Вирок № 90162917, 02.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/776/20

Номер провадження 1-кп/629/400/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретарів судових засідань Авраменко О.С., Торенко Ю.П.,

прокурора Новікова Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Малунова В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12020220380000119 від 25.01.2020 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прип`ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, проживаючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого муляром ТОВ «Стілнет», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 21.11.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.81 ч.3, 140 ч.2,42,42 ч.3 КК України КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 04.11.2002 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.140 ч.2 (в редакції 1960 року),185 ч.3,289 ч.2,289 ч.3,304,70,71 КК України, який вироком апеляційного суду Харківської області від 11.03.2003 року був скасований в частині призначеного покарання за ст.289 КК України, до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 26.05.2011 року звільненого за постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.04.2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 10 днів;

- 17.11.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15,ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

24.01.2020 року, приблизно о 23-50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись біля магазину «Продукти Єрмоліно», за адресою: АДРЕСА_3 , який орендує «ФОП « ОСОБА_4 », усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом пошкодження штори віконного ролету та розбиття віконного скла, через вікно, проник до приміщення вказаного магазину, де намагався викрасти з магазину «Продукти Єрмоліно» грошові кошти в сумі 2652,50 грн. та напівфабрикати виробництва «Продукти Єрмоліно», а саме: ящик котлет «Домашні» з часником», вагою 10 кг вартістю 401 грн.; ящик голубців «Сільські», вагою 10 кг, вартістю 389 грн.; ящик котлет «Бабусині», вагою 9 кг, вартістю 332,10 грн.; ящик пельменів «Домашні», вагою 11 кг, вартістю 405,35 грн., витягнувши їх з холодильних камер та склавши окремо, однак вказані протиправні дії були виявлені та припинені працівниками поліції, тому ОСОБА_1 не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. У разі доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1 завдав би ФОП « ОСОБА_4 » майнову шкоду на загальну суму 4179,90 грн.

Потерпілі у даному кримінальному правопорушенні відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, надав показання, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, згідно яких, дійсно 24.01.2020 року він посварився зі своєю дружиною із-за відсутності грошей та в подальшому вживав алкогольні напої зі своїми знайоми, після чого перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння прийшов до магазину «Продукти ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_3 , руками зламав ролет на вікні та з допомогою цегли вибив вікно та проник в середину магазину звідки з каси взяв гроші в сумі 2652,50 грн. та 4 ящики напівфабрикатів, які виставив за вікно магазину, але з місця злочину зникнути не встиг, так як був затриманий працівниками поліції, яким одразу все розповів, все викрадене майно і гроші були повернуті власнику магазина.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів, протоколу затримання та ухвали про обрання запобіжного заходу.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1 , свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно, при цьому при вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі, тому кваліфікація злочину через ч.3 ст.15 КК України, як незакінчений замах є вірною. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відносяться до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності з метою власного збагачення в період іспитового строку за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, працює муляром в ТОВ «Стілнет», на обліку в центрі зайнятості не перебуває, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується формально задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню потворних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

З урахуванням обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, враховуючи висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в період іспитового строку за попереднім вироком вчинив нове кримінальне правопорушення, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково покарання за даним вироком до покарання призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Обраний в ході судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 25.01.2020 року, згідно протоколу затримання особи №04/86, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.01.2020 року.

Судові витрати та цивільний позов по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України: грошові кошти в сумі 2652,50 грн., які згідно розписки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 ; фрагмент цегли, ліхтарик, марлевий тампон зі змивом речовини червоного кольору схожої на кров, видатковий касовий ордер за 24.01.2019 року від 19-06 год., які передані до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області для зберігання - знищити.

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.15,ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2017 року у виді 5 років позбавлення волі суд частково приєднує покарання за даним вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 25.01.2020 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 25.01.2020 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази: грошові кошти в сумі 2652,50 грн. - повернути ОСОБА_4 ; фрагмент цегли, ліхтарик, марлевий тампон зі змивом речовини червоного кольору схожої на кров, видатковий касовий ордер за 24.01.2019 року від 19-06 год. - знищити.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко