Вирок № 90167295, 26.06.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 Справа №607/7626/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з Заєць М.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210010000587 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такого, що раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України,

за участю: прокурора – Галаса Н.В., обвинуваченого – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Так, в обвинуваченого ОСОБА_1 , коли він 28 лютого 2020 року близько 12 год. перебував в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр К», що по вул.Поліській, 7, в м.Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який він тоді ж і там же, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і, що його дії не будуть поміченими сторонніми особами, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, намагався викрасти із торгових стелажів вказаного торгового закладу наступне майно, а саме: ліхтар торгової марки «ЕМОС П3888», вартістю 178, 33 грн., освіжувач повітря торгової марки «Др Маркус», вартістю 31, 26 грн., а також автомобільне дзеркало торгової марки «Кінг Кампані 3Р-075», вартістю 80, 9 грн., а всього на загальну суму 290, 49 грн., після чого, не розрахувавшись, пройшов повз касову зону та попрямував до виходу із приміщення гіпермаркету, однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки з викраденим майном був затриманий працівником охорони гіпермаркету "Епіцентр К" на виході із приміщення гіпермаркету.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30 квітня 2020 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України за встановлених у обвинувальному акті обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 , а саме за ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, у тому числі, злочинів середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної 30 квітня 2020 року між представником потерпілого ОСОБА_3 В.А ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1-258/20 від 16 березня 2020 року в сумі 1 256, 08 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави з відповідним призначенням платежу.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити укладену 30 квітня 2020 року між представником потерпілого Саганом В.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави з відповідним призначенням платежу процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1-258/20 від 16 березня 2020 року в сумі 1 256, 08 грн..

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан