Рішення № 90146279, 01.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 р. № 400/2285/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелетіної Ірини Сергіївни, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54010 Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання неправомірними дії головного державного виконавця Шелетіної І.С. Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції(м. Одеса) про арешт і примусове списання коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 15 150 грн., зобов`язання державного виконавця Шелетіну І.С. Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про повернення незаконно стягнутих грошових коштів у сумі 15600 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що державний виконавець не мав права накладати арешт на розрахункові рахунки позивача, відкриті ним, як рахунки фізичної особи-підприємця. Державний виконавець перед арештом коштів повинен був перевірити призначення рахунків у банківських установах, чи мають ці рахунки спеціальне призначення. Невиконання виконавцем цих дій призвело до того, що було звернуто стягнення на кошти фізичної особи – підприємця з найманою робочою силою, тому виникла заборгованість по заробітній платі, порушення строків розрахунків з контрагентами та певні збитки.

Відповідач 2 надав відзив, в якому позов не визнає, оскільки вважає, що дії виконавця були вчинені відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження».

Ухвалою від 22.06.2020 суд залучив до участі у справі в якості відповідача Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у миколаївській області.

Відповідач 1, Третя особа: відзив та пояснення суду не надали.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Заводським відділом виконавчої служби в м. Миколаєві відкрито виконавче провадження 08.11.2016 на підставі заяви УДАБІ у Миколаївській області по виконанню постанови про адміністративне правопорушення від 04.10.2016 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі – 13600 грн.

13.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до АТ КБ «ПриватБанк».

18.05.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України « Про виконавче провадження», в зв`язку із стягненням з рахунку боржника коштів на депозитний рахунок відділу.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

З наданої позивачем довідки банку вбачається, що рахунок боржника № ………7887 , на кошти на якій виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, та в ній не зазначено, що цей рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Також АТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № ……………….7887 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник не звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та не просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку № ……………7887 для виплати заробітної плати своїм працівникам.

За вказаних обставин державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства. (аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/361/19 від 19.05.2020).

Оскільки дії державного виконавця по накладанню арешта на кошти боржника є правомірними, а сума, яка стягнута з рахунку позивача є штрафом за порушення містобудівних норм, тому правових підстав для повернення стягнутих грошових коштів в сумі 15600 грн. немає.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів суду, що державний виконавець діяв протиправно, тому позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 22.06.2020 суд відстрочив позивачу сплату судового збору.

Відповідно до ст.133,139 КАС України судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь бюджету.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелетіної Ірини Сергіївни (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54010 ) Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 43315529) відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України на реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України, п. 3 розділу Прикінцевих положень КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко