Ухвала суду № 90152822, 25.06.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7375/20

1-кс/295/2966/20

УХВАЛА

25.06.2020 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

заявника-адвоката Лук`янчука Ю.М.

прокурора Житомирської місцевої прокуратури Капало Р.І.

розглянувши клопотання адвоката Лук`янчука Юрія Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко", про скасування арешту, накладеного на грошові кошти на банківських рахунках, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

Адвокат Лук`янчук Ю.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з грошових коштів, розміщених на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальність "Цефей-Еко", ЄДРПОУ 42414840, а саме:

-№ НОМЕР_1 (українська гривня) у Київське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», МФО321842, що розташоване за адресою: 49094, м. Київ вул. Богдана Гаврилишина, 12/16;

-№ НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_2 (долар США) у Акціонерному банку «Південний», МФО328209, що розташоване за адресою: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1;

-№ НОМЕР_4 вАТ«АЛЬФА-БАНК»,МФО300346,щорозташованеза адресою:03186,м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

В обґрунтування клопотання заявник вказує, що арешт на грошові кошти був накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2020 року у справі №295/6259/20.

В ухвалі слідчого судді про арешт грошових коштів зазначено, що вони є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти на них арешт.

В клопотанні про скасування арешту з грошових коштів адвокат посилається на те, що арештовані грошові кошти не визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому накладення на них арешту з посиланням на ст. 98 КПК України, є необґрунтованим. Крім того, в даному кримінальному провадженні жодній особі повідомлення про підозру не вручалось, цивільний позов не заявлено.

Також адвокат посилається на те, що у зв`язку з накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ «Цефей-Еко» фактично заблокована його господарська діяльність.

ІІ. Процедура та позиції сторін

В судовому засіданні представник ТОВ «Цефей-Еко» - адвокат Лук`янчук Ю.М. клопотання підтримав та пояснив, що під час вирішення питання про арешт майна представник ТОВ «Цефей-Еко» в судове засідання не викликався, арешт накладений необгрунтовано, оскільки кошти на рахунках підприємства, на які накладено арешт, не є речовими доказами в даному кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України. Прокурором в клопотанні про арешт майна не доведено, що взагалі вчинено кримінальне правопорушення. Предметом доказування в даному кримінальному провадженні є факт незаконного, на думку органу досудового розслідування, заволодіння корпоративними та майновими правами ТОВ "Заможне-агро", а відтак грошові кошти даного підприємства не можуть бути речовими доказами в цьому провадженні.

Адвокат вважає, що в даному випадку мають місце цивільно правові відносини, а дії правоохоронних органів направлені на блокування законної господарської діяльності підприємства.

Крім того, адвокат додав, що ТОВ «Цефей-Еко» це працююче підприємство з найманими працівниками, яке сплачує податки, що підтверджується відповідною довідкою.

Прокурор Капало Р.І. в судовому засіданні заперечував щодо скасування арешту з вказаного майна та пояснив, що грошові кошти, на які накладено арешт, є речовими доказами та предметом кримінального правопорушення. Також прокурор вказав, що наявність коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Цефей-Еко» надасть можливість відшкодувати матеріальні збитки, які заподіяні злочином - незаконним заволодінням корпоративними правами ТОВ "Заможне-агро" шахрайським шляхом посадовими особами "Цефей-Еко".

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 42020061020000064 від 15.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом вчинення шахрайських дій.

Зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом вчинення шахрайських дій службовими особами ТОВ "Цефей-Еко" щодо незаконного заволодіння майновими та корпоративними правами суб`єкта господарювання ТОВ "Заможне-Агро", чим останньому заподіяно збитки в особливо великих розмірах.

Згідно вказаного витягу жодній особі в кримінальному провадженні №42020061020000064 не повідомлено про підозру, розмір заподіяних збитків не зазначено.

В клопотанні прокурора про накладення арешту на майно, яке було досліджено в даному судовому засіданні, зазначено, що метою арешту майна є необхідність в збереженні речових доказів, а в обґрунтування такої мети прокурор вказав, що на банківських рахунках ТОВ «Цефей-Еко» можуть бути розміщені грошові кошти, здобуті кримінально протиправним шляхом, які в подальшому підлягатимуть стягненню шляхом заявлення цивільного позову про відшкодування заподіяної шкоди, та можуть бути фіктивно перераховані на інші суб`єкти господарювання, тому саме через це вони підлягають збереженню та відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2020 року накладено арешт на грошові кошти, які знаходятьсяабобудутьнадходити на розрахункові рахунки ТОВ «Цефей-Еко», зазначений перелік цих розрахункових рахунків. Арешт на майно накладено для забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 27.05.2020 року вбачається, що представник ТОВ «Цефей-Еко» в судовому засіданні при вирішенні питання про арешт майна присутнім не був.

ІV. Кримінально-процесуальне законодавство, яке підлягає застосуванню

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті (спеціальна конфіскація), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч. 4 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (конфіскація майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно з п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями статей 7, 16КПКУкраїни встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

V. Висновки за результатами розгляду клопотання

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, ознайомившись з матеріалами справи № 295/6259/20 за клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту з майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В клопотанні про накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках ТОВ "Цефей-Еко" прокурор посилався на те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках або будуть надходити на них, можуть бути в подальшому використані в рахунок відшкодування шкоди у разі пред`явлення цивільного позову, а відтак є речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Проте, слідчий суддя вважає заявлені аргументи безпідставними, такими, що не підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи представника ТОВ «Цефей-Еко», представник якого не був присутнім в судовому засіданні під час вирішення питання про накладення арешту на майно, про те, що грошові кошти, арештовані на розрахункових рахунках ТОВ «Цефей-Еко», не відповідають критеріям речових доказів, визначених в ст. 98 КПК України, з метою збереження яких на них накладено арешт.

Так, в судовому засіданні прокурор не довів, що є його обов`язком, що грошові кошти ТОВ «Цефей-Еко», які розміщені на його розрахункових рахунках і є його власністю, відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Не знайшли підтвердження аргументи прокурора про те, що дані грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом, оскільки орган досудового розслідування не надав жодних доказів, які б підтверджували походження цих коштів, їх розмір.

В судовому засіданні прокурор пояснив, що в даному кримінальному провадженні не виносилась постанова про визнання грошових коштів, які розміщені на розрахункових рахунках ТОВ «Цефей-Еко», речовими доказами, а відтак відсутні будь-які правові підстави вважати, що це майно є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор зазначив, що йому невідомий розмір грошових активів, на які накладено арешт.

Відсутні будь-які підстави вважати, що грошові кошти, які в майбутньому можуть надійти на розрахункові рахунки ТОВ "Цефей-Еко" можуть бути речовими доказами в даному кримінальному провадженні і відповідатимуть критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України. Процесуальне рішення про накладення арешту на грошові кошти не може грунтуватися на ймовірних припущеннях.

ТОВ "Цефей-Еко" здійснює підприємницьку діяльність, має найманих працівників, сплачує податки, проводить фінансово-господарські розрахунки, а відтак арешт грошових коштів на всіх рахунках даного підприємства є фактично блокуванням його господарської діяльності.

Є безпідставними та не ґрунтуються на нормах цивільного та господарського законодавства України доводи прокурора про те, що грошові кошти, які знаходяться або можуть надійти на розрахункові рахунки ТОВ «Цефей-Еко», можуть бути в подальшому стягнуті шляхом заявлення цивільного позову про відшкодування цивільного позову.

Так, прокурор в судовому засіданні зазначив, що цивільний позов на даній стадії кримінального провадження не заявлено, жодній особі про підозру не повідомлено, а відтак визначити правовий механізм можливості відшкодування завданих збитків за рахунок коштів, які на праві власності належать ТОВ «Цефей-Еко», є неможливим взагалі.

Як вбачається зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження щодо незаконної діяльності самого ТОВ «Цефей-Еко» не здійснюється.

Враховуючите,що прокурором не доведено, що грошові кошти, на які він просив накласти арешт, відповідають критеріямст.98КПК України,постанова провизнання арештованихгрошових коштівречовим доказомв матеріалахкримінального провадженнявідсутня,що,на переконанняслідчого судді,виключає можливістьнакладення арештуна майноз метоюзбереження речовихдоказів (п.1ч.2ст.170КПК України);в межахданого кримінальногопровадження підозражодній особіне пред`явлената цивільнийпозов незаявлено,що виключаєможливість накладенняарешту намайно зметою спеціальноїконфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п.2-3 ч. 2 ст. 170 КПК України); беручи до уваги принципи непорушності та недоторканості права власності, слідчий суддя вважає за необхідне повністю скасувати арешт, накладений на грошові кошти, розміщені на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Еко».

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках ТОВ «Цефей-Еко» на даній стадії кримінального провадження, за відсутності підозрюваних, відсутності цивільного позову, є неспіврозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, оскільки таким обмеженням чиняться істотні перешкоди в здійсненні господарської діяльності вказаного підприємства.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт, накладений на грошові кошти, розміщені на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальність "Цефей-Еко", ЄДРПОУ 42414840, а саме:

-№ НОМЕР_1 (українська гривня) у Київське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», МФО321842, що розташоване за адресою: 49094, м. Київ вул. Богдана Гаврилишина, 12/16;

-№ НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_2 (долар США) у Акціонерному банку «Південний», МФО328209, що розташоване за адресою: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1;

-№ НОМЕР_4 вАТ«АЛЬФА-БАНК»,МФО300346,щорозташованеза адресою:03186,м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Стрілецька