Постанова № 90166108, 01.07.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3619/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю представника позивача Парамонова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

25.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ110968 від 08.01.2020 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 січня 2020 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Федоричем Тарасом Миколайовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ110968 від 08.01.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що водій транспортного засобу марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_1 о 12:08 год. по вул. Чайковського, 8 у м. Львові здійснив зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території і створив перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 и ПДР України.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню виходячи з того, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, так як вона не порушувала ПДР України, зокрема, вказує на те, що оскаржувана постанова на адресу її реєстрації не надходила, і нею не була отримана, також зазначає, що даний автомобілем вона не керувала, а керував ним її чоловік ОСОБА_2 , який є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця-М», також звертає увагу на те, що місце перед будинком №8 по вул. Чайковського у м. Львові, де стояв транспортний засіб марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_2 є місцем для входу у внутрішній двір ТзОВ «Світлиця-М», а не для виїзду транспортних засобів з цього двору, дане місце не підпадає під поняття як «виїзд з прилеглої території чи/або безпосереднє місце виїзду», оскільки належних, достовірних та достатніх доказів того, що саме це місце є прилеглою територією та використовується для виїзду транспортних засобів відсутні. Перед будинком №8 по вул. Чайковського у м. Львові жодних забороняючих чи попереджуючих дорожніх знаків чи дорожньої розмітки про неможливість зупинки, стоянки в цьому місці транспортних засобів не встановлено, докази того, що транспортний засіб створив чи може створити перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху відсутні.

Згідно довідки ТзОВ «Світлиця-М» від 20.05.2020, яке здійснює свою діяльність у будинку № АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_2 Чайковського АДРЕСА_3 м. АДРЕСА_4 , місце перед даним будинком є місцем загального користування, яке не передбачає використання як місце виїзду транспортних засобів з прилеглої території внутрішнього двору цієї будівлі.

Також зазначає, що оскаржувана постанова їй не надходила, і про неї вона довідалася після отримання 18 травня 2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61990212 від 13.05.2020, яка винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мороз О.В., відтак пропуск строку на оскарження зазначеної постанови пропущений з поважних причин.

З врахування вищевикладеного, вважає дії, вчинені вказаним інспектором протиправними і незаконними, а тому просить скасувати вказану постанову та поновити строк на оскарження даної постанови.

Представник позивача Парамонов С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Також у своїх додаткових поясненнях від 24.06.2020 зазначив, що місце де знаходився транспортний засіб марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_2 біля будинку №8 по вул. Чайковського у м. Львові не може вважатися місцем виїзду з прилеглої території, яка дотична до краю проїзної частини цієї вулиці, замірів інспектором з паркування, які б підтверджували зупинку автомобіля ближче 10 м не проводилося, доказів того, що даний транспортний засіб створив перешкоди дорожньому руху або загрозі безпеці руху не надано, ворота були зачинені на колодку, в сторону внутрішнього двору та з двору транспортні засоби не рухалися, жодних знаків, що стоянка заборонена на даній території не встановлено, доказів того, чи це була зупинка чи стоянка транспортного засобу, і чи була вона вимушена, чи була ввімкнена аварійна сигналізація, скільки часу тривала зупинка (стоянка) автомобіля, адже стоянка передбачає припинення руху транспортного засобу більш ніж 5 хвилин, а зупинка на час до 5 хвилин інспектором не надано.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглядати справи у його відсутності, в якому позов заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки з наданих суду фото видно, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме водій транспортного засобу марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Чайковського, 8 у м. Львові здійснив зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території і створив перешкоду для руху інших транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В судовому засіданні встановлено, що постановою ЛВ110968 від 08 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Відповідно до вищевказаної постанови, складеної відносно ОСОБА_1 , водій транспортного засобу марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_1 о 12:08 год. по вул. Чайковського, 8 у м. Львові здійснив зупинку в місці виїзду з прилеглої території і створив перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 и ПДР України

Відповідно до п. 15.9 и Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте, до протоколу та матеріалів справи не додано доказів того, що автомобіль позивача 08.01.2020 о 12:08 год. здійснюючи зупинку та перешкоджав дорожньому руху чи загрожував безпеці руху іншим транспортним засобам, не надано доказів скільки часу тривала зупинка транспортного засобу, оскільки зупинка передбачає припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, доказів чи здійснюється в`їзд та виїзд транспортних засобів з воріт навпроти яких здійснив зупинку транспортний засіб та чи можна вважати прилеглою територією при зачинених воротах перед будинком АДРЕСА_4 , оскільки жодних попереджувальних, заборонних знаків на воротах про заборону зупинки транспортного засобу та відсутності дорожньої розмітки суду не надано та матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_2 та є працівником ТзОВ «Світлиця-М», юридична адреса: м. Львів, вул. Чайковського, 8, тобто транспортний засіб марки «Volkswagen T-Roc» д.н.з. НОМЕР_2 був припаркований навпроти будинку місця праці ОСОБА_2 . З довідки №8 від 20.05.2020 директора ТзОВ «Світлиця-М» ОСОБА_3 видно, що вхід у приміщення даної будівлі здійснюється з фасадної частини вулиці Чайковського, за вказаною будівлею знаходиться внутрішній двір, вхід до якого здійснюється через арку будинку АДРЕСА_4 , яка зачинена металевими воротами. Вхід перед воротами є місцем загального користування та не призначене для виїзду транспортних засобів з прилеглої території внутрішнього двору, оскільки проїзду чи виїзду як у внутрішній двір будинку АДРЕСА_1 , та з нього на сусідні вулиці не має. Таким чином не вбачається доцільності здійснювати зупинку на даній території у разі можливого в`їзду чи виїзду транспортних засобів з металевих воріт у будинку АДРЕСА_4 .

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та інше.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Здійснюючи розширений аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов`язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судове засідання відповідач чи представник відповідача не з`явилися, крім того не представили суду достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надали документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, згідно з ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

З наведених обстави суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова ЛВ110968 від 08 січня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні.

Таким чином, судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 , зважаючи на те, що такий пропущений з поважних причин.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 до Управління безпеки міста Львівської міської ради, ЄДРПОУ 20819015, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 9 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ110968 від 08.01.2020, винесеної інпектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Федоричем Тарасом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення виготовлено 01 липня 2020 року.

Суддя Р. Б. Єзерський