Рішення № 9016664, 14.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.09 р.                     Справа № 28/297                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”, м. Горлівка

про спонукання повернути продукцію на суму 2241грн. 67 коп. та стягнення неустойки (пені) в сумі 1389грн.83 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Лазарева Л.Л.

Від відповідача: Устинова Л.А.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 02.12.2009р. по 14.12.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси”, м. Горлівка про спонукання повернути продукцію на суму 2241грн. 67 коп. та стягнення неустойки (пені) в сумі 1389грн.83 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір зберігання від 01.03.2009р., накладні на відповідальне зберігання за період з 18.03.2009р. по 13.05.2009р., видаткові накладні за період з 08.04.2009р. по 29.08.2009р., вимогу №5371 від 26.08.2009р., листи №110 від 31.08.2009р., №118 від 11.09.2009р., рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі 15/231пд.

В позовній заяві позивач також надав заяву про забезпечення позову шляхом: заборони відповідачу реалізовувати третім особам, використовувати у власному господарському обороті скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову (штрих-код 59258310) у кількості 5 ящиків загальною вагою 100 кг, передану на зберігання позивачем згідно договору від 01.03.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. було порушено провадження по справі №28/297 та призначено її розгляд на 16.11.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

23.11.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №167 від 18.11.2009р., відповідно до якого останній не визнає позовні вимоги, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

Відповідач в засідання суду 02.12.2009р. (протокол судового засідання від 02.12.2009р.) та відповідно до заяви б/н від 02.12.2009р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, господарський суд встановив:

01.03.2009 р. сторони уклали договір зберігання (договір), згідно якого зберігач (відповідач) зобов’язався зберігати товар, що передано поклажодавцем (позивачем) у своєму холодильному приміщенні у камері № 3, площею 256,6 кв.м, що обладнана для зберігання свіжомороженої їстівної продукції, та розташована за адресою: м. Горлівка, вул. Першотравнева, 50/1 (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.4 договору зберігач протягом терміну зберігання товару забезпечує видачу поклажодавцю у необхідній йому кількості товар з 08.00 до 15.00 годин у робочі дні (понеділок–п’ятниця) зберігача, з 08.00 до 12.00 годин у суботу.

Відповідно до п. 2.5 договору зберігач приймає товар тільки по кількості місць на зберігання через свого представника за участю представника поклажодавця, повноваження яких підтверджуються довіреностями, з обов’язковою відміткою в накладній температури тіла товару та кількості пошкоджених місць.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що у підтвердження прийняття товару поклажодавець надає зберігачу накладну тільки по кількості місць. Накладна є підтвердженням факту прийняття товару тільки по кількості місць на зберігання і є підставою для відповідальності зберігача перед поклажодавцем.

Згідно п. 2.10 договору при знятті зі зберігання товару поклажодавця, зберігач повинен оформлювати накладну на відпуск товару тільки по кількості місць.

Відповідно до п. 2.11 договору зберігач зобов’язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони кожна рівною мірою відповідають за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2009 р.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору зберігання від 01.03.2009 р. позивач передав відповідачу на зберігання скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову в кількості 2975 ящиків за накладними на відповідальне зберігання за період з 18.03.2009р. по 13.05.2009р. Факт отримання відповідачем спірного товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищезазначених накладних в графі „Прийняв на відповідальне зберігання” та відбитком печатки. Завірені копії накладних на відповідальне зберігання додані до позову.

На підставі п. 2.11 договору позивач надіслав відповідачу вимогу № 5371 від 26.08.2009 р. про видачу йому 28.08.2009 р. товару, що знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача згідно договору зберігання від 01.03.2009 р., а саме скумбрію 300–500 с/м в кількості 2100 кг. Факт отримання відповідачем вказаної вимоги підтверджується штампом та підписом уповноваженої особи відповідача –секретаря Агеевої І.В. із зазначенням вхідного номеру 37 та дати отримання вимоги, якою є 27.08.2009 р. Завірена копія вимоги додана до позову.

Відповідач частково повернув позивачу з відповідального зберігання товар в кількості 2940 ящиків за видатковими накладними за період з 08.04.2009р. по 29.08.2009р. Завірені копії накладних містяться в матеріалах справи. Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, тому приймаються судом до уваги згідно ст. 36 ГПК України як належні докази у даній справі.

Відповідач надіслав позивачу лист № 118 від 11.09.2009 р., в якому повідомив, що у випадку неоплати послуг по зберіганню товару відповідно до рахунка № 102 від 12.08.2009 р., товар буде реалізований в рахунок погашення боргу. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

В передбачений договором зберігання строк відповідач повернення спірного товару не здійснив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, 09.09.2009р. звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №15/231пд зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси”, м. Горлівка повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”, м. Донецьк зі зберігання скумбрію 300–500 с/г свіжоморожену вагову (штрих–код 59258310) у кількості 30 ящиків на суму 13449,99грн.

За твердженням позивача, на дату подачі позовної заяви 29.10.2009р. залишок товару з відповідального зберігання у кількості 5 ящиків не повернений.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо спонукання відповідача виконати умови договору від 01.03.2009 р. стосовно повернення товару, який знаходиться на зберіганні. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором зберігання.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач відповідно до виступу в судовому засіданні 02.12.2009р. (протокол судового засідання від 02.12.2009р.) та заяві б/н від 02.12.2009р. визнав позов в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вимогами статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення про зобов'язання сторони виконати відповідні дії, вказується строк виконання цих дій.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про спонукання відповідача повернути товар, який знаходиться на зберіганні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, при цьому відповідач повинен повернути товар протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Крім того, позивач просить суд стягнути неустойку (пеню) в сумі 1389 грн. 83 коп. за період з 28.08.2009р. по 28.10.2009р.

Згідно п. 4.5 договору у випадку неповернення товару за першою вимогою зберігач повинен сплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 1% від вартості товару за кожний день затримки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що передбачена п. 4.5. договору пеня за неповернення товару за першою вимогою не суперечить вимогам діючого законодавства.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1389 грн. 83 коп. за період з 28.08.2009р. по 28.10.2009р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом: заборони відповідачу реалізовувати третім особам, використовувати у власному господарському обороті скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову (штрих-код 59258310) у кількості 5 ящиків загальною вагою 100 кг, передану на зберігання позивачем згідно договору від 01.03.2009р.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень задоволення клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Оскільки відповідачем визнаний позов, суд не вважає доцільним вжиття заходів забезпечення у формі заборони відповідачу реалізовувати третім особам, використовувати у власному господарському обороті скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову (штрих-код 59258310) у кількості 5 ящиків загальною вагою 100 кг, передану на зберігання позивачем згідно договору від 01.03.2009р.

Крім того, позивачем не надані докази в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 102грн.00коп. Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №95334 від 27.10.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 187грн.00коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 85 грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 66; 67; 77; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” (юридична адреса: 84617, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 24653403, п/р №26009051803246 у ГФ „Приватбанк” м. Горлівка, МФО 335496) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (юридична адреса: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38; код ЄДРПОУ 32516492, п/р № 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) зі зберігання скумбрію 300–500 с/г свіжоморожену вагову (штрих–код 59258310) у кількості 5 ящиків на суму 2241грн.67 коп. протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” (юридична адреса: 84617, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 24653403; рахунок 26009051803246 у ГФ „Приватбанк” м. Горлівка, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (юридична адреса: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38; код ЄДРПОУ 32516492; п/р № 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) пеню в сумі 1389грн. 83коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (юридична адреса: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38; код ЄДРПОУ 32516492; п/р № 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 85грн.00коп.

Видати довідку.

У судовому засіданні 14.12.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Повний текст рішення підписаний судом 14.12.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя