Ухвала суду № 90160506, 01.07.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/649/19

Провадження № 1-кс/311/154/2020

01.07.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю: слідчого Волкової О.І., прокурора Васильчук Б.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Петренка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Волкової О.І., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Васильчук Б.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Балки Василівського району Запорізької області, громадянина Російської Федерації, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 01.09.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки. З 12.10.2017 року перебуває на обліку в Василівському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» (м.Дніпрорудне). Судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, -

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019081190000087 від 30 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17 лютого 2020 року слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Волкова О.І. звернулася до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Васильчук Б.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019081190000087 від 30 січня 2019 року, та в ході якого встановлено, що 18.09.2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_4

Знаходячись на території домоволодіння, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, проникли до приміщення гаражу, звідки таємно викрали каструлю з емальованої сталі з кришкою коричневого кольору, об`ємом на 20 літрів, вартістю 266 гривень 67 копійок, каструлю з нержавіючої сталі об`ємом на 10 літрів, вартістю 467 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта №10-1324 від 22.10.2018 року, металевий саморобний мангал та металеву виварку на 30 літрів, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_4 . Після чого діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з території двору таємно викрали стальну ванну білого кольору вагою, вартістю 1116 гривень 67 копійок, згідно висновку експерта №10-1324 від 22.10.2018 року, та в подальшому розпорядились майном на власний розсуд. Своїми умисними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , завдали потерпілому ОСОБА_4 , майнову шкоду у розмірі 1860 гривень 01 копійка

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення та сховище

30 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події яким є огороджена територія домоволодіння АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 ;

- протоколом огляд предметів - емальованої каструлі з кришкою ємкістю 20 л, каструлі з нержавіючої сталі ємкістю 10л., металевого мангалу, стальної ванни, металевої виварки ємкістю 30 л, які добровільно надав для огляду та вилучення ОСОБА_5 на території пункту прийому металу за адресою: АДРЕСА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає: АДРЕСА_5 , який пояснив що приймає металеві вироби згідно ліцензії № 9292845 на законних підставах вид господарства заготівля переробка металобрухту кольорових металів на товаристві з обмеженою відповідальністю «Ірида» за адресою: Запорізька область, Василівський район, село Балки, вулиця Миру 115. 18.09.2018 року він знаходився на робочому місті. Близько 17:00 години на територію приємного пункту заїхав автомобіль ВАЗ 2103 червоного кольору з причепом. З автомобіля вийшли хлопці за ім ’ям Станіслав і Юрій, мешканці села Балки. Хлопці повідомили, що хочуть здати металеві вироби. На що ОСОБА_5 спитав де вони взяли металеві вироби, на що один з хлопців повідомив що у себе дома, здають металеві вироби тому що потрібні гроші. Хлопці були в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_5 погодився і хлопці почали носити металеві вироби на ваги: емальовану каструлю з кришкою ємкістю 20 л, каструлю з нержавіючої сталі ємкістю 10л., металевий мангал, стальну ванну, металеву виварку ємкістю ЗО л. За металеві вироби він дав хлопцям гроші в сумі 450 гривень. Після чого машина з причепом уїхала, а хлопці пішли самі по собі. Від співробітників поліції йому стало відомо, що хлопці скоїли крадіжку, тому ОСОБА_5 добровільно надав для огляду та вилучення вищевказані металеві вироби, та пояснив що може впізнати хлопців за зовнішнім виглядом та рисами обличчя;

- протоколом пред`явлення особи, ОСОБА_6 для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого ОСОБА_5 на фото № 1 впізнав ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи, ОСОБА_1 для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час якого ОСОБА_5 на фото № 2 впізнав ОСОБА_1 ;

