Рішення № 90153935, 25.06.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/165/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, код 32531054)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЕН ЛОДЖИСТИК" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вулиця Мойсеєва, будинок 72, код 37905278)

про стягнення 1502020,61 гривень

за участю представників:

позивача - Фруктов С.С.;

відповідача - не з`явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЕН ЛОДЖИСТИК" (відповідач) про стягнення 1502020,61 гривень.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди №14-02/19 від 14.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.03.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 06.03.2020 представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

12.03.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/165/20 та призначено справу до розгляду по суті на 09.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2020 відкладено підготовче засідання на 07.05.2020.

На адресу Господарського суду Київської області 10.04.2020 від директора відповідача надійшов лист із клопотанням про перенесення розгляду справи на іншу дату, але не раніше дати закінчення карантину.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2020 сторін було повідомлено про те, що розгляд даної справи, призначений на 07.05.2020 року не відбувся. Наступне засідання у справі призначено на 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 розгляд справи відкладено на 25.06.2020.

У судовому засіданні 25.06.2020 представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2020 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Стосовно заявленого клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату, але не раніше дати закінчення карантину, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020р. в Україні введено карантин.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392, з 01.06.2020 року послаблено протиепідемічні заходи та, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами, міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами.

Жодних правових підстав для припинення діяльності суду зі здійснення правосуддя та розгляду судом справ на період карантину чинне законодавство не містить та додатково органами влади не визначено.

У свою чергу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Статтею 96 та ст. 197 ГПК України передбачено право учасників справи на подання відповідних заяв, клопотань, доказів тощо із використанням засобів електронного зв`язку, а прийняття участі у судових засіданнях у режимі відео конференції із використанням, зокрема, власних технічних засобів.

Отже, відповідачу, як законом так і судом надана можливість скористатися своїми процесуальними правами, визначеними, зокрема, п.2 ч.1 ст.42 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, зокрема, сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як вбачається із матеріалів справи, суд, з урахуванням відповідних обставин, неодноразово надавав можливість відповідачу скористатися своїми правами, визначеними ст.42 ГПК України.

Проте, наданими вищевказаними положеннями ГПК України правами відповідач не скористався та відповідних доказів, заяв чи клопотань, у тому числі, про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції суду не надав, відповідну особу на своє представництво у суді не уповноважив.

Отже, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки інших обставин, які б вказували на існування об`єктивних перешкод для розгляду справи, заявником не наведено та судом не встановлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙЕН ЛОДЖИСТИК» (Суборендар) був укладений Договір суборенди №14-02/19 (надалі по тексу - «Договір»).

Відповідно до умов Договору, не пізніше 01 березня 2019 року Орендар зобов`язався передати Суборендареві Об`єкт оренди на підставі відповідного Акта прийому-передачі (далі - «Акт приймання») (п.4.1. Договору).

В силу п.4.2. Договору, Об`єкт оренди передається на підставі відповідного Акту приймання. Дата підписання Сторонами Акту приймання - є датою вступу Суборендаря у строкове платне користування, тобто є початком Строку оренди та, у тому числі, підставою нарахування орендної плати й інших платежів (комунальних платежів, тощо), передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору: «Орендар зобов`язується передати Суборендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення Секції №2 будівлі Складу, Літера А-2, загальною площею 7 313,6 кв.м., які розташовані на території Складського комплексу (надалі - «Об`єкт оренди» або «Приміщення»), а саме:

2.1.1. складські приміщення першого поверху №114, №115, №166 загальною площею 7 071,5 м.кв.;

2.1.2. зарядні приміщення першого поверху №№108-112 загальною площею 94,6м.кв.;

2.1.3 адміністративно-побутові приміщення першого поверху №№102-107, №113, №№118-124, загальною площею 90,5 м.кв.;

2.1.4. адміністративно-побутові приміщення другого поверху №№219-222, загальною площею 57,0 м.кв.».

Об`єкт оренди, визначений Договором, переданий Орендарем Суборендареві згідно Акту прийому-передачі («Акту приймання») до Договору від 01 березня 2019 року.

Так, пунктом 6.1. Договору передбачено, що з дати підписання Сторонами Акту приймання, Орендар починає нараховувати Суборендареві орендну плату за користування відповідною частиною Об`єкту оренди.

