Рішення № 90162247, 26.06.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/336/20

провадження №2/619/469/20

Рішення

іменем України

26 червня 2020 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дергачі цивільну справу № 619/336/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,

вимоги позивача: про визначення місця проживання малолітньої дитини,

представник позивача: Писаренко Є.В. ,

представник відповідача: Плугатирьова Н.В .

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Уобґрунтування позову зазначено, що він з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 27.06.2014. Від спільного проживання вони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як вони з відповідачем перестали підтримувати шлюбні відносини він майже кожен день піклується про дитину. З листопада 2019 року по нинішній час дитина проживає разом з ним за адресою місця реєстрації. Він любить свою доньку і має змогу забезпечити її всім необхідним: працює, має нормований робочий день, постійно слідкує за станом здоров`я дитини, її розвитком, виховує та піклується про неї, у нього з донькою психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Спиртними напоями він не зловживає, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно. Він хоче дати дитині освіту та добробут, а донька у свою чергу також хоче жити з ним.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 29.01.2020, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою від 24.02.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2020, яке за клопотанням представника третьої особи було відкладено на 14.04.2020 та на 14.05.2020, 12.06.2020 відкладено за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 12.06.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 26 червня 2020 року.

Представник відповідача адвокат Плугатирьова Н.В. у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Писаренко Є.В. у судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника та вважають доцільним ухвалити рішення, з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 червня 2014 року, оформивши його у Виконавчому комітеті Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 06, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 5).

Від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що мається копія свідоцтва про народження (а.с. 6).

Згідно з довідкою Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 27.11.2019 за №02-22/2766 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.14)

Відповідно до акту депутата Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 24.01.2020, ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживає за цією адресою з листопада 2019 року (а.с.11).

Як вбачається з довідки-характеристики, виданої Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області 27.11.2019 за №02-22/2767, за час проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , зарекомендував себе посередньо. Скарг на його поведінку від сусідів та мешканців села до Русько-Лозівської сільської ради не надходило (а.с.15).

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частиною 4 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як передбачено ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, що проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За нормою ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 встановлено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості ; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини не має розлучатися зі своєю матір`ю.

У п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За змістом частин 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком від 01.06.2020 №01-49/1632 Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, громадянином ОСОБА_1 , який мешкає та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.45-48).

Враховуючи вищевикладене, захищаючи насамперед права та інтереси дитини, суд дійшов висновку, що слід визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424, цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 150, 160, 161 СК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України строк, визначений, в т.ч. ст. 354 цього Кодексу, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 38381694, місцезнаходження: 62303 м. Дергачі Харківська область пл. Перемоги, 1, Будинок культури, к.226.

Повний текст рішення виготовлено 02.07.2020.

Суддя І. М. Нечипоренко