Рішення № 9016277, 21.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 грудня 2009 р.           Справа 2/226-09

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, 21100, м.Вінниця, вул.600-річчя, 19

до: Приватного підприємства "Озон", 21100, м.Вінниця, вул.Енгельса, 83

про стягнення 2160 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Романчишин П.П. - за довіреністю;

          відповідача : Глівінський Й.С. - директор ПП "Озон".

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з Приватного підприємства "Озон" 2160,00 грн. збитків за порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.11.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/226-09 та призначено до розгляду на 21.12.2009 року.

21.12.2009 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов в порядку ст. 59 ГПК України не надав, при цьому, в усних поясненнях, наданих суду, проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України по охороні зелених насаджень на території м. Вінниця.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № б/н від 03.08.2007 року встановлено, що на прибудинковій території житлового будинку № 30 по вул. Фрунзе м. Вінниця здійснено самовільну рубку дерева породи тополя з діаметром пня 76 см. Порізка зеленого насадження була здійснена працівниками приватного підприємства «Озон»за вказівкою директора підприємства Глівінського Йосипа Степановича.

Відповідних дозвільних документи на право знесення зелених насаджень під час перевірки відповідачем надано не було.

Вказані дії є порушенням ст. 10 Закону України "Про рослинний світ", де зазначається, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, та п. 3, 4, 5 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженим постановою КМ України від 01.08.2006 року № 1045.

За результатами перевірки 14.09.2007 року складено Протокол про адміністративне правопорушення № 001592 відносно директора ПП «Озон»Глівінського Й.С. На підставі вказаного протоколу винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення № 06/115 від 17.09.2007 року, згідно якої директора ПП «Озон»Глівінського Й.С. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 153 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) грн.

Згідно Постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2008 року, винесеної Староміським відділом ДВС Вінницького МУЮ, сума штрафу сплачена відповідачем в повному обсязі.

З огляду на вказане, відповідач своїми неправомірними діями, внаслідок самовільної порубки зелених насаджень, наніс державі збитки на суму 2160,00 (дві тисячі сто шістдесят) грн.

Оскільки в добровільному порядку вказану суму збитків відповідач не відшкодовує, виникла необхідність стягнення збитків у судовому порядку.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (презумпція вини завдавача шкоди).

Слід зазначити, що під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

В статті 20 ГК України та ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначено відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В даному випадку, шкоду було заподіяно директором ПП «Озон»Глівінським И.С. при неналежному виконанні покладених на нього службових обов'язків, що підтверджено матеріалами справи.

За приписами ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій , розподільних пунктів і пристроїв, при цьому, видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінету Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органі місцевої ради на підставі ордеру.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про рослинний світ»порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу».

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Виходячи із матеріалів справи, позивачем належним чином доведено факт завдання відповідачем збитків, що вбачається із Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № б/н від 03.08.2007 року, Протоколу про адміністративне правопорушення № 001592 від 14.09.2007 року, згідно якої директор ПП "Озон" визнав свою вину, Постанови про накладення адміністративного стягнення № 06/115 від 17.09.2007 року, а також правомірно нараховано розмір збитків у сумі 2160,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", з внесеними змінами у редакції постанови КМУ від 28.12.2001 року № 1789.

При цьому, всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 26.11.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення збитків, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Твердження відповідача про те, що він не погоджується з діаметром самовільно зрізаного дерева судом не береться до уваги, оскільки воно не підтверджено жодним належним доказом.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1172 ЦК України, ст. 20, ч.ч.1, 3, 4 ст.147, ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, ч.2 ст.35, ст.ст.36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Озон", 21100, м. Вінниця, вул. Енгельса, 83 (ідентифікаційний код - 13308018) в дохід Державного бюджету України (місцевий бюджет м. Вінниці, 24062100, код ЄДРПОУ - 34701167, р/р 31512921700002 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО, 802015; призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) 2160,00 грн. - збитків, 216,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 грудня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу- Державній екологічнійінспекції у Вінницькій області (21100, м.Вінниця, вул.600-річчя, 19);

3 - відповідачу- Приватному підприємству "Озон" (21100, м.Вінниця, вул.Енгельса, 83).