Відповідно до п.6.3. Договору: «Сторони дійшли до згоди, що незалежно від інших умов цього Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди складає 561 495,7 гривень з ПДВ».

Згідно п.6.4. Договору: «починаючи з другого місяця оренди розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди, з ПДВ, за розрахунковий (календарний) місяць визначається (індексується) за наступною формулою:

Оn = (О1 х П1), де:

On - сума орендної плати за користування Об`єктом оренди, що підлягає сплаті за відповідний місяць, з ПДВ;

О1 - ставка орендної плати у національній валюті України - гривні за один метр квадратний Об`єкту оренди вказана у п. 6.5.1. цього Договору;

П1 - площа Об`єкту оренди, визначено у пунктах 2.1. цього Договору, передана за Актом(ами) приймання за цим Договором».

Відповідно до положень п. 6.5. Договору: «Сторони погодили, що Орендна ставка за 1 м.кв. Об 'єкту оренди складає:

За користування Об`єктом оренди, що визначені у пункті 2.1. цього договору - 140,00 гривень, в т. ч. ПДВ».

Згідно п.6.8. Договору: «Суборендар зобов`язується компенсувати Орендарю платежі з водопостачання (включаючи водовідведення та каналізацію), електричної та теплової енергі`і/газу. Така компенсація здійснюється щомісячно до « 15» числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Компенсація Суборендарем платежів Орендаря за водопостачання (включаючи водовідведення та каналізацію), користування електричною та тепловою енергією/газом (надалі - «Комунальні платежі») здійснюється у наступному порядку:

Суборендар зобов`язується компенсувати Орендарю платежі за теплопостачання/постачання газу пропорційно орендованій площі згідно відповідних тарифів постачальників та показників лічильників встановлених у Складському комплексі, при цьому Орендар надає відповідні розрахунки з копіями тарифів постачальників за вимогою Суборендаря.

Суборендар зобов`язується компенсувати Орендарю платежі з водопостачання (включаючи водовідведення та каналізацію), за користування електричною енергією згідно відповідних тарифів постачальників на підставі показників відповідних лічильників, показання яких надаються Орендарем Суборендарю щомісяця при цьому Орендар надає відповідні розрахунки з копіями тарифів постачальників за вимогою Суборендаря. Показання вузлів індивідуального обліку за календарний місяць оренди визначаються станом на перше число календарного місяця, наступного за календарним місяцем оренди та надаються Суборендарю не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за календарним місяцем оренди».

Відповідно до п.6.10. Договору: «щомісячно до « 10» числа місяця наступного за звітним у-: з рахунковим), Суборендар сплачує орендну плату на підставі рахунку (копії рахунку) Орендаря, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Орендаря.

Щомісячно до 05 числа місяця наступного за звітним, Орендар надсилає рахунок Суборендарю поштою та/або кур`єром, та/або вручаються під розпис, та/або направляються на електронну пошту: v.baranovskiy@bfl.com.ua. При цьому, Сторони домовились, що днем отримання копії рахунку є день надсилання Орендарем копії рахунку на електронну пошту: v.baranovskiy@bfl.com.ua , а у випадку, якщо Орендар направив копію рахунку на електронну пошту зазначену вище та в разі непрацездатності, зазначеної вище, електронної пошти та/або зміни адреси електронної пошти, без відповідного письмового повідомлення Орендаря про нову адресу електронної пошти, копія рахунку вважається отриманим Суборендарем».

Згідно п.7.1. Договору: «Суборендар зобов`язується, на підставі виставленого рахунку Орендаря, сплатити Орендарю авансовий платіж у загальному розмірі 1023904 грн. (один мільйон двадцять три тисячі дев`ятсот чотири грн.. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20%, який зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць оренди».

Пунктом 7.2. Договору передбачено: «Авансовий платіж, передбачений у п. 7.1. цього Договору сплачується у наступному порядку:

40% розміру авансового платежу, що дорівнює 409 561,60 грн. Орендар сплачує протягом 2-х днів з дня вступу в силу цього Договору;

60%> розміру авансового платежу, що дорівнює 614 342,40 грн. Орендар сплачує до 10.03.2019року».

В силу п.7.3. Договору: «Орендар має право використати авансовий платіж, передбачений у п. 7.1. цього Договору у будь-який момент в односторонньому порядку з метою відшкодування шкоди, заподіяної Об`єкту оренди не з вини Орендаря та/або суміжних орендарів/суборендарів, сплати будь-яких інших платежів згідно цього Договору, у т. ч. поточної орендної плати, компенсації витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг тощо. При цьому Орендар зобов`язаний повідомити Суборендаря про використання авансового платежу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту використання».

Відповідач, окремими платежами від 19.02.2019 року, 21.02.2019 року, 22.02.2019 року та 11.03.2019 року здійснив оплату авансового платежу.

Надалі сторони на підставі Додаткової угоди №1 від 10 квітня 2019 року до Договору (додаток №10 до позовної заяви) внесли зміни в Договір та виклали з 15.04.2019 року п.6.4. Договору в новій редакції: « 6.4. починаючи з другого місяця оренди розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди, з ПДВ, за розрахунковий (календарний) місяць визначається (індексується) за наступною формулою:

On = (01 х ПІ) + 600 грн. з ПДВ, де:

On - сума орендної плати за користування Об`єктом оренди, що підлягає сплаті за відповідний місяць, з ПДВ;

01 - ставка орендної плати у національній валюті України - гривні за один метр квадратний Об 'єкту оренди вказана у п. 6.5.1. цього Договору;

П1 - площа Об 'єкту оренди, визначено у пунктах 2.1. цього Договору, передана за Актом(ами) приймання за цим Договором».

10 червня 2019 року сторони уклади Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до п.1 якої: «Сторони дійшли згоди, що « 12» червня 2019 року Орендар додатково передає Суборендарю в строкове платне користування частину навісу для вантажних автомобілів, Літера Е, Логістичного комплекс 1 черга, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Перемога, вул. Хмельницького Богдана, 1, площею 36,0 кв.м.».

Крім того, шляхом укладення Додаткової угоди №2 від 10 червня 2019 року до Договору було змінено редакцію окремих пунктів Договору, в тому числі пунктів 2.1., 6.4., 6.5. Договору, які відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 10 червня 2019 року до Договору були викладені в наступній редакції:

« 2.1. Орендар зобов`язується передати Суборендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення Секції№2 будівлі Складу, Літера А-2 та частину навісу для вантажних автомобілів, Літера Е, загальною площею 7 349,6 кв. м., які розташовані на території Складського комплексу (надалі - Об 'єкт оренди або Приміщення), а саме:

2.1.1 складські приміщення першого поверху №114, №115, №116 загальною площею 7 071,5 м.кв.;

2.1.2. зарядні приміщення першого поверху №№108-112 загальною площею 94,6м.кв.;

2.1.3. адміністративно-побутові приміщення першого поверху №№ 102-107, №113, №№118-124, загальною площею 90,5 м.кв.;

2.1.4. адміністративно-побутові приміщення другого поверху №№ 219-222, загальною площею 57,0 м.кв.;

2.1.5. частину навісу для вантажних автомобілів, площею 36,0м.кв.»...

...« 6.4. Починаючи з другого місяця оренди розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди, з ПДВ, за розрахунковий (календарний) місяць визначається (індексується) за наступною формулою:

Оn = (О1 х П1)+( 02 х П2) + 600 грн. з ПДВ, де:

On - сума орендної плати за користування Об`єктом оренди, що підлягає сплаті за відповідний місяць, з ПДВ;

О1 - ставка орендної плати у національній валюті України - гривні за один метр квадратний Об 'єкту оренди вказана у п. 6.5.1. цього Договору

П1 - площа Об`єкту оренди, визначена у пунктах 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4. цього Договору, передана за Актом (оми) приймання за цим Договором.

02 - ставка орендної плати у національній валюті України - гривні за один метр квадратний Об`єкту оренди вказана у п. 6.5.2. цього Договору

П2 - площа Об 'єкту оренди, визначена у пункті 2.1.5. цього Договору, передана за Актом(ами) приймання за цим Договором.»...

...« 6.5. Сторони погодили, що Орендна ставка за 1 м. кв. Об`єкту оренди складає:

За користування Об`єктом оренди, що визначений у пунктах 2.1.1., 2.1.2., 2.1.З., 2.1.4. цього договору -140,00 гривень, в т.ч. ПДВ;

За користування Об`єктом оренди, що визначений у пункті 2.1.5 цього договору - 55,00 гривень, в т. ч. ПДВ».

