Рішення № 90166058, 23.06.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4613/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:

головуючої судді Баєвої О.І.

секретаря судових засідань Якимець Ю.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб Львівської міської ради, органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою , -

у с т а н о в и в:

позивачі звернулися до суду із позовною заявою, яку в подальшому уточнили та остаточно просили встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розміщені житловий будинок АДРЕСА_1 , в межах визначених у Першому варіанті порядку користування площею 816 кв.м (поза межами червоних ліній) та площею 129 кв.м (в межах червоних ліній) Висновку від 05 квітня 2018 року за №28/02/18, а саме: щодо встановлення порядку користування земельної ділянки площею 816 кв.м та визначити наступний порядок користування: ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (79/100) ідеальних часток з такими геоментричними розмірами по периметру (жовтий колір додатку №2 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 8.87; 19.06; 4,94; 2.45; 8.62; 17.33; 15.26; 3.02; 24.57; 4.03; 11.37; 15.78 м.п. загальною площею 644,64 кв.м; ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (22/100) ідеальних часток з такими геометричними розмірами по периметру (синій колір додатку №2 до висновку за ходом годинникової стрілки): 11.62; 15.78; 11.37; 14.15 м.п. загальною площею 171,36 кв.м. Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 129 кв.м визначити наступний порядок користування: ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 (21/100) ідеальних часток з такими геометричними розмірами по периметру (синій колір додатку №2 до висновку за ходом годинникової стрілки): 4.18; 5.66; 6.30; 4.96 м.п. загальною площею 27.09 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що їм на праві спільної сумісної та приватної спільної часткової власності належить житловий будинок за АДРЕСА_2 загальною площею 192,8 кв.м, житловою площею 149,4 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_3 та членам її сім`ї на праві приватної спільної сумісної власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 52,8 кв.м, житловою площею 40,4 кв.м.

Відповідно до розпорядження ШРА ЛМР від 13.01.2015 року №06 «Про присвоєння поштової адреси» квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 194,3 кв.м. було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 АДРЕСА_4 загальною площею 52,8 кв.м. залишено поштову адресу: АДРЕСА_2 .

Позивачі стверджують, що до приватизації квартир у них із відповідачем не було конфліктів стосовно земельної ділянки площею 812,50 кв.м.

Проте, 04.04.2017 року ОСОБА_3 вчинила самозахоплення значної частини спірної земельної ділянки, перегородивши її металевою сіткою, що позбавляє позивачів права користуватися земельною ділянкою. У зв`язку із чим змушені звернутися до суду

У письмових запереченнях на позов відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги заперечила, покликаючись на те, що ще у 1955 році між сусідами було встановлено користування спірною земельною ділянкою та облаштовано паркан, який існував і на момент подачі позову позивачами.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту 1 висновку експерта №28/03/18. Зазначила, що за адресою: АДРЕСА_2 а проживає з народження. Спершу будинок АДРЕСА_2 складався з двох квартир, входи в які були окремі з різних сторін. Вважає, що ОСОБА_3 вчинила самозахоплення земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що будинок АДРЕСА_2 складався із двох квартир. Паркану на земельній ділянці ніколи не було, були поставлені лише загородки для тварин.

Позивач ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердив, що ніколи не велася мова про поділ земельної ділянки, лише створили різні входи в будинок. На земельній ділянці був невеликий паркан для випасання свійської птиці.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, пояснивши, що конфлікту з приводу земельної ділянки в них із позивачами не існувало до моменту знесення паркану, який було встановлено ще у 1955 році. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засідання позовні вимоги заперечила, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.04.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на праві приватної спільної часткової власності та на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 192,8 кв.м.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 05.12.2016 року ОСОБА_3 та членам її сім`ї ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 належить на праві приватної спільної сумісної власності житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 52,8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Згідно з рішенням виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих №152 від 05.02.1954 року будинку АДРЕСА_2 залишено в користуванні земельну ділянку , площею 812,50 кв.м.

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.01.2015 року про присвоєння поштової адреси квартирі АДРЕСА_5 квартирі АДРЕСА_6 .

При вирішенні спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначаючи варіанти користування, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.

Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Позивачі просять встановити порядок користування земельною ділянко, відповідно до варіанту 1 висновку експерта №28/03/18 від 27.04.2018 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

У вказаному висновку експерт покликається на інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджену Наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України 18.06.2007 року №55.

Відповідно до вищезазначеного висновку технічно можливо розділити земельну ділянку площею 816 кв.м. та встановити порядок користування земельною ділянкою площею 129 кв.м пропорційно до часток осіб у праві власності житлових будинків розміщених на цій ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .

Статтею 88 Земельного кодексу України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння і користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Проте, як встановлено судом, будинки АДРЕСА_1 є окремими житловими будинками, право на які набувалося сторонами по справі з різних підстав.

Зокрема, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права з індексним номером 84811712 власності вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1331, виданого 14.07.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н.М. та на підставі Розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської №06 від 13.01.2015 року, ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/7 частка житлового будинку АДРЕСА_7 . А з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права з індексним номером 84811512 вбачається, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №7856180, виданого 12.08.2013 року Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції та на підставі Розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської №06 від 13.01.2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності належить 6/7 частки житлового будинку АДРЕСА_7 .

Натомість, право власності ОСОБА_15 та її неповнолітній дітей на житловий будинок АДРЕСА_7 отримано на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 05.12.2016 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відтак, з вищенаведеного вбачається, що сторони по справі не є співвласниками одного будинку.

Більше того, з викопіювання з плану м.Львова чітко видно межу між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що експерт при складанні висновку розраховував можливий поділ земельної ділянки відповідно до часток співвласників, суд не може брати до уваги такий висновок, оскільки, як судом встановлено сторони по справі не є співвласниками житлового будинку. Вони є власниками різних житлових будинків.

Щодо покликань ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_3 вчинила самозахоплення земельної ділянки суд приходить до висновку, що такі є голослівними, оскільки ухвалою Львівської міської ради від 29.06.2017 року №2253 ОСОБА_3 отримала дозвіл на виготовлення документації із землеустрою.

Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Окрім цього, в ході судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_3 викликала працівників поліції, оскільки ОСОБА_1 самовільно демонтувала паркан, який відгороджував земельні ділянки сторін по справі ще з 1955 року, що стверджується прослуханим у судовому засіданні аудіозаписом, на якому зафіксована подія, яка мала місце в березні 2017 року, а також талоном повідомленням №52 від 30.03.2017 року.

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 показали, що в сторін по справі окремі будинки з окремими входами. Стверджують, що у них на подвір`ї завжди стояв паркан, тобто земельні ділянки були повністю відгороджені.

Так, на підставі свідчення свідків, судом встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою, який існує на даний час, встановився між сторонами ще у 1955 році. Набуття особами права власності або користування на земельну ділянку в установленому загальному порядку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади) до погодження та затвердження такого проекту землеустрою й прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Враховуючи вищевикладене, те, що сторони по справі не є співвласниками одного будинку, а відтак, встановити порядок користування земельною ділянкою не виявляється за можливе, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 слід відмовити.

Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 17.07.2017 року заборонено вчиняти будь-які дії щодо виготовлення та погодження технічної документації, присвоєння кадастрового номеру, погодження меж, надання у власність чи у користування земельної ділянки, закріпленої за житловим будинком АДРЕСА_7 , якою користуються землекористувачі житлового будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд відмовляє, слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 17.07.2017 року.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб Львівської міської ради, органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , 1979 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_7

Відповідач ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок, 1, Код ЄДРПОУ 04055896.

Третя особа: органі опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, пр. В. Чорновола, 11, код ЄДРПОУ 04056115.

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2020 року.

Суддя О. І. Баєва