- протоколом допит потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає: АДРЕСА_6 ; який пояснив що за адресою: АДРЕСА_4 в його власності є огороджена територія домоволодіння АДРЕСА_3 та 18.09.2018 року в 16:15 годині він приїхав на територію домоволодіння АДРЕСА_3 та виявив що пропало майно а саме: емальовану каструлю з кришкою ємкістю 20 л, каструлю з нержавіючої сталі ємкістю 10 л., металевий мангал, стальну ванну, металеву виварку ємкістю ЗО л. Про даний факт він звернувся з письмовою заявою до поліції;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкає: АДРЕСА_3 , яка пояснила, що 18.09.2018 року вона знаходилась на території свого домоволодіння, мешкає по сусідству з будинком АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 , який мешкає у місті Дніпрорудне, та періодично приїжджає в АДРЕСА_3 . Коли вона знаходилась на території свого домоволодіння то бачила що по вулиці Каховська проїжджав автомобіль Жигулі червоного кольору з причепом, в автомобілі вона побачила свого сусіда ОСОБА_8 , який мешкає разом із своєю бабусею по АДРЕСА_7 , та ще один хлопець, та водій, яких вона не розглянула, в причепі вона побачила металеву ванну білого кольору. Коль приїхав ОСОБА_4 вона дізналася що з території його домоволодіння зникли металева ванна білого кольору та мангал;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_9 та повідомила, що саме його вона бачила в автомобілі «Жигулі» червоного кольору, в причепі якого знаходилась металева ванна білого кольору;

- протоколом допит свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , який пояснив що на протязі 4 років він працює на підприємстві ТОВ «Автотранс пасажир плюс». 10.09.2018 року до нього на робоче місце о 15:30 годині прийшов чоловік за ім`ям Станіслав, мешканець села Балки, який був у стані алкогольного сп`яніння, він попросив визвати таксі з причепом, тому що йому було потрібно вивезти металеві вироби з дому, на що ОСОБА_10 сказав що може сам на своєму автомобілі з причепом вивезти металеві вироби. ОСОБА_11 погодився та сказав що заплатить гроші в сумі 200 гривень. Вони разом сіли у автомобіль Жигулі під управлінням ОСОБА_12 , та ОСОБА_11 показав дорогу до домоволодіння, по приїзду до вказаного домоволодіння ворота були відкриті, де знаходився хлопець за ім ’ям Юрій, вони у двох почали виносити металеві вироби та грузити у причеп автомобіля. Н території домоволодіння був ще один хлопець який не грузив метал. У причеп вони поклали металеву ванну білого кольору, каструлі, мангал. Після чого ОСОБА_11 і ОСОБА_13 сіли до автомобіля та вони поїхали на пункт прийому металобрухту, розташований по вул. Миру в селі Балки. По приїзду ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ви грузили металеві вироби з причепу , на яку суму вони здали металеві вироби не знаю, але йому за роботу заплатили 200 гривень. Після чого ОСОБА_10 уїхав, а ОСОБА_11 і ОСОБА_13 залишились біля пункту прийому металобрухту. ОСОБА_10 пояснив що у власному користуванні у нього мається автомобіль ВАЗ -2103 червоного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він управляє на протязі 3 років по технічному паспорту, також є причеп;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_9 та повідомив, що саме вказаній особі він 18.09.2018 року перевозив на своєму автомобілі металеві вироби на пункт прийому металобрухту в селі Балки;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_14 та повідомив, що саме вказана особа 18.09.2018 року грузила у його причеп та перевозила разом із ОСОБА_11 на його автомобілі металеві вироби на пункт прийому металобрухту в селі Балки;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_15 та повідомив, що саме вказана особа 18.09.2018 року не грузила у його причеп металеві вироби, але знаходилась у дворі звідки ОСОБА_11 і ОСОБА_13 виносили металеві вироби;

- протоколом допиту свідка, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який пояснив, що дійсно підтримує дружні стосунки з ОСОБА_1 , який мешкає по сусідство АДРЕСА_7 в с. АДРЕСА_7 та з ОСОБА_3 , з якими з 11-00 год. 18.09.2018 року зловживали спиртними напоями за місцем мешкання. В ході зловживання спиртного він з домоволодіння не уходив. ОСОБА_16 запропонував йому скоїти крадіжку металевих виробів з будинку ОСОБА_17 . На що ОСОБА_15 йому відповів що не буде красти, та сказав щоб вони уходили зі двору, хлопці пішли, куди йому не відомо, а він залишився дома. Незабаром хлопці повернулися та принесли в руках ванну, в якій знаходились дві каструлі, мангал, виварка. Він зрозумів що вони скоїли крадіжку у сусіда, та сказав їм щоб вони уходили з двору. На що вони погодились. Через декілька хвилин до його двору під`їхав автомобіль червоного кольору з причепом та ОСОБА_18 з ОСОБА_19 погрузили металеві вироби, та уїхали на вказаному автомобілі куди ОСОБА_15 не відомо;

- товарознавчою експертизою за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання та споживчих товарів» № 10-1324 від 22.10.2018 року;

- протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який пояснив, що 18.09. 2018 року близько 11:00 годин у центрі села Балки він зустрів свого знайомого ОСОБА_8 , який мешкає по АДРЕСА_7 , з яким він знайомий на протязі 3 років та підтримує з ним гарні відносини, в ході розмови ОСОБА_20 пояснив що йде до магазину за цигарками, він був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_16 запросив ОСОБА_14 до себе додому випити спиртного, на що ОСОБА_18 погодився і вони пішли на вул. Каховська в селі Балки до ОСОБА_21 , номер дома він не знає. По приходу до ОСОБА_22 додому вони втрьох сили у дворі домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_22 та почали розпивати пиво та горілку. ОСОБА_18 випив близько 1 літр пива та 1 літр горілки. Тому як у ОСОБА_23 закінчилися гроші та не було за що купити спиртне, а вони хотіли випити ще. ОСОБА_24 запропонував йому скоїти крадіжку металевих виробів з сусіднього двору, він сказав що там ніхто не мешкає, на що ОСОБА_18 погодився. ОСОБА_25 пішов спати у свій будинок. Кравцов перший пішов у двір , після чого пішов за ним ОСОБА_18 Кому належить територія домоволодіння звідки вони скоїли крадіжку йому не відомо двір був зарослий травою. Коли він зайшов у двір то побачив що гараж відімкнутий та вони разом із ОСОБА_26 почали виносити з гаражу у двір металевий мангал, дві каструлі, одна була з кришкою коричневого кольору, металеву виварку. У дворі знаходилась ванна і коли вони все склали у ванну, разом із ОСОБА_26 перенесли у двір до ОСОБА_22 , який спав. Склали все у дворі, після чого ОСОБА_11 пішов, його не було близько ЗО хвилин. Після чого він під`їхав на легковому автомобілі червоного кольору з причепом до двору ОСОБА_22 і вони погрузили у двох метал у причеп. Водій з машини не виходив, в цей час прокинувся ОСОБА_25 та почав виганяти його з ОСОБА_26 зі свого двору. ОСОБА_18 разом із ОСОБА_26 сіли у автомобіль. Водій відвіз їх на пункт прийому металобрухту, де вони здали викрадені металеві вироби на суму 650 гривень, 200 гривень з яких віддали водію, останні гроші потратили на особисті потреби. Вину визнав в повному обсязі щиросердно розкаявся. Крадіжку скоїв тому, що бив в стані алкогольного сп`яніння, якщо був би тверезий то крадіжку би не скоїв. Де знаходиться ОСОБА_16 йому не відомо, останній раз він бачив його 18.09.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_9 яка пояснила, що на протязі останніх восьми років з нею мешкав її онук ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У денний час, 30.09.2018 року ОСОБА_16 пояснив їй що буде уходити на заробітки працювати у підприємця, куди він зібрався уходити він їй не повідомив, після чого покинув домоволодіння АДРЕСА_7 та більше не повернувся. Де він знаходиться на даний час їй не відомо. Телефонний зв`язок з ним вона не підтримує.

Як зазначає слідчий у клопотанні, після скоєного злочину ОСОБА_1 зник з місця пригоди, його місце знаходження невідоме, ОСОБА_1 за місцем проживання не мешкає.

30 січня 2019 року складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підозрюваному ОСОБА_1

30 січня 2019 року оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчий на обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та вказаний ризик підтверджується тим, що раніше вже неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Нове кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_1 , вчинене під час перебування останнього на обліку в Василівському відділу філії Державної установи «Центр пробації» м.Дніпрорудне, де поставлений на облік 12.10.2017 року. Початок строку 01.09.2017 року, кінець строку 01 вересня 2020 року. Таким чином, з огляду на систематичність вчинення ОСОБА_1 виключно корисливих кримінальних правопорушень, вбачається, що злочинна діяльність направлена на порушення права власності громадян стала для нього промислом та джерелом для існування. З огляду на викладене, обґрунтованим є ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі з менш суворим запобіжним заходом зможе безперешкодно вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

Крім того, як зазначає слідчий, ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що двоє зі свідків у провадженні підтримували товариські стосунки з підозрюваним ОСОБА_1 , тобто мають певні спільні інтереси до спілкування. Тому, ризик впливу, чи то шляхом вмовляння, чи то шляхом шантажу тощо, свідків є дійсним та наявним.

Слідчий у клопотанні зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з тих підстав, що при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, то одних лише особистих зобов`язань ОСОБА_1 недостатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження. Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , не встановлено.