На виконання умов Додаткової угоди №2 від 10 червня 2019 року до Договору було укладено Акт прийому-передачі («Акт приймання») до Договору від 12 червня 2019 року.

Відтак, від 12 червня 2019 року розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди становить 1 026 484,00 гривень, згідно розрахунку:

On = (О1 х П1) + (02 х П2) + 600 грн. з ПДВ = (140 грн. х 7 313,6 кв.м.) + (55 грн. х 36 кв.м.) + 600 грн. = 1 026 484,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Так, відповідно до п.1 Додаткової угоди №3 від 04 вересня 2019 року до Договору, сторони керуючись п.13.2. Договору суборенди дійшли взаємної згоди достроково припинити з 14 листопада 2019 року Договір суборенди №14-02/19 від 14.02.2019 року.

Відповідач надав позивачу гарантійний лист від 10.09.2019 року за №69, яким гарантував сплату простроченої заборгованості за Договором.

Надалі, шляхом укладення Додаткової угоди №4 від 04 жовтня 2019 року до Договору, позивач та відповідач зафіксували розмір проміжної заборгованості відповідача за Договором та встановили порядок і строки її погашення.

Додатково, пунктом 6 Додаткової угоди №4 від 04 жовтня 2019 року до Договору сторони було погоджено що: «Сторони дійшли згоди та підтверджують, що незалежно від інших умов Договору суборенди у випадку порушення Суборендарем порядку та строків погашення заборгованості та/або сплати орендної плати та/або компенсації комунальних платежів, Суборендар на вимогу Орендаря сплачує Орендарю штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 1 000 000,00 грн.

При цьому, Суборендар погоджується, що окрім штрафу Орендар має право застосувати до Суборендаря оперативно-господарські санкції, зокрема, але не обмежуючись, припинити для Суборендаря, його працівників, контрагентів тощо доступ до Об`єкту оренди без застосування будь-якої відповідальності до Орендаря».

На виконання Додаткової угоди №4 від 04 жовтня 2019 року до Договору, відповідач, 14 листопада 2019 року повернув позивачу орендовані приміщення за Актом прийому-передачі («Акт повернення») від 14 листопада 2019 року.

Як стверджує позивач, станом на момент звернення із цією позовною заявою до суду, розмір простроченої заборгованості відповідача за Договором становить 502 020,61 грн.

Відповідач у відзиві на позов суму основного боргу визнав.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

В силу статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться . При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу вимог ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином відповідно до визначених умов та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічне визначення закріплене і у ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється за договором найму, яка вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи, що факт наявності заборгованості по орендній платі у розмірі 502 020,61 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості надано не було, позовні вимоги в частині є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім цього, за прострочення виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором позивач просив суд стягнути з відповідача 1 000 000,00 грн. штрафу передбаченого пунктом 6 Додаткової угоди №4 від 04 жовтня 2019 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на те, що орендну плату відповідач сплачував несвоєчасно, суд прийшов до висновку, що у позивача виникло право на підставі п. 6 Додаткової угоди №4 від 04 жовтня 2019 року стягнути з відповідача штраф у відповідному розмірі.

Водночас, відповідачем заявлено суду клопотання про зменшення розміру штрафу. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №917/1471/18, від 16.12.2019 у справі № 913/200/19).

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №904/5405/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Проте, відповідачем не подано доказів у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України, що розмір штрафу значно перевищує понесені позивачем збитки, у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань за Договором.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач підписуючи відповідний Договір та додатки до нього погодився на викладені в останніх умови.

Інших обставин та доказів на їх підтвердження, що дають підстави для зменшення штрафу, відповідачем суду надано не було.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Враховуючи те, що сума боргу, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 502 020,61 грн. заборгованості з орендної плати та 1 000 000,00 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЕН ЛОДЖИСТИК" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вулиця Мойсеєва, будинок 72, код 37905278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, код 32531054) 502 020 (п`ятсот дві тисячі двадцять) грн. 61 коп. боргу, 1 000 000 (один мільйон) 00 коп. штрафу та 22 530 (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять) грн. 32 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.07.2020

Суддя Т.Д. Лилак