Рішення № 90163093, 01.07.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/9941/19

Провадження № 2/644/678/20

01.07.2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м.Харків Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарі - Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/9941/19, н/п 2/644/678/20 за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний будинок дитини № 3» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у КНП ХОР «Обласний будинок дитини № 3» у розмірі ј частки всіх видів її доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особовий рахунок дитини.

В обґрунтування позову вказували, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на первинному обліку Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у зв`язку з тим, що мати дитини - ОСОБА_2 написала заяву про відмову від своєї дитини. Малолітня ОСОБА_1 народилася поза закладом охорони здоров`я, дитину було покинуто 17.09.2019 року в КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 6». Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Малолітня ОСОБА_1 з вересня 2019 року тимчасово перебувала у КНП «Міський перинатальний центр». 21.11.2019 року дитину було переведено до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний будинок дитини № 3». Від часу залишення дитини у медичному закладі, ОСОБА_2 її долею не цікавилась, питаннями утримання та розвитком доньки не займалась. За місцем реєстрації ОСОБА_2 - відсутня.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно шляхом направлення судових повісток, в судове засідання не з`явилася, відзив не подавала, причину своєї неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

За клопотанням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року справа призначена до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 09.11.2019 року (а.с.10).

Відомості про батька внесені до актового запису про народження відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матрі або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я та заяви від 17.09.2019 року дитина народилася поза лікувальним закладом, після пологів мати дитини доставлена до КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 6», де відмовилася забирати дитину (а.с. 13,14).

Відповідно до акта про факт передачі дитини від 25.11.2019 року дитину ОСОБА_1 передано директору КНП Харківської обласної ради «Обласний будинок дитини № 3» (а.с. 16).

Відповідно до інформації центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Індустріального району м. Харкова від 04.12.2019 року № 830, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах та під соціальним супроводом не перебувала. 17.09.2019 року ОСОБА_2 вночі на вулиці народила дівчинку. Машиною швидкої допомоги жінка в стані алкогольного сп`яніння разом з дитиною були доставлені до КНЗ «Міський клінічний пологовий будинок 3 6» Харківської міської ради. При спілкуванні з ОСОБА_2 , нею було повідомлено, що зараз вона не має можливості забрати дитину (а.с. 18).

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

У ч. 1 ст. 164 СК України наведено перелік підстав позбавлення батьківських прав, який складається з шести пунктів. Він охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини. Для задоволення позову достатньо впевнитись в одному з них.

З позовної заяви вбачається, що позивач як на підставу для позбавлення відповідачки батьківських прав посилався на п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України (ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини).

Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, не задовольняти життєво важливих потреб дитини).

Так у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Висновком Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 04.12.2019 року № 757 визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження її бажання належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, створювати належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилилась від виконання батьківських обов`язків відносно дитини: ОСОБА_1 , належним чином участі у їх вихованні та утриманні не приймає і вважає, що існують усі правові підстави щодо позбавлення її батьківських прав, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів, суд приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, у відповідності до ст.3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією ГА ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 року.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька або в твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Представник позивача просить суд стягувати з відповідача аліменти у розмірі ј частки всіх видів її доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особовий рахунок дитини.

Враховуючи вищенаведене, вимоги представника позивача про стягнення аліментів також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову тобто з 09.12.2019 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 180-183, 191 СК України, Закону України ,,Про охорону дитинства,, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та керуючись ст. ст. 89, 133,141, 258-259, 263-265, 280-283ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний будинок дитини № 3» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ ГУ ДМСУ в Харківській області від 15.03.2016 року аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особовий рахунок дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ 26489104), місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний будинок дитини № 3», м. Харків, вул. Амосова, 44.

Повний текст рішення складений 01 липня 2020 року.

Суддя: І.К. Ізмайлов