Рішення № 90150593, 30.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2020Справа № 910/3940/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про стягнення 106635,12 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у сумі 106635,12 грн., з якої: 100000 грн. суми страхового відшкодування, 721,65 грн. трьох процентів річних та 5913,47 грн. пені.

Ухвалою суду від 17.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач при звернені до відповідача з досудовою вимогою про відшкодування збитків не надав всіх необхідних документів для розгляду такої заяви, а саме не надав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Крім того, розмір страхового відшкодування згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не повинен перевищувати 100000 грн. Також відповідач заперечив проти нарахування штрафних та фінансових санкцій, оскільки позивач затягнув розгляд, не направивши відповідачу постанову суду.

У відповіді на відзив позивач зауважив на відсутності законодавчо закріпленого обов`язку направляти відповідачу постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винної особи. Щодо нарахування пені, то позивач вказав, що вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять обмежень по суб`єктному складу учасників відносин та виду зобов`язання, а тому в даних правовідносинах можливо застосувати статтю 35 вказаного Закону для нарахування пені. До того ж, з огляду на грошовий характер зобов`язання, нарахування трьох процентів річних також є підставним.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2018 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2 , як страхувальником, укладено договір № 777.18.2404000 добровільного страхування наземних транспортних засобів предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Jeep Renegade», державний номер НОМЕР_1 .

05.05.2019 у м. Київ по вул. Газопровідна та пр. Правди відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортним засобом марки «Jeep Renegade», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , у зв`язку з чим останньому завдано пошкоджень.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2019 у справі № 758/10948/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.05.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування згідно із умовами договору від 23.05.2018 № 777.18.2404000.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Jeep Renegade», державний номер НОМЕР_1 , відповідно до звіту від 15.08.2019 № 890, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Укравтолізинг», становила 310470,31 грн., вартість матеріального збитку - 174407,45 грн. Згідно з рахунком-фактурою та актом виконаних робіт від 30.09.2019, виставлених ПрАТ «Українська автомобільна корпорація», вартість робіт становила 292976,66 грн. та 5446,34 грн. згідно з актом виконаних робіт від 28.11.2019 року.

Згідно із страховим актом від 14.08.2019 № 3.19.1174-1 позивач визначив розмір страхового відшкодування на підставі вказаних вище документів та за вирахуванням франшизи (0 грн.) у сумі 298423,01 грн.

Вказана сума страхового відшкодування у розмірі 298423,01 грн. перерахована позивачем на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2019 № 575.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № АО003120157.

Позивач звертався до відповідача із заявою від 09.09.2019 № 5484/07-3.19.1174 (вручена відповідачу 17.09.2019) про виплату страхового відшкодування в сумі 298423,01 грн., у відповідь на яку відповідач у листі від 21.11.2019 № 1941523 повідомив про необхідність подання постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу марки «Ford Transit», державний номер НОМЕР_2 .

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АО/3120157 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зауважив на відсутності серед направлених йому позивачем документів разом із заявою на виплату страхового відшкодування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 .

Утім, положеннями закону, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено обов`язку позивача направляти із заявою про виплату страхового відшкодування постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винного у спричиненні ДТП водія.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Відтак, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Jeep Renegade», державний номер НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, завданих 23.05.2018 внаслідок ДТП, перевищує розмір ліміту відповідальності відповідача, вказаного в полісі № АО/3120157, розмір належної до відшкодування шкоди становить 100000 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

Як вбачається із полісу № АО/3120157, розмір франшизи становить 0 грн., отже сума страхового відшкодування на розмір франшизи не зменшується.

Крім того, позивач просив стягнути також 721,65 грн. трьох процентів річних.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги про стягнення 721,65 грн. трьох процентів річних у повному обсязі.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 5913,47 грн. пені, нарахованої на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Однак, правові підстави для стягнення суми пені відсутні, оскільки розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах суброгації сторін не визначено.

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до статті 992 ЦК України страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Водночас, вказані вище положення не розповсюджуються на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки сторони є страховиками, а у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов`язок страховика сплатити пеню саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі № 3-41гс12.

Таким чином, виходячи зі змісту норм статті 992 ЦК України та пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

Ураховуючи викладене, чинним законодавством не встановлено, що виконання зобов`язання за суброгацією відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею), а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. В. Васильківська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) 100000 (сто тисяч) грн. відшкодування шкоди, 721 (сімсот двадцять одну) грн. 65 коп. трьох процентів річних, а також 1985 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 43 коп. витрати по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова