Рішення № 90158808, 01.07.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/56/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Карпінчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу та збільшення розміру аліментів.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що сторони з квітня 2007 року по жовтень 2011 року перебували у цивільному шлюбі. Від спільного проживання сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 07.09.2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 зазначає, що відповідач працює в агенстві нерухомості, на посаді директора, має у власності багато квартир та будинків в м. Харкові та Харківській області, в м. Києві та Київській області, також має власний бізнес, є здоровою працездатною особою. Крім цього зазначає, що на даний час вона офіційно не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому самостійно забезпечувати спільну дитину всім необхідним можливості не має. Також вказує, що збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а тому сума стягуваних із відповідача аліментів є недостатньою для нормального утримання сина.

Посилаючись на викладені обставини позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з твердої грошової суми у розмірі 1000 гривень на 1/3 частку усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Здолбунівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей по Київському районі Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею та зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Прокопчук М.В. не з`явилися, представник позивача – адвокат Прокопчук М.В. подав до суду заяву від 01.07.2020 року, у якій позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, подав до суду заяву від 19.03.2020 року, у якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що сторонни є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.07.2009 року.

Як вбачається із довідки про склад сім`ї №02/11.1-88, виданої 09.01.2020 року Здолбунівською міською радою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 07.09.2017 року у справі №562/1726/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 12 травня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки від 09.01.2020 року виданої Управлінням соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області ОСОБА_4 Камілівна знаходиться на обліку в Здолбунівському управлінні соціального захисту населення та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 2-х дітей починаючи з вересня 2019 року у розмірі 1720 гривень щомісячно.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно зі ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, аліменти у розмірі 1/4 (однією четвертою) на одну дитину можуть стягуватись у порядку наказного провадження.

Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на день ухвалення рішення становить 2218 грн.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 1109,00 грн. (2218х50%/100).

Пред`являючи даний позов, позивач посилається на те, що з дня присудження аліментів минуло майже три роки, їх розмір на час виникнення спірних відносин між сторонами є меншим за мінімальний, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.

Водночас суд вважає, що зміна способу стягнення аліментів - із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації без звернення до суду, що буде сприяти кращому захисту інтересів дитини.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідач є особою середнього віку, працездатним, приймаючи до уваги інтереси дитини та забезпечення їх гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, суд вбачає підстави для зміни способу стягнення аліментів і присудження із відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, таким чином частково задовольнивши позов.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів про те, що він за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем, не може виконувати своїх обов`язків по утриманню дитини та сплачувати аліменти у розмірі визначеному судом.

Позивачкою не доведено, а судом не здобуто належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем доходів у розмірі, які б дозволяли стягувати щомісячно аліменти у заявленому нею розмірі на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-184, 192 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві 37993783, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету : 22030106).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя І.А.Чорний