Ухвала суду № 90155242, 16.06.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/730/20

УХВАЛА

16 червня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого -судді: Саєнко О.Б., при секретарі: Бойко А.А.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниця в залі суду м. Вінниця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

УСТАНОВИВ:

17.03.2020 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернулось ТОВ «Фінансова компанія» Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги позивачем умотивовані тим, що 26.10.2015 між ТОВ «Логос-Консалтинг» та ОСОБА_1 укладений договір № 122524017 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше, відповідно до якого відповідач бере участь в системі ПлатиПізніше™, зокрема, отримує товари (послуги) від позивача учасника даної системи на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом фінансування ПлатиПізніше™ , а постачальник- зобов`язується забезпечити передачу товарів Клієнту, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених Ппакетом фінансування.

Вказує, що згідно даного договору відповідачу передано на умовах лізингу "Холодильник Snaige RF 345М-51МА21" встановленою вартістю 8 600,00 грн. Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача на договорі.

Зазначає, що згідно п. 3.1. Договору Клієнт сплачує платежі згідно з умовами пакету фінансування та цим договором. Якщо в пакеті фінансування не вказано інше клієнт сплачує платежі в строк до 20 числа поточного місяця. Розрахунки між Сторонами здійснюються в гривнях. Умови пакету фінансування зазначено наступні: платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 2 866,67 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 955,56 грн. Вид договору: прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за Договором.

Зазначає, що станом на 10 березня 2020 року відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень п. 3.1. та п. 5.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. Так, за весь період дії договору відповідачем в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 26.10.2015 - 2 866,67 грн. (платіж при отриманні Товарів); 25.06.2019 - 22 240,02 грн.

Вказує, що на деньподання цієїпозовної заявизаборгованість відповідачаперед позивачемза Договоромскладає 26780,00грн.у тому числі: 8600,00грн.-сума заборгованостіза основнимзобов`язанням зоплати вартостіотриманого Товару; 18 180,00 грн.- сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 8.2-8.4 Договору.

Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" заборгованість у розмірі 26 780,00 грн.

15.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває дана цивільна справа, в якій позивач просить суд стягнути з нього заборгованість за договором №122524017, від 26.10.2015, що становить 26780 гривень. В тому числі: 8600 грн.- сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості товару, 18180 грн. - сума штрафних санкцій.

Зазначає, що 06.06.2017 позивачем вже була подана позовна заява до Вінницького районного суду про стягнення заборгованості з відповідача згідно договору №122524017від 26.10.2015 та 13.11.2017 рішенням суду стягнуто з відповідача суму 20 640 грн. 02 копійок, з яких 8600 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, та 12040 грн. 02 копійок - сума неустойки. Рішення по справі №128/1441/17 не оскаржувалося. Виконане відповідачем у повному обсязі.

З посилкоюна п.3ч.1 ст.255ЦПК,а саме занаявністю рішеннясуду,яке набрало законноїсили,ухвалене зприводу споруміж тимисамими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав проситьсуд закрити провадження у даній справі.

Крім цього , 15.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, яке мотивовано тим, що в провадженні суду перебуває дана цивільна справа та у своєму позові позивач зазначає, що він підтверджує, що ним не було подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, чим ввів в оману суд. Оскільки, позивач не повідомив суд про те, що є рішення суду від 13.11.2017 по справі №128/1441/17 про стягнення заборгованості з того ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а саме : стягнення заборгованості за договором № 122524017, від 26.10.2015. Дане судове рішення не оскаржувалося та виконане відповідачем в повному обсязі.

Вказує, що в провадженні Вінницького районного суду перебувала ще одна справа за номером 128/1897/19, з тими ж самими учасниками провадження, з тих самих підстав і за тим же предметом, а саме стягнення заборгованості за договором № 122524017, від 26.10.2015.

Вважає, що з наявних дій позивача випливає, що він подає завідомо безпідставний позов і такий, що має штучний характер.

Тому , з посилкою на ст.44 ЦПК просить суд зобов`язати вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, та відповідно до ст.148 ЦПКУ постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з позивача штраф у сумі 3-х розмірів прожиткового мінімуму.

Також 15.04.2020, через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на дану позовну заяву.

12.05.2020 до судового засідання учасники по справі не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує; відповідача надав суду заяву про проведення даного судового засідання за його відсутності та вирішити його вищезазначені клопотання.

16.06.2020 у судове засідання представник позивача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 не з`явилися; попереднього подали через канцелярію суду заяви: представник позивача- про розгляд справи у його відсутності; відповідач- про проведення судового засідання про розгляду поданих ним клопотань у його відсутності.

Суд, з урахуванням наявних заяв, вважає за можливе провести засідання у відсутності учасників справи в якому розглянути подані відповідачем клопотання через канцелярію суду.

Вивчивши письмові клопотання, оглянувши матеріали цивільної справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з Рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» установлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З матеріалів цивільної справи судом убачається, що 17.03.2020 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла дана позовна заява , яка позивачем мотивована тим, що 26.10.2015 між ТОВ «Логос-Консалтинг» та ОСОБА_1 було укладено договір № 122524017 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Згідно даного договору відповідачу передано на умовах лізингу "Холодильник Snaige RF 345М-51МА21" встановленою вартістю 8 600,00 грн.

Вказує, що на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 26 780,00 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, в тому числі: 8 600,00 (вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого Товару; 18180,00(вісімнадцятьтисяч стовісімдесят)гривень 00копійок -сума штрафнихсанкцій,нарахованих відповіднодо положеньп.8.2-8.4Договору. Просить позов задовольнити.

Крім цього, судом також установлено , що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області у справі № 128/1441/17 установлено, що 26.10.2015 ТОВ «Логос-Консалтинг» та відповідач - ОСОБА_1 уклали договір № 122524017 про отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм ( процесинг центр ТОВ « ФК «Фангарант Груп»). Згідно умов договору відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Холодильник Snaige RF34SM-S1MA21" (далі - Товар), встановленою вартістю 8 600 гривень . Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача на договорі.

З розрахунку наданого позивачем у обґрунтування заявлених позовних вимог, судом убачається, що станом на 28.05.2017 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором №122524017 від 26.10.2015 , в загальній сумі 20 640 гривень 02 копійок , з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням - 8 600 гривень та сума неустойки - 12 040,02 гривень (а.с.6).

Даним рішеннямстягнуто з ОСОБА_1 накористь ТОВ"Фінансовакомпанія "ФангарантГруп"(Кодза ЄДРПОУ38922870)заборгованість задоговором №122524017про отриманнятоварів всистемі ПлатиПізнішетмвід 26.10.2015року станомна 28.05.2017 узагальній сумі:20640,02грн. зяких:сума заборгованостіза основнимзобов`язанням-8600грн.та сума неустойки-12040,02грн., а також у рахунок повернення понесених судових витрат по справі - судового збору у сумі 1 600 грн.

Отже, дійсно судом убачається, що позивач звернувся до суду із позовних вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за одним і тим же договором, який укладений з відповідачем ОСОБА_1 26.10.2015 № 122524017.

Однак, підстави позову у цивільній справі № 128/1441/17 та у цій справі не є ідентичними, оскільки спір між сторонами у справах виник з різних підстав, тому доводи відповідача про наявність обставин для закриття провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України -є передчасними.

Тому, задоволені клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі, слід відмовити.

Вирішуючи відповідача клопотання про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ч. 4ст. 44 ЦПК Українипередбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно дост.143ЦПК заходамипроцесуального примусує процесуальнідії,що вчиняютьсясудом увизначених цимКодексом випадкахз метоюспонукання відповіднихосіб довиконання встановлениху судіправил,добросовісного виконанняпроцесуальних обов`язків,припинення зловживанняправами тазапобігання створеннюпротиправних перешкоду здійсненнісудочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно ч.1 ст. 144 ЦПК заходами процесуального примусу є:1) попередження;2) видалення із залу судового засідання;3)тимчасове вилученнядоказів длядослідження судом; 4)привід; 5) штраф.

Отже, вивчивши дане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки воно є необґрунтованим, так як позивач відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК має беззаперечне право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А згідно до ч.3 ст.4 ЦПК , відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Керуючись стст.4, 44, п.3 ч.1 ст. 255, ст.260 ЦПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК відмовити .

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені відповідачем до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення у даній справі.

Відкласти данесудове засіданняна 08.09.2020 о 11.40 год. для виклику відповідача.

Копію даної ухвали суду скерувати позивачу та відповідачу -для відому.

Суддя: О.Б. Саєнко