Рішення № 90154273, 24.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1119/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) до Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у розмірі 396 589,00 грн.

Представники:

Від позивача Барчунінов К.О. (довіреність від 12.03.2020);

Від відповідача Карпенко І.В. (довіреність від 05.12.2019).

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у розмірі 396 589,00 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.05.2020.

Підготовче засідання призначене на 27.05.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному з 06.05.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 09.06.2020 підготовче засідання призначено на 24.06.2020.

В підготовчому засіданні 24.06.2020 представник позивача та представник відповідача надали суду заяви (за вх. № 16441/20; вх. № 16442/20) про згоду розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, відповідно до частини шостої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою від 24.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Розгляд справи по суті розпочато негайно.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 15, 16, 908, 909 Цивільного кодексу України, статтю 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315 Господарського кодексу України, статті 2, 6, 22, 23, 41, 51, 52, 116, 130, 131, 133 Статуту залізниць України, пунктами 1.1, 1.2, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обґрунтовані порушенням Відповідачем встановлених строків доставки вантажу.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав правильність нарахування суми штрафу та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %.

На адресу суду 20.05.2020 надійшов від Відповідача відзив на позовну заяву від 19.05.2020 (вх. № 12791/20 від 20.05.2020) в якому він вважає штраф в сумі 396 589,00 грн. обґрунтованим та у зв`язку із тим, що Позивач не зазнав жодних збитків у зв`язку із несвоєчасною доставкою вантажу, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % до розміру 198 294,50 грн.

Крім того, 20.05.2020 на адресу господарського суду надійшла заява Відповідача від 19.05.2020 (вх. № 12794/20 від 20.05.2020) в якій він із посиланням на статті 230, 233 Господарського кодексу України, статтю 551 Цивільного кодексу України просить суд зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50 % до розміру 198 294,50 грн., оскільки матеріали справи № 916/1119/20 не містять доказів, що Позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Згідно із частиною другою статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно частин першої, третьої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 6 Статуту залізниць України, зокрема, встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Судом встановлено, що в період з листопада 2019 року по лютий 2020 року Позивачем на адресу Філії ПАТ «Судохідна компанія «Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт» (АСК «Укррічфлот») станцію Миколаїв-Вантажний (перев.) (експ.) (річковий) Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними № 45921129, № 45921145, № 45921301, № 45921368, № 45921525, № 45921665, № 46115150, № 46269775, № 46269809, № 46331021, № 46331096, № 46432753, № 46432761, № 46432787, № 46432795, № 46658308, № 47008909, № 47222625, № 47222633, № 47222641, № 47222658, № 47222666, № 47379573, № 47379581, № 47379599, № 47379607, № 47409297, № 47409305, № 47409313, № 47409347, № 47409354, № 47425277, № 47306329, № 47306337, № 47433115, № 47453428, № 474534 36, № 47453444, № 47453451, № 47453469, № 47453477, № 47453485, № 47384532, № 47458799, № 47458807, № 47458815, № 47461611, № 47461645, № 47461702, № 47479225, № 47479233, № 47479241, № 47479597, № 47479621, № 47488358, № 47490404, № 47490412, № 47492608, № 47492616, № 47492665, № 47497904, № 47507884, № 47507892, № 47515010, № 47515176, № 47515507, № 47515598, № 47525118, № 47525126, № 47525159, № 47533120, № 47533179, № 47533542, № 47538707, № 47561410, № 47561428, № 47561436, № 47561493, № 47561501, № 47561568, № 47602370, № 47602545, № 47617816, № 47617907, № 47599683, № 47628680, № 47631585, № 47631676, № 47631700, № 47633011, № 47633300, № 47633359, № 47644331, № 47644455, № 47658927, № 47678933, № 47678990, № 47679055, № 47679089, № 47683222, № 47683362, № 47685805, № 47698584, № 47698592, № 47698766, № 47698774, № 47698824, № 47713516, № 47720792, № 47720958, № 47743356, № 47743364, № 47743372, № 47743471, № 47743489, № 47743497, № 47743505, № 47743513, № 47743521, № 47743539, № 47743547, № 47785985, № 47746045, № 47796370, № 47796446, № 47795307, № 47823760, № 47823943, № 47823984, № 47824008, № 47824032, № 47824099, № 47824131, № 47824172, № 47824230, № 47824248, № 47824255.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Відповідно до календарних штемпелів на накладних, вагони доставлені АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця із порушенням встановленого терміну доставки внаслідок чого у Відповідача виникло зобов`язання сплатити штраф Позивачу в сумі 396 589,00 грн. Судом перевірено правильність розрахунку суми штрафу наданого Позивачем, який також не заперечується й Відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Норми Статуту залізниць України не містять заборони щодо зменшення судом розміру неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з відправника.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Слід також зауважити, що в постанові від 18.10.2019 по справі № 910/1526/19, Верховний Суд погодився із зменшенням на підставі ст. 233 Господарського кодексу України штрафу, нарахованого відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

Крім того, слід зазначити, що правова позиція щодо можливості зменшення штрафу викладена в постановах Верховного Суду у справах, зокрема: №905/725/17, №905/1180/17, № 905/1243/17, №905/64/18, №910/16925/18, №905/1742/18.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, незначність прострочення виконання Відповідачем доставки вантажу, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу до 297 441,75 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажів в розмірі 297 441,75 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на Відповідача без врахування зменшення такого розміру.

Керуючись частиною другою статті 908, частинами першою, третьою статті 909 Цивільного кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України, статті 6, 41, 116 Статуту залізниць України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) 297 441,75 грн. (двісті дев`яносто сім тисяч чотириста сорок одна гривня 75 коп.) штрафу та витрати на сплату судового збору в розмірі 5 948,84 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень 84 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця в частині стягнення штрафу в розмірі 99 147,25 грн.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 08.07.2020 о 17 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел.0(482)307-986, явка учасників процесу не обов`язкова.

5. Позивачу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" цього кодексу.

Повний текст складено 02 липня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов