Вирок № 90157670, 02.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4170/20

провадження № 1-кп/415/1102/20

ВИРОК

Іменем України

"02" липня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130240000798 від 05 травня 2020 року у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Брянка Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Беднарського А.Є.,

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2020 року, в період часу з 21 години до 23 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , маючи умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, в ході сварки, яка виникла під час спільного розпивання спиртних напоїв, схопив його лівою рукою за горло, а кулаком правої руки завдав два удари в область лівого ока та правої частини верхньої губи. Далі, ОСОБА_1 схопив потерпілого за плечі, та завдав йому близько п`яти ударів правим коліном в область лівої сторони живота, а також лівим ліктем завдав удар в область правих ребер, а потім ліктем завдав удар в область грудної клітки. Від нанесених ОСОБА_1 вказаних ударів потерпілий ОСОБА_2 втратив свідомість.

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 69 від 25.06.2020, ОСОБА_2 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота, забою передньої черевної стінки, розриву селезінки, внутрішньо черевної кровотечі, які у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; забою грудної клітини, закритого перелому сьомого ребра з права, які у своїй сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров`я; множинних поверхневих ран лівої половини обличчя, параорбітальної гематоми обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

26.06.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130240000798 від 05 травня 2020 року, між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Беднарським А.Є., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А., за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_2 , на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, про те, що сталося жалкує. Зазначив, що дійсно, 04 травня 2020 року, в період часу з 21 години до 23 години, він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , в ході сварки, яка виникла під час спільного розпивання спиртних напоїв, спричинив потерпілому тілесні ушкодження зазначені в обвинувальному акті. В судовому засіданні приніс свої вибачення потерпілому та просив суд врахувати, що під час досудового розслідування він давав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, активно сприяючи його розкриттю, він має на утриманні матір – ОСОБА_3 , 1964 року народження, яка має хронічні захворювання та потребує постійного амбулаторного лікування і періодичного стаціонарного лікування та якій він також по мірі можливості допомагав матеріально Для себе він зробив належні висновки, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Прокурор Беднарський А.Є. в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Оверченко О.А. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінального кодексу України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що дійсно 04 травня 2020 року, в період часу з 21 години до 23 години, за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 , під час спільного розпивання спиртних напоїв, останній, спричинив йому тілесні ушкодження за обставин, викладених в обвинувальному акті. На даний час він вибачив обвинуваченого, жодних претензій до останнього не має. Проти затвердження даної угоди не заперечував, підтвердивши добровільність своєї позиції та просив суд не позбавляти обвинуваченого волі, надати шанс на виправлення. Цивільний позов не заявляє.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України – як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 червня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Беднарським А.Є. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Окрім того, судом з`ясовано, що потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, надавши письмову згоду на її укладення та не заперечував проти її затвердження. Його позиція є добровільною.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, а саме: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням особи обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, де проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 , 1964 року народження, неодружений, не працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря – психіатра м. Лисичанська не одержує, з врахуванням:

- обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого: повного визнання вини та щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини,

- активного сприянню розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого, який як під час досудового розслідування даного кримінального провадження так і під час розгляду справи в суді надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, які повністю викривають його провину, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти;

- наявності на утриманні матері – ОСОБА_3 , 1964 року народження, яка має хронічні захворювання та потребує постійного амбулаторного лікування і періодичного стаціонарного лікування, що підтверджується медичною довідкою (а.с.170);

- та обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, його обтяжують – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, запобіжний захід – у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 08 травня 2020 року, згідно якої строк тримання під вартою обчислювався з 05 травня 2020 року, до набрання вироком законної сили, слід скасувати.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред`явлений, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

- судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-378е від 19 травня 2020 року (а.с. 117-125), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (126), складає 980 грн. 70 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач – УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- чотири сліди папілярних ліній, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року (а.с.26), зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020130240000798 (а.с.128) – підлягають залишенню в матеріалах даного кримінального провадження;

- змив з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, а також контроль змиву та зразок матеріалу; три фрагменти шпалер з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року (а.с.26) та квитанції №577(а.с.35), передані на зберігання відповідальній особі в камеру речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області – підлягають знищенню;

- чоловічий туфель чорного кольору з правої ноги на шнурівці з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, який, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року (а.с.26) та квитанції № 577(а.с.35), переданий на зберігання відповідальній особі в камеру схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області – підлягає поверненню власнику – потерпілому ОСОБА_2 ;

- майка сіро-синього кольору, спортивні брюки чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, светр бежево-сірого кольору, светр під горло чорно-сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, чоловічий туфель чорного кольору з лівої ноги на шнурівці з плямами речовини бурого кольору, шкарпетки, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року (а.с.34) та квитанції № 577(а.с.35), передані на зберігання відповідальній особі в камеру схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області – підлягають поверненню власнику – потерпілому ОСОБА_2 ;

- зразок крові та зразок бинту, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року (а.с.190) та квитанції №577(а.с.35), передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області – підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 червня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Беднарським А.Є. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А., за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020130240000798 від 05 травня 2020 відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк, призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання – з 05 травня 2020 року до дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - скасувати. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з - під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування судової дактилоскопічної експертизи №19/113/7/1-278е від 19 травня 2020 року, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ, складає 980 грн. 70 коп. (одержувач – УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- чотири сліди папілярних ліній, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року, зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020130240000798 –залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

- змив з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, а також контроль змиву та зразок матеріалу; три фрагменти шпалер з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року та квитанції №577, передані на зберігання відповідальній особі в камеру речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області –знищити;

- чоловічий туфель чорного кольору з правої ноги на шнурівці з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, який, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року та квитанції № 577, переданий на зберігання відповідальній особі в камеру схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області –повернути власнику – потерпілому ОСОБА_2 ;

- майку сіро-синього кольору, спортивні брюки чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, светр бежево-сірого кольору, светр під горло чорно-сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, чоловічий туфель чорного кольору з лівої ноги на шнурівці з плямами речовини бурого кольору, шкарпетки, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року та квитанції № 577, передані на зберігання відповідальній особі в камеру схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області – повернути власнику – потерпілому ОСОБА_2 ;

- зразок крові та зразок бинту, які, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 05 травня 2020 року та квитанції №577, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області –знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та потерпілому, в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова