Постанова № 90162532, 02.07.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1637/20

Номер провадження 3/623/364/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П., за участю прокурора Молодовського І.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, одруженого, не працюючого, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 1726 КУпАП,

правопорушник з вимогами статті 268 КУпАП ознайомлений,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №13/20 від 30 квітня 2020 року громадянин ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що 15 травня 2018 року він був звільнений з посади водія групи реагування Зміївського районного відділення Управління поліції охорони в Харківській області за станом здоров`я. Декларацію подав несвоєчасно, оскільки він сам не вміє працювати на комп`ютері, крім того в період з 18 лютого 2019 року по 17 травня 2019 року був відсутній в Україні, та по приїзду до міста Ізюм подав декларацію з порушенням строку подачі.

Прокурор Молодовський І.О. просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1726 КУпАП, оскільки матеріалами справи вина правопорушника доведена повністю, однак зважаючи на той факт, що останній не працює, призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією частини 1 статті 1726 КУпАП.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , надані ним у судовому засіданні, думку прокурора Молодовського І.О., суддею встановлено наступне.

Наказом Управління поліції охорони в Харківській області №132 о/с від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського-водія групи реагування Зміївського районного відділення Управління поліції охорони в Харківській області.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейського поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України.

07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника Національної поліції України та відповідно до повідомлення про ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 особисто був ознайомлений та підписав 25 лютого 2017 попередження про обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». В пункті 2 абзацу 3 вказаного документа встановлено, що «при звільненні зі служби (роботи) в органах та підрозділах поліції охорони, подавати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а до 1 квітня наступного року після звільнення подавати декларацію за увесь рік, у якому відбулося звільнення».

Наказом №337 о/с від 15 травня 2018 року «По особовому складу» старшого сержанта поліції Терещенка Олександра Вікторовича (10031846), поліцейського-водія групи реагування Зміївського районного відділення Управління поліції охорони в Харківській області було звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про національно поліцію» (через хворобу).

15 травня 2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Рекомендаціями для поліцейських та працівників, які є суб`єктами декларування, про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру декларацій декларація (після звільнення) ОСОБА_1 була подана та опублікована 05 червня 2019 року.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , який до 15 травня 2018 року займав посаду поліцейського-водія групи реагування Зміївського районного відділення Управління поліції охорони в Харківській, є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та зобов`язаний був наступного року після припинення діяльності подати декларацію суб`єкта декларування за минулий рік.

Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №13/20 від 30 квітня 2020 року (а.с. 1-9), копією послужного списку особистий номер №0031846 ОСОБА_1 (а.с. 17-22), копією витягу з наказу №337 о/с від 15 травня 2018 року, копією попередження про ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» від 25 лютого 2017 року (а.с. 24), витягом з Єдиного державного реєстру декларацій (а.с. 27-32), поясненнями самого правопорушника ОСОБА_1 , даними ним в судовому засіданні.

Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 1726 КУпАП, оскільки він несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Стаття 27 КУпАП - штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

Відповідно до статті 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Виходячи з вищевикладеного, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1726 КУпАП, і тому суддя вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави.

Керуючись статтями 27, 33-35, 401, частиною 1 статті 1726, 221, 282-284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1726 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок, на користь держави (отримувач коштів: Ізюмське УДКСУ Харківської області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37283992, рахунок UA508999980313010106000020575, код класифікації доходів: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 гривень 40 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджет 22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.П. Одарюк