Рішення № 90153618, 18.06.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1057/20

Провадження № 2/344/1745/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Єрмак М.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав оренда сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення з поручителя коштів в зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що 02.07.2018 року відповідач ОСОБА_1 згідно договору поруки №1 поручився за виконання зобов`язань ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКМІСЬКБУД" перед ТОВ "СТАНІСЛАВ ОРЕНДА СЕРВІС" за договором оренди приміщень від 22.02.2013 року щодо оплати за оренду належних ТОВ "СТАНІСЛАВ ОРЕНДА СЕРВІС" нежитлових приміщень площею 259,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , та торгових приміщень площею 174,5 кв. по АДРЕСА_1 з загальним щомісячним розміром орендної плати в сумі 19548,00 грн. В зв`язку з несплатою орендних платежів виникла заборгованість ТОВ "ІВАНО- ФРАНКІВСЬКМІСЬКБУД" в розмірі 778788,00 грн., яка підтверджена актом звірки розрахунків від 31.05.2019 року. Вимогою від 10/06/2019 ТОВ "СТАНІСЛАВ ОРЕНДА СЕРВІС" повідомило відповідача про дострокове виконання вимог по договору оренди приміщень від 22.02.2013 року щодо сплати 778788,00 грн., а також всіх передбачених договором та законом процентів платежів в зв`язку з простроченням виконання такого зобов`язання. У визначений вимогою тридцятиденний строк відповідач не виконав зобов`язання по оплаті боргу. Просив стягнути з відповідача суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті заборгованості з орендної плати за договором оренди приміщень від 22/02/2013 та договору поруки від 02/07/2019 за період з 01.06.2019 року по 27.12.2019 року в розмірі 13442,09 гривень.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Оскільки учасників справи повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за їх відсутність в судовому засіданні процесуальним законом повністю покладено на сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини.

22/02/2013 між ТзОВ «Станіслав Оренда Сервіс» та ТзОВ «Івано-Франківськміськбуд» укладено договір оренди приміщень. Згідно п.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування протягом строку оренди нежитлові приміщення: частину торгових приміщень площею 259,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; торгові приміщення, загальною площею 174,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.4.1. термін оренди складає 7 років і починається з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення. Згідно п.5.1. Договору розмір щомісячної орендної плати становить 19548 гривень.

02/07/2018 між ТзОВ «Станіслав Оренда Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №1. Згідно п.1.1 Договору поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Івано-Франківськміськбуд» зобов`язань, які виникли на підставі Договору оренди приміщень від 22/02/2013 укладеного між кредитором та боржником.

01/06/2019 Директором ТОВ «Станіслав Оренда Сервіс» складено вимогу відповідачу про сплату заборгованості в розмірі 778788 гривень.

Згідно розрахунку позивача сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01/06/2019 по 27/12/2019 складає 13442,09 гривень.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем не долучено до матеріалів справи складеного та підписаного Акту-приймання передачі нежитлових приміщень.

Відповідно до ст. 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.3 статті 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається з умов договору оренди нежитлових приміщень, його укладено терміном, що перевищує три роки. При цьому зазначений договір не посвідчено нотаріально та не зареєстровано в встановленому законодавством порядку.

Позивачем не долучено до матеріалів справи рішень судів, які вступили в законну силу щодо визнання дійсним вказаного правочину.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.п. 4, 7, 8, 10 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219; ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов`язання характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов`язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов`язання та іншими умовами договорів.

Таким чином договір оренди є нікчемним в силу закону, з підстави недодержання сторонами вимог, щодо форми укладеного договору. В свою чергу договір поруки є нікчемним, оскільки є акцесорним до договору оренди та до форми його укладення застосовуються правила аналогічні до основного зобов`язання, а отже зазначені договори не створюють жодних юридичних наслідків.

Також між сторонами не складено та не підписано акт приймання передачі, при цьому договір найму належить до реальних договорів та оплата за непередану річ не сплачується. Отже відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування грошовими коштами за нікчемними договорами та непереданим в користування майном.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, аналогічне визначення міститься також в ст. 81 ЦПК України.

При цьому саме позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій, що належать до його обов`язків. Виконання обов`язків позивача не може бути перекладено на судовий орган, оскільки належить до порушення принципу змагальності та диспозитивності судового розгляду.

В ст. 13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав оренда сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення з поручителя коштів в зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Бородовський С.О.