Враховуючи, обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, виникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, репутацію підозрюваного, відсутність соціальних зв`язків, наявність судимостей, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також те, що є достатні підстави для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою унеможливлення його подальшого ухилення від суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваним ОСОБА_1 слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі. Просять клопотання задовольнити за викладеними у ньому підставами.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник адвокат Петренко А.В. проти клопотання слідчого заперечують, в задоволенні клопотання просять відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_7 . Підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язується з`являтися до слідчого, та суду за першим же викликом. Просять в задоволенні клопотання слідчого відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 та захисника – адвоката Петренко А.В., які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об`єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення та сховище.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

30 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

30 січня 2019 року підозрюваний ОСОБА_1 оголошений в розшук.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізькій області Нікандрової С.О. від 17 лютого 2020 року надано дозвіл слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30 червня 2020 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_1 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізькій області від 17 лютого 2020 року (справа № 311/649/20), що вбачається з протоколу про затримання особи 30.06.2020 року, складеного о/у СВП Дніпрорудненського ВП Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Холод М.Д.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину проти власності, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції вказаної статті, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, може залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування.

Судом оцінено також особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, підозрюється у вчинення корисливого злочину в період випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду від 01.09.2017 року та на теперішній час ОСОБА_1 знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_1 стає промислом та джерелом для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_1 інших, зокрема корисливих, кримінальних правопорушень. Крім того, на теперішній час у підозрюваного ОСОБА_1 стійкі соціальні зв?язки відсутні: у зареєстрованому шлюбі він не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 немає, він ніде офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, статусу безробітного немає, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає. Тому, є наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Також наявний ризик незаконного впливу на свідків, оскільки двоє зі свідків у провадженні підтримували товариські стосунки з підозрюваним ОСОБА_1 , тобто мають певні спільні інтереси до спілкування. Тому, ризик впливу, чи то шляхом вмовляння, чи то шляхом шантажу тощо, свідків у даному кримінальному провадженні є дійсним та наявним.

Тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчить про об`єктивну можливість підозрюваного залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від слідства та уникнення кримінальної відповідальності. На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких. Підозрюваний ОСОБА_1 на даний час не одружений, будь-які особи, які б перебували на утриманні ОСОБА_1 відсутні, певного місця роботи він не має, регулярного доходу та постійного джерела прибутку у ОСОБА_1 немає, крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_1 тривалий час переховувався від слідства, чітко визначеного місця проживання немає, останнім місцем проживання вказує Кам`янка-Дніпровський район Запорізької області, де працював на полях, де і був затриманий 30.06.2020 року, що безпосередньо було підтверджено ОСОБА_1 під час розгляду даного клопотання. Тому, у зв`язку з чим, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання та не маючи сталих соціальних зв`язків зможе безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У справі ОСОБА_28 проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочину), у об`ємі як вимагає Закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.2 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення); та п.1 (наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України) – переховуватися від органу досудового розслідування та суду; п.3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення).

Також, слідчий суддя враховує характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його вік, матеріальний та сімейний стан.

Будь-яких документів про наявність на теперішній час медичних протипоказань утримання підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання стороною захисту не доведено.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею, з урахуванням особи та репутації обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, міцні соціальні зв`язки у підозрюваного відсутні, ОСОБА_1 не одружений, неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб на його утриманні немає.

Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочин проти власності, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, та на теперішній час знову обвинувачується у скоєнні злочину проти власності, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчиненим у період випробувального строку, що у своїй сукупності засвідчує доведенність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а поряд з наведеними обставинами і очікуване покарання, вказує на ризик переховування від органу досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого Волкової О.І. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід – тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає необхідним строк тримання під вартою ОСОБА_1 відраховувати саме з часу його фактичного затримання, відповідно до протоколу затримання, складеного 30 червня 2020 року о/у СВП Дніпрорудненського ВП Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Холод М.Д., тобто з 17 годин 45 хвилин 30 червня 2020 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Волкової О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Балки Василівського району Запорізької області, громадянина Російської Федерації - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 відраховувати з часу його фактичного затримання - з 17 годин 45 хвилин 30 червня 2020 року, згідно протоколу затримання від 30.06.2020 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, рахунок отримувача UA378201720355249002000001205, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Волковій О.І.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 17-45 годині 29 серпня 2020 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 , учасникам судового провадження, для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО