Ухвала суду № 90161972, 24.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2853/19

Провадження №2-з/465/74/20

УХВАЛА

"24" червня 2020 р. Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Марків Ю.С.

з участю секретаря Волкова Н.І.

за участі: заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню нерухомого майна - нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву мотивує тим, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться справа за позовом заявника до ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Предметом позову є скасування рішення та запису щодо державної реєстрації, внесення змін Державним реєстратором Бойко Христиною Романівною, Львівська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості і бізнесу», (79495, Львівська обл. місто Винники, вул. Галицька, 20) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію змін до права власності від 12.03.2018 року на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13655646101, індексний номер рішення 40060915, опис змін: загальна площа (кв.м.): 21 змінено на загальну площу (кв.м.) 63.9 власник: ОСОБА_4 . Підставою для даного позову послужило те, що відповідачем незаконно та безпідставно отримано у власність підвальні приміщення, які використовуються, як підвальні приміщення (комірки) шляхом збільшеннях за рахунок таких приєднання підвальних приміщень до належного відповідачці нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 до 63,9 кв.м. Оскільки в житловому будинку по АДРЕСА_1 відсутні інші нежитлові приміщення, а є тільки підвальні приміщення, що згідно технічного паспорту мають розмір 63,9 кв., то фактично без будь-яких правових підстав та в порушення прав позивача, відповідач у справі незаконно заволоділа комірчиною, площею 8.8. кв.м., яка належить позивачу та зареєструвала таку комірчину в складі нежитлового приміщення, розміром 63.9 кв.м., як один об`єкт нерухомого майна. Даний підвал (комірчина) належить до квартири позивача і зазначений у договорі купівлі-продажу від 30.07.1998 року. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може ускладнити, та унеможливити виконання рішення суду, або не дозволить здійснити ефективний захист прав заявника, як власника та й фактичного користувача і володільця належної їй комірчини (підвалу), оскільки відповідач у справі може відчужити зазначене в даній заяві нерухоме майно іншому власнику з метою уникнення негативних наслідків, які можуть наступити для неї у випадку задоволення позовних вимог. Як випливає із відзиву на позовну заяву відповідач у справі вважає, що придбане і зареєстроване нею нежитлове приміщення не включає в себе комірчини позивача, хоча таке спростовується довідкою ЛКП «Затишне» №341 від 08.02.2019 року та поданим поверховим планом усіх підвальних приміщень в будинку за адресою АДРЕСА_1

У підготовчому судовому засіданні позивач та її представник заяву про забезпечення позову підтримали та просять таку задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема забороною вчиняти певні дії.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Так, судом встановлено, що предметом позову є лише скасування рішення та запису щодо державної реєстрації, внесення змін Державним реєстратором Бойко Христиною Романівною, Львівська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості і бізнесу», (79495, Львівська обл. місто Винники, вул. Галицька, 20) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію змін до права власності від 12.03.2018 року на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13655646101, індексний номер рішення 40060915, опис змін: загальна площа (кв.м.): 21 змінено на загальну площу (кв.м.) 63.9 власник: ОСОБА_4 .

З заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідач просить забезпечити позов у зв`язку із ризиком відчуження спірного майна.

Таким чином відповідачем недоведено, яким чином відчуження майна відповідача може утруднити виконання судового рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову про скасування державної реєстрації на спірне майно. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, розмір спірного нерухомого майна (комори) становить 8,8 кв.м., натомість заявник просить накласти арешт на майно відповідача розміром 63,9 кв.м., що у свою чергу не відповідає принципу співрозмірності заявленим вимогам.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Марків Ю.С.