Ухвала суду № 90163138, 02.07.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/192/18

Провадження № 1-кп/644/441/20

02.07.2020

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів : головуючого - судді Матвієвської Г.В., судді Ізмайлова І.К., судді Шевченка С.В., за участю: секретаря судових засідань – Онюшкіної О.В., прокурора – Бурко О.О., потерпілої – ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Едель В.Ю., захисника обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3 , Момота С.М. та ОСОБА_4 – адвоката Віленка Ю.М., захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката Гончарова М.С., обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно у режимі відео конференції під час трансляції з Державної установи « Харківський слідчий ізолятор» та з Броварського міськрайонного суду Київської області, у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в залі судових засідань № 3, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220490004696 від 26.07.2016 року відносно обвинувачених : ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України; ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом поставлено питання щодо доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Прокурором заявлено про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 .

Доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою прокурором обґрунтована з посиланням на ті обставини, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, обвинувачується в ряді тяжких злочинів, обвинувачується у вчиненні цих злочинів у період іспитового строку за іншим вироком, тому може продовжити злочинну діяльність. Прокурором вказано, що ризики, що враховані при обрані такого заходу не зменшилися на цей час.

Потерпіла та її представник вважали клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Сторона захисту знаходила клопотання прокурора необґрунтованим, заперечувала проти його задоволення, через недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та ненадання фактичних даних, які б свідчили про вказане прокурором.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, потерпілу та її представника, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, бо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставою для обрання такої суворої міри запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового слідства або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на потерпілого чи свідка; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України, що єтяжкими та особливо тяжкими злочинами.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.02.2017 року ОСОБА_4 обрано мірою запобіжного заходу – тримання під вартою.

Ухвалами колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Харкова продовжено строк тримання під вартою.

Судом встановлено, що на момент затримання ОСОБА_4 не працював і постійного джерела до існування не мав, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні злочинів під час відбування покарання з випробуванням, що у свою чергу дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі має можливість переховуватись від суду, не виключається й можливість продовження ним злочинної діяльності, що є наявними підстави для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому продовжує щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про його особу, спростовують доводи захисту про недоведеність та необґрунтованість ризиків, передбачених ч.І ст.177 КПК України.

Таким чином, дослідивши наведені аргументи та представлені матеріали, суд приходить до висновку про те, що побоюючись відповідальності за скоєне, обвинувачений може спробувати ухилитися від слідства та суду, вплинути на його хід чи спробувати продовжити свою злочинну діяльність, що виключає можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, за якою, розумність строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Перевірка обґрунтованості вказаного обвинувачення потребує на строк, потрібний для її належного проведення, забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 саме таким процесуальним заходом.

Судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з підстав викладених вище, суд продовжує для ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним, з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, застосований 09.02.2017 року у кримінальному провадженні № 12016220490004696 продовжити до 31.08.2020 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: