Стягнути з Приватного малого підприємства фірма «Юка» (87517, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Морських десантників, б.13, ЄДРПОУ 20393409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арда» (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 137,57 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У решті позовних вимог відмовити.

6.Рішення оголошено у судовому засіданні 14.12.2009 року.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя