Рішення № 90146293, 01.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2792/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 року № UA 500110/2020/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2020 року №UA500110/2020/00012

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 року № UA 500110/2020/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2020 року №UA500110/2020/00012.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18 березня 2020 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями №UA500110/2020/003054 товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» надіслано до Одеської митниці Держмитслужби України наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року; рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice) №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) №699968 від 11.03.2020 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin.) №154335 від 17.01.2020 року; декларація про походження товару (Declaration of origin.) № FDE-0879/19 від 18.02.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.02.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1-IN від 18.02.2020 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованими організмами б/н від 16.01.2020 року. Рішеннями від 23 березня 2020 року за №UA500110/2020/00012 відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500110/2020/000001/2. Позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Також позивач зазначає, що відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати надані Позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення. Крім того, відповідачем зазначено, що у декларації та в пакувальному листі, в інвойсі та CMR та у сертифікаті про походження товару містяться розбіжності. Проте, зазначений товар, а саме "кава натуральна, розчинна, сублімована" вироблена компанією "Companhia Cacique de Cafй Soltivel", Лондрина, Шпат Парана, Бразилія. на час укладання Контракту між позивачем та Продавцем товару (польською компанією) знаходилась у Фінляндії та була проданий та доставлений до м. Чорноморськ.

Таким чином, на переконання позивача, документи не містять будь - яких розбіжностей та відповідають заявленими числових даних. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем не зазначено, яким чином митний орган прийшов до висновку про те, що подані документи містять ознаки підробки, якими документами це підтверджується, а є лише голослівними твердженнями, що не ґрунтуються на будь-яких доказах. Будь-яких інших підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем не зазначено.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідачем до суду 05.06.2020 року поданий відзив на адміністративний позов (а.с. 71-77), в якому представник відповідача зазначив, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500110/2020/003054 від 19.03.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; згідно з п.5.1 контракту № 1-IN від 18.02.2020 до митного оформлення не подано жодного документа підтверджуючого виконання цього пункту; у МД №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі від 18.02.2020 № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, у CMR від 11.03.2020 № 699968 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 № 154335. Також у пакувальному листі від 18.02.2020 № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 № FDE-0879/19 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 № 154335 вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR від 11.03.2020 №699968.

Також представник відповідача зазначає, що 23.03.2020 року декларантом додатково було надіслано комерційну пропозицію від 03.02.2020 року №б/н. Також декларантом було надіслано лист №б/н від 23.03.2020 року про неможливість надання додаткових документів. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UА500110/2020/003054 від 19.03.2020 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Разом з тим, представник відповідача вказує, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500110/2020/000001/2 від 23.03.2020. В митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (з урахуванням фізичних характеристик товарів, встановлених за результатом здійснення митного огляду товарів, та комплектності товарів), тому відповідно до статті 60 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Отже, у відношенні товару "Кава натуральна, розчинна, сублімована, в упаковці поліетиленові мішки по 25 кг - всього 16375 кг. Торгівельна марка: CACIQUE. Країна виробництва: BR, Бразиліа. Виробник: CIA CACIQUE DE CAFE SOLUVEL." можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим по товару №1 - МД від 20.02.2020 № UA110130/2020/005305 та становить 7,23 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг). У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500110/2020/000001/2 від 23.03.2020.

Представник відповідача стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості № UА500110/2020/000001/2 від 23.03.2020 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, Одеською митницею Держмитслужби була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500110/2020/00012 від 23.03.2020 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № UА500110/2020/003200 від 23.03.2020 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 415 701,76 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA500110/2020/000001/2 від 23.03.2020 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500110/2020/00012 від 23.03.2020 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ЮА".

Ухвалою суду від 29.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПОСТ ЮА» та фірмою «TRADELING GROUP SPOLCA z о.о.» (Польща) 18.02.2020 року укладено договір поставки №1-IN, відповідно до предмету якого продавець зобов`язаний доставити, а покупець отримати та оплатити товар - кава розчинна сублімована «Касике» згідно умов договору (а.с.12-16).

Відповідно до п.5.1, 5.2 договору якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойса на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі. Постачальник сплачує усі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника.

На виконання умов договору, позивачем поставлено товар покупцю.

В матеріалах справи наявні платіжне доручення від 25.03.2020 року (з перекладом), з який вбачається, що ТОВ «ПОСТ ЮА» перераховано кошти в розмірі 60751,25 дол. США (а.с. 56-58).

З метою митного оформлення імпортованого товару, уповноваженою особою позивача Кропивницьким С.М. 19.03.2020 року подано до митного органу митну декларацію №UA500110/2020/003054 на вантаж «кава натуральна сублімована, в упаковці поліетиленові мішки по 25 кг - всього 16375 кг», торгівельна марка «CACIQUE» із загальною митною вартістю 60751,25 дол. США (а.с. 80-81).

До вказаної митної декларації декларантом додано:

Пакувальний лист (Packing list) №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року;

Рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice) №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) №699968 від 11.03.2020 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin.) №154335 від 17.01.2020 року;

Декларація про походження товару (Declaration of origin.) № FDE-0879/19 від 18.02.2020 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.02.2020 року;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1-IN від 18.02.2020 року;

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованими організмами б/н від 16.01.2020 року. (а.с.19-27, 63-64, 82-93).

Одеською митницею ДФС 23.03.2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500110/2020/000001/2, яким позивачу скориговано вартість заявленого в митній декларації №UA500110/2020/003054 товару на 57640,00 євро більше, тобто визначено вартість товару в митній декларації №UA500110/2020/003054 в розмірі 118391,25 євро (а.с.30-31).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст.337 МКУ, встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- згідно з п.5.1 контракту № 1-IN від 18.02.2020 до митного оформлення не подано жодного документа підтверджуючого виконання цього пункту.

- у МД №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі від 18.02.2020 № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, у CMR від 11.03.2020 року № 699968 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335. Також у пакувальному листі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335 вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR від 11.03.2020 року №699968.

Позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Повідомленням від 20.03.2020 року уповноваженою особою позивача Кропивницьким С.М. , надіслано прохання про продовження митного оформлення митної декларації №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 року у зв`язку з наданням додаткових документів (а.с.92).

Позивачем, 23.03.2020 року направлено на адресу Одеської митниці ДФС заяву про те, що станом на 23.03.2020 року надати більше документів немає можливості та просить прийняти до уваги та оформити дану МД.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, з підстав ненадання декларантом додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за митною декларацією №UA110130/2020/005305 від 20.02.2020 року та становить 7,23 дол. США/кг.

Одеською митницею Держмитслужби 23.03.2020 року видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00107 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500110/2020/00012. (а.с. 28-29)

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- згідно з п.5.1 контракту № 1-IN від 18.02.2020 до митного оформлення не подано жодного документа підтверджуючого виконання цього пункту.

- у МД №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі від 18.02.2020 № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, у CMR від 11.03.2020 року № 699968 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335. Також у пакувальному листі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335 вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR від 11.03.2020 року №699968.

Так, відповідно до умов договору №1-IN від 18.02.2020 року, а саме п.5.2 постачальник сплачує всі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, \ остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника.

Як вбачається з інвойсу №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року поставляється товар - кава розчинна сублімована, упакована в поліетиленові мішки. Вага - 16375 кг, ціна за 1 кг - 3,71 дол. США, вартість партії - 60751,251 дол. США.

При цьому, інвойс не містить зобов`язання сплатити рахунок до отримання товару, як і не містить умов щодо авансових платежів (передплати за товар) .

Разом з тим, враховуючи положення п.5.2 договору, ціна вказана в інвойсі є остаточною та включає в себе усі необхідні платежі.

В прайс-листі від 03.02.2020 року та в комерційній пропозиції від 03.02.2020 року вартість товару розчинна кава сублімована в первинному пакуванні по 25 кг нетто вказана в розмірі 3,265 дол. США, яка є меншою ніж в інвойсі №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року, але в цілому відповідає вартості даного товару вказаній в зазначеному інвойсі.

Тобто, відповідно до прайс - листа, умов договору та інвойса ціна товару складає саме 60751,251 дол. США, а вартість товару за 1 кг - 3,71 дол. США.

