Рішення № 90151962, 26.06.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8092/19

Провадження № 2/0182/854/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.06.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом.

представника позивача - адвоката Вакуленко Д.О., що діє на підставі ордеру серія АР № 1011168 від 12.02.2020 року(а.с.99-100)

представника відповідача - Гречишникової В.В. , що діє на підставі довіреності від 06.06.2019 року №2768 (а.с.101,130-135)

Заяви по суті справи.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . За життя через свій похилий вік та стан здоров`я вона потребувала стороннього догляду та піклування. Однак, ОСОБА_5 була самотньою та не мала родичів, які б могли їй допомогти. Тому, починаючи з червня 2013 року та до дати смерті ОСОБА_4 позивач проживала з нею за однією адресою, здійснювала догляд, вирішувала всі побутові питання, а потім здійснювала комплекс заходів та обрядових дій для її поховання.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишила та належною їй квартирою не розпорядилася. 09.10.2019 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її смерті у порядку спадкування за законом. Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, які б підтвердили факт її проживання з померлою однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини, та запропоновано звернутися до суду.

Враховуючи, що позивач не має можливості оформити свої спадкові права як спадкоємця четвертої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 у нотаріальній конторі, вона вимушена звертатися до суду та просить встановити факт її проживання з ОСОБА_4 , 1930 року народження, однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини після її смерті, а також визнати за позивачем право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1-7).

02.06.2020 року представник позивача - адвокат Вакуленко Д.О. - подав пояснення, які обґрунтовував тим, що у ході розгляду справи стало відомо про наявність спадкового договору, укладеного 18.11.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.136-138). Відповідно до його умов, на ОСОБА_2 покладалися обов`язки за життя забезпечувати ОСОБА_4 належними лікувальними засобами згідно з рецептами лікарів, калорійним харчуванням, оплачувати усі витрати на обслуговування квартири та після смерті відчужувача здійснити комплекс заходів та обрядових дій з поховання. ОСОБА_2 свої зобов`язання зо Договором жодним чином не виконувала та позивач, проживаючи постійно з ОСОБА_4 з червня 2013 року, її ніколи не бачила та від ОСОБА_4 про будь-яку допомогу останній від ОСОБА_2 не чула. Натомість, увесь догляд за ОСОБА_4 та її майном, оплату комунальних послуг, комплекс заходів з поховання спадкодавця несла на собі позивач. Враховуючи, що ОСОБА_2 умови спадкового договору від 18.11.2015 року, укладеного між нею та ОСОБА_4 , не виконала, до неї не може перейти право власності на спадкову квартиру після смерті ОСОБА_4 .

У судовому засіданні позивач та її представник на задоволенні позову наполягали.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися.

Від представника Нікопольської міської ради надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності та прийняття рішення у відповідності до діючого законодавства (а.с.130).

ОСОБА_2 з позовом ознайомлена, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про доставку на її адресу 10.06.2020 року документів, направлених судом (а.с.144).

Процесуальні дії у справі.

25.11.2019 року відкрито провадження по справі, постановлено її розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання (а.с.56).

Того ж дня витребувано у приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дряблова О.В. спадкову справу після смерті ОСОБА_4 (а.с.57).

21.12.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті, викликано свідків (а.с.95).

25.02.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. копію спадкового договору ОСОБА_5 , серія та номер 1166 від 18.11.2015 року (а.с.114).

02.06.2020 року залучено до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 (а.с.141).

Судом встановлено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , якій на праві приватної власності згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло від 25.11.1993 року належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 779261012116) (а.с.8,10,11,12,88).

Згідно з довідкою ОСББ «Родос-Н» від 17.10.2019 року за вказаною адресою разом із ОСОБА_4 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та вела спільне господарство ОСОБА_1 (а.с.9).

Зі свідоцтва про поховання № 572 , договору-замовлення на організацію та проведення поховання від 01.04.2019 року та фіскального чеку вбачається, що комплекс заходів та обрядових дій з похованняОСОБА_4 здійснила позивач ОСОБА_1 (а.с.16-19).

Як вбачається з пояснень позивача вона з червня 2013 року до смерті ОСОБА_4 перебувала з нею у дружніх та дуже близьких відносинах, а коли остання захворіла , то всі клопоти по побуту, її лікуванню та догляду взяла на себе .

Зазначені обставини підтверджуються свідченнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що надавали свідчення як сусіди померлої ОСОБА_4

24.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дряблова О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.69), а 09.10.2019 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом як особі, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини (а.с.82).

Постановою від 09.10.2019 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не були надані документи, які б згідно зі ст. 1264 ЦК України підтверджували факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини (а.с.83).

За положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

За змістом частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке житлове приміщення, в якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення.

Судом в судовому засіданні з`ясовано, що позивач та спадкодавець проживали за різними адресами, доказів вселення позивача в квартиру ОСОБА_4 та постійного проживання з померлою суду не надано.

При цьому суд зазначає, що саме по собі спілкування, надання допомоги, вирішення побутових питань, а згодом і поховання не свідчать про спільне проживання та наявність спільного побуту, взаємні права і обов`язки, як передбачено статтею 1264 ЦК України.

Окрім того, довідка ОСББ „РОДОС-Н" від 17.10.2019 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 вела спільне господарство з ОСОБА_4 до дня її смерті (а.с.9), не може безумовно свідчити про постійне проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем, так як ці відомості не підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Отже , позивач не надала суду належних та допустимих доказів на обґрунтування факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю у розумінні положень частини другої статті З СК України.

Таким чином, оскільки у справі відсутні підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем , підтвердження взаємних прав та обов`язків ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4 , а також відсутні докази їх пов`язаності спільним побутом, то в задоволенні вимог позивача про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини слід відмовити .

Окрім того, судом також встановлено, що 18.11.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. за реєстровим № 1166, реєстровий № заборони відчуження 1167 (а.с.119-120).

Відповідно до п.п. 1,2 Договору, відчужувач ОСОБА_4 передає після смерті у власність набувачу ОСОБА_2 належну їй на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Комітетом комунальної власності м. Нікополя 25.11.1993 року, квартиру АДРЕСА_1 (а.с.119).

Натомість, згідно з п. 7 Договору за життя відчужувача на набувача покладається виконувати зобов`язання такого характеру, а саме: забезпечувати відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості; сплачувати всі витрати, пов`язані з обслуговуванням квартири; забезпечувати відчужувача щоденним калорійним харчуванням; в разі смерті відчужувача набувач зобов`язаний здійснити комплекс заходів та обрядових дій з його поховання (а.с.119 на зв.).

Право власності на квартиру переходить до набувача у разі виконання ним умов договору і після смерті відчужувача та виникає з моменту державної реєстрації (п. 9 Договору).

У разі невиконання набувачем майна розпоряджень відчужувача, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача (п. 13 Договору).

Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

На підставі ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

На даний час спадковий договір від 18.11.2015 року чинний.

Суд звертає увагу, що спадковий договір не є одним із видів спадкування. Заінтересованість в укладенні спадкового договору обумовлена тим, що саме спадковий договір надає можливість відчужувачеві вирішити долю права власності на майно на випадок смерті так, що на це майно не зможуть претендувати спадкоємці за законом або за заповітом.

Доводи позивача та представника позивача про те, що ОСОБА_2 умови спадкового договору від 18.11.2015 року, укладеного між нею та ОСОБА_4 , не виконала, а тому до неї не може перейти право власності на спадкову квартиру після смерті ОСОБА_4 є недоведеними, оскільки спадковий договір між відчужувачем та набувачем не розірваний, не визнаний в судовому порядку недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Оскільки згідно встановлених судом обставин позивач не є спадкоємцем ані за законом, ані за заповітом, враховуючи наявність чинного спадкового договору на користь ОСОБА_2 , то вимоги про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними.

Враховуючи вище викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням , суд вважає , що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-84, 89, 90, 95, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду ( м. Кривий Ріг) протягом 30 днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повне рішення складено 02.07.2020 року.

Анкетні дані учасників справи.

Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Нікопольська міська рада Дніпропетровської області - код ЄДРПОУ - 37338501, місце знаходження - 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд.3.

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Суддя: А. Г. Багрова