Рішення № 90160192, 02.07.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2020 року м. Мукачево Справа №465/3955/19

2/303/783/20

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї кредитної заборгованості у сумі 14823,45 гривень.

Як на підставу для задоволення вищевказаних позовних вимог, банківська установа посилається на те, що в процесі цивільно-правової реалізації укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору кредиту, зобов`язання позичальника перед банківською установою зі сплати кредиту та інших нарахувань залишилися невиконаними. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач.

Відповідач подала до суду відзив, у якому висловила свою незгоду із заявленим позовом, оскільки матеріали справи не містять підтвердження щодо ознайомлення та погодження ОСОБА_2 з Витягом з Тарифів та Витягом з Умов та що саме ці Умови розуміла остання, підписуючи заяву-анкету, а Анкета-Заява не містить умов щодо відсотків, відповідальності у вигляді неустойки. Також вказує на те, що банком не підтверджено наявності в ОСОБА_2 на день смерті заборгованості у заявленому розмірі.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому наголошено на тому, що зміст кредитного договору зафіксовано в заяві Позичальника, Умовах і Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Сторонами при укладанні договору були обумовлені усі істотні умови. З наданої виписки з карткового рахунку прослідковується, що ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт, вона користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки. Також вказує на те, що відповідачем поданий розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Сторони даний договір не оскаржували.

Крім того, представник позивача зазначає, що штраф і пеня нараховані відповідачу за порушення кредитних зобов`язань.

Ухвалою суду від 29 травня 2020 року задоволено клопотання про витребування доказів.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

За умовами укладеного кредитного договору від 06.04.2011 № б/н оформленого на підставі Анкети-Заяви від 06.04.2011 року, Умов та Правил надання банківських послуг (надалі Договір, а.с. 9, 10-41) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі Банк) надав ОСОБА_2 (далі - Позичальник) кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 12400,00 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.03.2017).

Посилаючись наобставини щодоненалежного виконанняПозичальником своїхзобов`язаньза кредитнимдоговором позивачзазначив щостаном надату смертіостанньої утвориласязаборгованість,загальний розмірякої склав14823,45гривень (вт.ч.7728,73 заборгованістьза тіломкредиту,7044,72грн заборгованість занарахованими відсотками,50,00грн заборгованістьза нарахованоюпенею занесвоєчасну сплатуборгу насуму віл100грн).

У межах судового розгляду даної справи банківська установа просить стягнути з відповідача (спадкоємця позичальника) вказану суму заборгованості.

З наданої Мукачівською державною нотаріальною конторою копії спадкової справи №97/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до Мукачівської державної нотаріальної контори 11 травня 2017 року звернулася ОСОБА_1 .

Крім того, з даних листа центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради від 03.06.2020 №01-32/5316 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 були зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності достатті 1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 Цивільного кодексу України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першоїстатті 1269 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини другоїстатті 1282 Цивільного кодексу Українивимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Таким чином, з урахуванням положень статті 1218 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 прийняла усі права та обов`язки, що належали ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьоюстатті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертоїстатті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначенихстаттею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК України.

У відповідності до частини третьої ст. 12 та частини першої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі№ 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок відносно того, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, суб`єктного складу учасників судового процесу, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі№ 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року прийнятій у справі № 461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Наявні у справі доказові матеріали (копії заяви про прийняття спадщини, копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копії паспорта серії НОМЕР_3 ) свідчать про те, що одним із спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 . В свою чергу, позов пред`явлено до ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивачем не надано та судом не отримано належних доказів успадкування ОСОБА_1 майна після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, судом надіслано копію спадкової справи на адресу позивача, однак позивачем не заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача - ОСОБА_1 (спадкоємиця, що прийняла спадщину) та не заявлено клопотання про залучення співвідповідача.

Отже, в задоволенні позову до ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки така є неналежним учасником спірних правовідносин.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1921,00 гривень слід покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовити.

2. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня покласти на позивача.

3. Рішення суду набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 (дата, місяць, рік народження, дані про реєстрацію місця проживання - відсутні).

Суддя В.В. Кость