Рішення № 90166469, 21.01.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1773/18

Провадження № 2/488/132/20 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.01.2020 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого : судді Лазарева Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Криницької Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПрАТ "СК " ОСОБА_3 " про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в ДТП.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, на обгрунтування якого вказав, що 15.01.2018 з вини відповідача ОСОБА_2 у м. Миколаєві сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності транспортний засіб «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1 , чим завдано матеріальної шкоди в сумі 83 869 гривень.

Автомобіль позивача внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження на суму 83 869 гривень, в тому числі згідно автотоварознавчого дослідження № 40/0118 від 15.03.2018р., шкода, пов`язана із втратою товарної вартості автомобіля позивача склала 12 657,70 гривень, оскільки страховик не відшкодовує вказану шкоду, позивач просить стягнути її з ОСОБА_2 , а також позивач просить стягнути пропорційно із відповідачів судові витрати - вартість оцінки в сумі 1000 (одна тисяча гривень); судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі грн..00 коп.); судовий збір в сумі 705,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гречана Є.Й. у судовому засіданні 21.01.2020 р. вимоги позову підтримали, з підстав у ньому викладених, просили про його задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 на судові засідання не з`являвся, заперечень до суду від нього не надходило.

Відповідач ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" просив в позові відмовити та розглянути справу без участі та надали суду відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, згідно з постановою Новоодеського районного суду м. Миколаївської області від 26.02.2018 року по справі № 482/162/18 винним в даній пригоді визнано ОСОБА_2 із вини останнього сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК ЮНІВЕС» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/1325569.

Згідно закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником можу бути будь-яка юридична особа або дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

За умовами, визначеними полісом № АМ/1325569, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн, розмір франшизи – 1000 гривень.

Власником транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач звернувся до ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" із заявою про виплату страхового відшкодування.

19.04.2018 року Позивач отримав на особисту картку виплату страхового відшкодування в сумі 44 067,17 гривень. Але ця сума на думку позивача є неповною.

Згідно відзиву від ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" № 303 від 04.04.2018 року, який був зроблений ФОП « ОСОБА_4 » вартість матеріального збиитку спричиненого автомобілю позивача складає 45067,17 грн.

Судом був поставлений під сумнів наданий ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" звіт від ФОП « ОСОБА_4 № 303 від 04.04.2018, так як ФОП « ОСОБА_4 » зробив висновок на замовляння ПрАТ «СК ЮНІВЕС» не оглядаючи м автомобіль позивача особисто. Про це заявив на судовому засіданні у режимі відеоконфіеренції представник відповідача ПрАТ "СК "ЮНІВЕС". На думку суду страховиком було порушено визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику в разі пошкодження КТЗ, проводиться відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, вимоги якої є обов`язковими у тому числі для суб`єктів оціночної діяльності під час проведення ними незалежної оцінки у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

У абзац другому п. 5.1. Методики зазначено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто оцінювачем, який складає звіт про оцінку майна, можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для проведення оцінки.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 у звіті про оцінку майна повинен бути зазначений особистий огляд оцінювачем об`єкта оцінки, а у разі неможливості особистого огляду – відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.

Варто зазначити, що ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" суду доказів погодження суми із позивачем не надали.

У п.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна».

За правилами ч.3 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 ЗУ „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних„ у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або ЗУ „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних„ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, у зв`язку із чим обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Саме така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15-ц

Враховуючи, що цивільно-правовова відповідальність водія та власника транспортного засобу НОМЕР_1 , тобто відповідача ОСОБА_2 , застрахована у ПрАТ "СК "ЮНІВЕС"на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АМ/1325569 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, до якої позивач із заявою про виплату страхового відшкодування звертався та, відповідно, не отримував відмову страховика у виплаті страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Визначаючи розмір втрати товарної вартості автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача

Згідно п. 32.7 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ. Пунктом 8.6. Методики передбачено 2 випадки, коли у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості та який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу. Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

В ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач також просив стягнути розмір франшизи в сумі 1000 із винуватого ОСОБА_2 витрати за електронне повідомлення в сумі 230,82, поштові витрати в сумі 33,60грн., послуги кур`єра в сумі 85 гривень. А також просив стягнути із Відповідачів пропорційно вартість оцінки в сумі 1000 гривень, судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень та судовий збір в сумі 705,00гривень.

В п. 47,48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як убачається з матеріалів справи правову допомогу позивачці надала адвокат Гречана Є.Й. на підставі договору про надання послуг ( а.с. 25), за допомогу в отриманні виплати, гонорару за надану правову допомогу суду наданий був, що підтверджується квитанцією.

Таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. підтверджені документально та підлягають задоволеню.

Що стосується судових витрат, які просив стягнути позивач то з відповідачів на користь позивача слід стягнути у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 18, 89, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ПрАТ "СК "ЮНІВЕС", на користь ОСОБА_1 доплату страхового відшкодування, згідно звіту № 40/0118 від 14.03.2018р., в сумі 27 144,39 (двадцять сім тисяч гривен сто сорок чотири гривні 39 кон.); за складання звіту - 688,00 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 1850 гривень, судовий збір 493,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 величину втрати товарної вартості в сумі 12 657,70 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривен 70 коп.), розмір франшизи в сумі 1000 (одна тисяча гривен); витрати за електронне повідомлення в сумі 230,82 (двісті тридцять гривен 82 коп.), поштові витрати в сумі 33,60 грн., послуги кур`єра в сумі 85 (вісімдесят п`ять гривен 00коп), за складання звіту в сумі 312,00 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 1150 гривень, судовий збір 211,50 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ПрАТ "СК "ЮНІВЕС", м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, Код ЄДРПОУ 32638319.

Суддя Г.М. Лазарева