Постанова № 90153472, 02.07.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/502/20

Провадження № 3/288/353/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року смт. Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

місце роботи: не працює,

РНОКПП: не встановлено,

за статтями 122-4, 124, частиною 1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2020 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в с. Миролюбівка по вулиці Травневій, Житомирської області, керував автомобілем марки ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: незв`язна мова, запах алкоголю з порожнин рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

03 травня 2020 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в с. Миролюбівка по вулиці Травневій, Житомирської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді паркану.

03 травня 2020 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в с. Миролюбівка по вулиці Травневій, 14, Житомирської області, керував автомобілем марки ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на перешкоду у вигляді паркану, внаслідок чого відбулося ДТП, після чого місце ДТП залишив.

Своїми діями порушила пункти 2.5, 2.10 А, 10.1 «Правил дорожнього руху України».

В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи відповідно до норм частини першої статті 277-2 КУпАП, повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не надійшло.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 власноручно проставив свій підпис в розписці про отримання 26 червня 2020 року повітки/ виклику до суду на 02 липня 2020 року. Вручення судової повітки працівниками поліції підтверджується також відеозаписом, проте в судове засідання не з`явився.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи практику ЄСПЛ, вимоги частини 2 статті 268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи та передбачених статтею 38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення, суд дійшов до висновку про можливість провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 122-4, 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, згідно частини 3 статті 268 КУпАП, не є обов`язковою.

Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень передбачених статтями 122-4, 124, частиною 1 статті 130 КУпАП України, що підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 378567 від 03 травня 2020 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 378996 від 03 травня 2020 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого статтею 124 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 378997 від 03 травня 2020 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого статтею 122 - 4 КУпАП;

-схемою місця ДТП від 03 травня 2020 року;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ;

-поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 03 травня 2020 року;

-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 001574, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за частиною 1,2 статті 126 КУпАП;

-відеодиском.

Таким чином, в судовому засіданні доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за статтями 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Пунктом 4 р. ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ )різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Пунктом 27 Постанови від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАПУ несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється: керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 10.1 ПДР України вказує, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як вбачається з п. 2.10 А ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.

Згідно ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, згідно статті 34 КУпАП, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Як вбачається з довідки Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області від 04 травня 2020 року, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не значиться.

За даних обставин, суд вважає за доцільне застосувати статтю 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 40-1, 122-4, 124, частиною 1 статті 130, статтями 251, 268, 280, 283 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтями 122-4, 124, частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 420 гривень 40 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду Є.О.Зайченко