Отже, товар, замовлений позивачем згідно інвойсу та вказаної в них вартості, не суперечить вартості та типу товару вказаному в комерційній пропозиції та прайс -листі.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.

Положеннями п.4 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми розрахунку ціни (калькуляції).

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у калькуляції певних відомостей (реквізитів), зокрема, не зазначення країни виробництва, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Суд звертає увагу, що і прайс-лист від 03.02.2020 року видані контрагентом позивача, а саме фірмою «TRADELING GROUP SPOLCA z о.о.» (Польща) про що свідчать бланки та реквізити вказаної фірми на зазначених документах. Реквізити зазначені на прайс-листі та комерційній пропозиції від 03.02.2020 року відповідають реквізитам продавця, тобто фірми «TRADELING GROUP SPOLCA z о.о.» (Польща) за договором поставки №1-IN від 18.02.2020.

У контексті спірних правовідносин ні прайс-лист, ні комерційна пропозиція не є тими обов`язковими документами, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиними доказами, які в кінцевому результаті впливають на числове значення заявленої митної вартості товарів. Разом з тим, вони містять необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.

Щодо того, що відсутні докази виконання п. 5.1 Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойса на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі.

Разом з тим, позивачем 25.03.2020 року сплачений рахунок за поставку даного товару відповідно до інвойсу №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року, що підтверджується наданою до суду банківською випискою з перекладом.

Так, з урахуванням того, що умовами договору та відповідно до інвойсу №FDE-0879/19 від 18.02.2020 року позивач не був зобов`язаний здійснювати передплату товару, доводи представника відповідача щодо ненадання доказів оплати цієї партії товару є необґрунтованими.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на те, що у МД №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі від 18.02.2020 № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, у CMR від 11.03.2020 року № 699968 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335. Також у пакувальному листі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, в інвойсі від 18.02.2020 року № FDE-0879/19 та у сертифікаті про походження товару від 17.01.2020 року № 154335 вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR від 11.03.2020 року №699968, суд зазначає наступне.

Відповідно до МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Суд зазнає, що відповідно до ч.3 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення є додатковим документом для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, слід зазначити, що митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує заявлену митну вартість товару (ч.2 ст.53 МКУ).

При цьому, право органу доходів і зборів на витребування у декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів за наведеним в ч.3 ст.53 МК України переліком виникає виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті (тобто основні документи), містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до сертифікату походження, а саме п.8 - країна походження є Бразилія, країна призначення є Україна, а країна перевалки є Фінляндія. (а.с. 85)

Відповідно до інвойсу від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, CMR від 11.03.2020 року № 699968 країна, в якій відбувається навантаження товару зазначена - Фінляндія.

При цьому, в МД №UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 року у графі 15 дійсно зазначено країну Польща.

Так, позивачем дійсно в графі країна відправлення/експорту зазначено Польща, як місце знаходження продавця, а не Фінляндія де фактично знаходився товар. Проте, надані до митного оформлення документи в цілому дають можливість встановити рівень митної вартості товару, а встановлені розбіжності не свідчать про підробку документів.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що, крім іншого, підставою для проведеного коригування стало те, що подані позивачем документи містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатками до нього, інвойсами, розрахунками на оплату товару та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Отже, товар, який було доставлено за інвойсом від 18.02.2020 року № FDE-0879/19, відповідно до договору поставки №1-IN від 18.02.2020 року доставлено перевізником покупцю. Замовлений та поставлений товар відповідає типу, який вказано в прайс-листі та комерційній пропозиції, тобто ідентифікацію товару замовленого покупцем та наданого до митного оформлення за митною декларацією № UA500110/2020/003054 від 19.03.2020 року можлива за дослідження зазначених документів.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

При цьому вказані недоліки також жодним чином не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару, за наявності належним чином оформлених документів, надання яких передбачено Митним кодексом України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 року № UA 500110/2020/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2020 року №UA500110/2020/00012 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 року № UA 500110/2020/000001/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2020 року №UA500110/2020/00012.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» сплачений судовий збір у розмірі 8337,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» (код ЄДРПОУ 39632135, адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2);

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин

.