Ухвала суду № 90152051, 01.07.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Головіна В.О., Бондаренко В.М.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Приморського районного суду м.Одеси в приміщення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора – Мазітова Т.Г.,

захисників обвинувачених – Кушніра В.В., Голіцина О.М., Залізка С.В., Бєлякова А.Ф., Палька О.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 4 липня 2020 року, судовий розгляд розпочато, досліджуються письмові докази провадження, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть переховуватись від суду; після відкриття усіх зібраних доказів, зокрема анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинувачених незаконного впливу на вказаних осіб. Крім того, обвинувачені можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, інкриміновані злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів деякі обвинувачені вчиняли за місцем свого проживання, тому вони схильні до продовження злочинної діяльності. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 неодружені, всі обвинувачені не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходу. Обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення в підкупі співробітників поліції, пов`язаних саме з ухиленням від кримінальної відповідальності за злочинну діяльність за незаконний обіг наркотичних заходів, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 під час інкримінованих подій працював поліцейським, який був відповідальний за боротьбу з незаконним обігом наркотиків. Обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення за використання підробленого паспорту громадянина України. Обвинуваченому ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду, довіру держави останній не виправдав, має судимість, раніше вже був засуджений за вчинення злочинів, зокрема за незаконний обіг наркотичних засобів, не має міцних соціальних зв`язків. Всі перелічені обставини свідчать про відсутність стійких соціальних зв`язків у обвинувачених. Крім того, завдяки накопиченим від інкримінованої злочинної діяльності статкам обвинувачені можуть виїхати та ухилитись від правосуддя. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченим, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Заявлені клопотання обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, на думку прокурора, не підлягають задоволенню, оскільки частина інкримінованих обвинуваченим злочинів вчинялись за місцем проживання останніх, тому перебування обвинувачених за місцем мешкання є ризиком продовження злочинної діяльності в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, стороною обвинувачення надаються докази майнового стану сторін, які частково досліджені судом. Стороною захисту вільно та вибірково тлумачаться рішення ЕСПЛ на користь обвинувачених.

Захисники обвинувачених категорично заперечували проти продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність та недоведеність ризиків, зазначених прокурором, надуманості та вигаданості підстав для продовження такого запобіжного заходу, відсутності будь-яких доказів на підтвердження викладеної позиції прокурора, його упередженості, наполягали на зміні запобіжного заходу обвинуваченим на цілодобовий домашній арешт, як альтернативний запобіжний захід за місцем проживання останніх. Захисник Кушнір В.В. вимагав від суду зазначення в ухвалі суду під час вирішення питання за клопотанням прокурора обґрунтування заявлених ризиків для продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою. Захисник Голіцин О.М. посилається на практику ЄС, згідно якої суд при продовженні виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний врахувати тривалість тримання обвинувачених під вартою та зменшення ризиків в ході тривалого розгляду кримінального провадження. Захисники Палько О.М., Залізко В.С., Бєляков А.Ф. підтримали викладені позиції підзахисних щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, захисник Бєляков А.Ф. зазначив про зменшення раніше визначеної суми застави у разі задоволення клопотання прокурора обвинуваченому ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останнім була надана правова позиція щодо клопотання прокурора. В обґрунтування своєї позиції обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що Заявлені прокурором ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу та його продовженні, жодним доказом не доведені та не знаходять свого підтвердження в суді. Щодо можливої втечі у разі зміни запобіжного заходу останній зазначив, що в нього вилучені паспорти, крім того в нього міцні соціальні зв`язки: він проживає та зареєстрований в м.Павлограді, має на утриманні малолітню дитину, похилих батьків, які є інвалідами ІІ групи, має нерухому власність у м.Павлограді, отримав вищу юридичну освіту, 12 років він працював в органах поліції, займав керівні посади, ніколи не виїжджав закордон,центр його життєвих інтересів – м.Павлоград. Вплив на недопитаних свідків спростовує тим, що частина свідків, які є правоохоронцями, затримані та перебуваються в установі попереднього ув`язнення в м.Київ, частина наркотикозалежних свідків померла або перебуває під вартою. Визначений розмір застави для нього та його сім`ї занадто великий, всі його статки – це заробітна платня, що підтверджено в судовому засіданні поданою ним декларацією за 2017 рік. Заявлена прокурором наявність у нього «значних фінансових ресурсів» нічим не підтверджена. Для запобігання вказаним ризикам вважає необхідним змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою його місця проживання в орендованому помешканні за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші обвинувачені вважають клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необґрунтованим, усі обвинувачені, кожний окремо, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за місцем їх проживання, обвинувачений ОСОБА_1 просив зменшити розмір застави до 168000 гривень у разі задоволення клопотання прокурора.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 року обвинуваченим продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 4 липня 2020 року, включно, та залишено без змін раніше визначений судом розмір застави 630600 гривень та обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням розпочато судовий розгляд, досліджуються письмові докази сторін провадження, свідки кримінального провадження не допитані.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою, застава та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що

- обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміновані злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких, особливо тяжких злочинів, нетяжких злочинів, проступків, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Колегія суддів погоджується з думкою прокурора про те, що враховуючи ймовірну тяжкість покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі визнання останнього винуватим, перебуваючи під загрозою тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням лише розпочато, свідки кримінального правопорушення не допитані, тому існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого на свідків. Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, офіційно не працевлаштований, відсутні законні джерела доходів, що свідчить в сукупності про відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, один з інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень пов`язаний з використанням в злочинній діяльності підробленого паспорта громадянина України. Усі перелічені обставини разом з загрозою можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчать про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду;

- обвинуваченому ОСОБА_2 інкриміновані злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, нетяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі на тривалий період з конфіскацією майна. Інкриміновані злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно обвинувального акту, вчинені останнім під час виконання обов`язків поліцейського, пов`язаного саме з боротьбою з незаконним обігом наркотичних засобів. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим, ОСОБА_2 може переховуватися від суду. Також продовжує існувати заявлений ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на недопитаних свідків, частина яких є колишні співробітники, з якими працював обвинувачений, будучи поліцейським, у разі зміни запобіжного заходу на інший, більш м`який. У ОСОБА_2 є у власності квартира, на його утриманні є неповнолітня дитина, наявність батьків похилого віку;

- обвинуваченому ОСОБА_3 інкриміновані злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, нетяжких злочині, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі більше 10 років з конфіскацією майна. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим, ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду. Після відкриття анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням лише розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого на свідків, які ще судом не були допитані. Разом з тим у ОСОБА_3 міцні соціального зв`язки: одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, наявні батьки похилого віку, має у власності житловий будинок;

- обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 інкриміновані злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, нетяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі на тривалий період з конфіскацією майна. Ризик можливого переховування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не перестав бути актуальним, оскільки під загрозою можливого покарання, та наявності невідбутого покарання за попереднім вироком у обвинуваченого ОСОБА_5 , вказані особи обвинувачених можуть переховуватись від суду. Ризик незаконного впливу з боку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на свідків продовжує існувати, оскільки на даній стадії розгляду свідки кримінального провадження не допитані. Обвинувачений ОСОБА_5 , раніше судимий, неодружений, не працевлаштований, відсутні законі джерела доходу, що підтверджує нестійкість соціальних зв`язків останнього. ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені частини злочинів в період іспитового строку, що був встановлений обвинуваченому попереднім вироком суду, в провадженні Павлоградського міськрайонного суду перебуває на розгляді обвинувального акт щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, що у сукупності свідчить про велику ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нового злочину. Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше судимий, неодружений, не працює, що у сукупності свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, та разом з загрозою можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання з метою переховування від суду у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, ризик вчинення обвинуваченими нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності, частина інкримінованих обвинуваченим злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів була вчинена за місцем проживання останніх.

Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого тримання обвинувачених під вартою до суду не надходило.

Враховуючи вік та стан здоров`я обвинувачених, відомості про їх соціальні зв`язки, колегія суддів вважає, що встановлені відомості про осіб обвинувачених в сукупності із обсягом пред`явленого їм обвинувачення та його тяжкості, встановленими ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. Ухвалою суду від 12.03.2020 року розмір застави для обвинувачених був зменшений до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлений у розмірі 630600 гривень для кожного з обвинувачених.

Розмір застави визначається у відповідності вимог ч.5 ст.182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Під час дослідження письмових доказів, зокрема щодо матеріального стану обвинувачених, судом було з`ясовано, що:

-обвинувачений ОСОБА_1 ніяких доходів згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 19.08.2018 року не отримував, ніякої нерухомості у власності не має. Згідно даних територіального сервісного центру №1249 РСЦ в Дніпропетровській області за обвинуваченим ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до постанови поліцейського від 27.01.2018 року обвинувачений ОСОБА_1 , користувався автомобілем марки Форд Куга, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 ;

-обвинувачений ОСОБА_2 згідно щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, отримав за 2017 рік доходи у вигляді заробітної платні у розмірі 145554 гривень, має у власності однокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 , - придбану 02.12.2011 року,

-обвинувачений ОСОБА_5 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 2010 року по 2014 рік отримав доходи у розмірі 186947.78 гривень, з 2014 року інформації про отримані доходи вказаної особи відсутні;

-обвинувачений ОСОБА_3 має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 2013 року по 2017 рік отримав доходи у розмірі 32093.81 гривень. Згідно даних територіального сервісного центру №1249 РСЦ в Дніпропетровській області за обвинуваченим ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб JAC HFC НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ;

-обвинувачений ОСОБА_4 за 2016 рік отримав доход у розмірі 38864.29 гривень, іншої інформації про доходи вказаної особи з 2017 року відсутні.

В підтвердження інкримінованої злочинної діяльності стороною обвинувачення були надані рапорти поліцейських про отримання за шість місяців прибутків від розповсюдження наркотичних та психотропних речовин обвинуваченими: ОСОБА_1 – 9 000 000 гривень, ОСОБА_2 – 300 000 гривень, ОСОБА_4 – 180 000 гривень, ОСОБА_3 -180 000 гривень , ОСОБА_5 – 180 000 гривень.

Обвинувачені та захисники в своїх запереченнях щодо визначеної суми застави неодноразово вказували на непомірність визначеної суми застави з майновим станом обвинувачених.

Колегія суддів вважає, що розмір застави, з урахуванням досліджених даних про майновий стан, соціальні зв`язки обвинувачених та тяжкості пред`явленого обвинувачення, відсутності судимостей, підлягає зменшенню для обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для інших обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає залишенню без змін – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ними встановлених обов`язків послужить достатнім фактором, який виключає зі сторони обвинувачених будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.

Колегія суддів вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх майнового та сімейного стану, судимостей, соціальних зв`язків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 331 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів – задовольнити частково.

В задоволенні клопотань обвинувачених та захисників про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2020 року, включно, з можливістю внесення застави у розмірі 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень і раніше визначений судом обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2020 року, включно, змінивши розмір застави до 219700 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот) гривень та залишивши без змін раніше визначений судом обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2020 року, включно, змінивши розмір застави до 219700 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот) гривень та залишивши без змін раніше визначений судом обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2020 року, включно, залишивши без змін розмір застави 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень і раніше визначений судом обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2020 року, включно, залишивши без змін розмір застави 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень і раніше визначений судом обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк дії ухвали - до 29 серпня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді В.О. Головін

В.М. Бондаренко