Рішення № 90159009, 24.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19112/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

представника відповідачів - адвоката Рудики С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат по оплаті комунальних послуг і внесків в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат по оплаті комунальних послуг і внесків в порядку регресу .

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь в порядку регресу сплачені грошові кошти за комунальні послуги в розмірі 3359 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на його користь в порядку регресу сплачені грошові кошти за комунальні послуги в розмірі 3359 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 площею 37,1 кв. м., загальною площею 62,7 кв. м. належить на праві спільної сумісної власності йому, дружині ОСОБА_4 , сину ОСОБА_1 , дочці ОСОБА_5 , онукам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право власності на житло від 14.02.2000 р. №30, зареєстровано в реєстрі №160-60-44280 від 21.02.2000 р. Розмір часток співвласників Свідоцтвом не визначений.

У квартирі АДРЕСА_1 , він зареєстрований і постійно проживає. Крім нього у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Попри те, що відповідачі є співвласниками квартири та зареєстровані в ній, своїх зобов`язань по утриманню житла не виконують, комунальних послуг не сплачують. Так, за період з січня 2016 року по вересень 2019 року позивачем сплачено: за послуги теплопостачання - 10 558,40 грн.; внески ОСББ - 9592,00 грн. Всього за період з січня 2016 року по вересень 2019 року за надані комунальні послуги позивачем сплачено 20151,00 грн. Доказом оплати за послуги теплопостачання є оборотна відомість №1911/1914 від 04.07.2019 р. по особовому рахунку №00102608. Доказом оплати членських внесків по утриманню багатоквартирного будинку є квитанції. Водночас, відповідачі не беруть будь-якої участі у витратах на утримання належної їм на праві спільної власності квартири. Тому вважає, що відповідачі повинні нести витрати по сплаті комунальних послуг у розмірі 1/6 від загальної суми кожен. Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити. Просив справу розглянути справу без його участі . Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Від відповідачів надійшли до суду заяви про застосування строку позовної давності, просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення оплати за опалення за весь 2016 рік у зв`язку з пропущенням строку позовної давності . В судовому засіданні представник відповідачів - адвокат Рудика С.Ю. повністю підтримала надані суду письмові пояснення, в яких вона зазначила, що твердження позивача, про те, що квартира належить співвласникам на праві спільної часткової власності, у рівних частках спростовується Свідоцтвом про право власності на житло від 14 лютого 2000 року квартира АДРЕСА_2 , в якому вказано, що квартира належить всім співвласникам на праві спільної сумісної власності. Позивач ніякими документами не підтвердив частку кожного із відповідачів в квартирі в розмірі 1/6. Крім того позивач та його дружина - ОСОБА_4 користуються всією квартирою одноособово. В 2003 році позивач та ОСОБА_4 змінили замки в квартирі і виставили відповідачів та їх маму за поріг квартири. При цьому було заявлено, що це: квартира належить тільки їм, так як цю квартиру їм надала держава, а відповідачі та їх мати повинні собі заробити свою квартиру. Позивача та його дружину влаштовує тільки їх проживання в квартирі і користування всіма кімнатами. На пропозиції відповідачів та їх мами продати квартиру, розділити кошти, щоб кожен зміг купити інше житло (тим більше зараз є ринок продажу кімнат в гуртожитках) завжди категоричні відмови від позивача та його дружини. Відповідачі та їх мати проживають в однокімнатній квартирі, яка була придбана їх матір`ю. Позивачу та його дружині відповідачами та їх матір`ю було запропоновано обмін квартирами. Однак позивач та його дружина теж відмовилися від такої пропозиції. Це красномовно засвідчує той факт, що позивач бажає проживати в трьох кімнатній квартирі, а за опалення квартири та квартплату повинні платити інші співвласники. В зазначений в позовній заяві період відповідачі не проживали в квартирі, а було зареєстровано тільки місце проживання. Оплата за опалення квартири та гаряче водопостачання не залежить від кількості проживаючих. Плата за опалення квартири здійснюється виходячи із квадратури квартири, а гаряче водопостачання здійснюється від кількості води, яка використана споживачами. В квартирі стоїть лічильник гарячої води. Скільки фактично проживаючі в квартирі використають води за стільки і заплатять. Позивачем не подано ніяких договорів, які укладені з ним ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ОСББ «Теліги-51». В чому полягає «неможливість самостійно отримати» в позовній заяві не зазначено. Не подано будь-яких доказів звернення до вказаних підприємств з проханням надати договори по наданню послуг. Оборотна відомість є неналежним доказом так як не відомо скільки коштів оплачено, які періоди покриті субсидією та інше. Тільки квитанції про оплату ЖКП можуть бути належним доказом. Крім того до оплати за опалення квартири пред`явлено період з 01.01.2016 року, а позов до суду подано тільки в грудні 2019 року. Як видно пропущено трьохрічний строк позовної давності встановлений ст.257 ЦК України. Відповідна заява про застосування строків позовної давності подана до суду.

Підтримала подане до суду 03.02.2020 р. клопотання про допит свідка ОСОБА_5 та просила відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову. Ухвалою суду від 15.10.2019 р. позовна заява ОСОБА_1 залишалася без руху з наданням строку для оплати судового збору. На виконання ухвали суду позивачем була подана квитанція про оплату судового збору на суму 233,00 грн. Ухвалою суду від 05.12.2019 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Ухвалою суду на місці задоволено клопотання представника відповідачів про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 . Заслухавши пояснення представника відповідачів, свідка, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 площею 37,1 кв. м., загальною площею 62,7 кв. м. належить на праві приватної спільної сумісної власності : ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності на житло видане згідно з наказом від 14.02.2000 р. № 30 УЖКГ виконкомом Рівненської міської ради, зареєстрованого в реєстрі № 160-60-44280 від 21.02.2000 р.

Встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які постійно проживають у вказаній квартирі. Крім них у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідно до ч.1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. За статтею 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відсутність самого договору між сторонами не звільняють мешканців квартири від обов`язку оплати комунальних послуг, оскільки, в силу вимог ст. 162 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Пунктом 5 частини 3 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 року Про житлово-комунальні послуги, також передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань ЖКГ. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сторони у справі несуть спільну відповідальність по оплаті комунальних платежів на утримання квартири, співвласниками якої вони є, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача про відшкодування сплачених ним комунальних послуг і внесків ґрунтується на законі, однак підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. На підтвердження оплати членських внесків по утриманню багатоквартирного будинку позивачем долучено квитанції.

Судом встановлено, що у 2017 році сплачено згідно квитанцій № 0.0.708895987.2 від 17.02.2017 - 29,48 грн., №22662546 від 21.04.2017 -29,48 грн., №23321380 від 19.05.2017-58,29 грн., №24036635 від 19.06.2017 -154,24 грн., №24711506 від 19.07.2017 - 219,45 грн., №25517548 від 21.08.2017- 96,77 грн., №26252809 від 19.09.2017-187,27 грн., , №27027300 від 19.10.2019 - 196,12 грн., №27804124 від 20.11.2017 - 69,49 грн., №28591923 від 19.12.2017- 69,49 грн., а всього було сплачено членських внесків на загальну суму 1 110,08 грн.

У 2018 році сплачено згідно квитанцій №29305186 від 22.01.2018-269,49 грн., №0.0.992322771.1 від 20.03.2018 36,66 грн., №31457234 від 19.04.2018 - 556,33 грн. , з яких 500 грн. плата за капремонт, а тому до уваги судом не приймається оскільки стороною позивача не долучено доказів, які вказують на той факт, що дані витрати не були особистими витратами позивача , а враховується сума 36,33 грн. членських внесків, №32223815 від 21.05.2018 - 119,37 грн., №33158975 від 26.06.2018 - 252,90 грн., №34085130 від 01.08.2018 -1252,90 грн., №34532942 від 17.08.2018- з яких1000 грн. плата за капремонт, а тому до уваги судом не приймається оскільки стороною позивача не долучено доказів, які вказують на той факт, що дані витрати не були особистими витратами позивача (протоколу загальних зборів, розрахунку , отримання ОСББ кредиту тощо) , а враховується сума 252,90 грн. членських внесків, №35388768 від 20.09.2018- 252,90 грн., №36233733 від 23.10.2018 - 252,90 грн. , №36968089 від 21.11.2018 - 253,00 грн. а всього було сплачено членських внесків на загальну суму 1 726,45 грн.

У 2019 році сплачено згідно квитанцій №1511-3493-7669-9357 від 20.02.2019- 252,90 грн. ,№0.0.1302294446.1 від 20.03.2019- 252,90 грн., №0.0.1357280690.1 від 18.05.2019 -252,90 грн., №42409011 від 01.07.2019-284,25 грн., №42844372 від 17.07.2019-284,25 грн., було сплачено членських внесків на загальну суму 1327,20 грн.

Допитана судом свідок ОСОБА_5 суду показала, що позивач її батько, живе у спірній квартирі з дружиною, зловживає спиртними напоями, не любить її дітей. В 2003 р. вигнав її з квартири, в 2005 р. її сестра придбала квартиру - малосімейку на Дубенській, яку подарувала їй, де вона проживає з дітьми. Неодноразово просили позивача врегулювати майнові права всіх співвласників квартири, проте він відмовляється. Комунальними послугами у квартирі ні вона ні відповідачі тривалий час не користуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підставі наведеного, враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 і є зареєстрованими в даній квартирі, то вони є солідарними боржникам в рівних частинах по сплаті за житлово-комунальні послуги. Таким чином, належними доказами підтверджуються витрати по оплаті членських внесків, які сплачені ОСОБА_1 за період з 2017 р. по 2019 р. становлять в загальному 4163,73 грн. , з яких 1/6 частина становить 693,96 грн.

Як доказ оплати за послуги теплопостачання позивачем надано оборотну відомість №1911/1914 від 04.07.2019 р. по особовому рахунку №00102608, яку суд визнає недостовірним доказом проведення оплати за послуги «Рівнетеплоенерго» ОСОБА_1 , оскільки даний документ не є платіжним документом, який підтверджує що саме ОСОБА_1 провів оплату отриманих комунальних послуг.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково. З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по оплаті членських внесків в порядку регресу в сумі по 693,96 грн. з кожного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК понесені позивачем ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 233,00 грн. підлягають до солідарного стягнення з відповідачів на його користь та 535,40 грн. в прибуток державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355, п.3 Р.ХП "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті комунальних послуг і внесків в порядку регресу в сумі 693 (шістсот дев`яносто три) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті комунальних послуг і внесків в порядку регресу в сумі 693 (шістсот дев`яносто три) грн. 96 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір в сумі 535 (п`ятсот тридцять п`ять) грн. 40 коп. в прибуток державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживаня: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживаня: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2020 р.

Суддя: О.В.Панас