Рішення № 90145936, 02.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Київ № 320/3206/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2018; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати пенсію ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення та здійснити відповідні перерахунки і виплати її, з урахуванням виплаченого, починаючи з 01.01.2018 загальною сумою (з урахуванням 100 суми підвищення пенсії).

Позов мотивовано безпідставністю перерахунку відповідачем пенсії позивачу, як пенсіонеру який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 90% відповідних сум грошового забезпечення, та неправомірністю виплати підвищення до пенсії не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що підвищення до пенсії позивачу виплачувалось відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин та підлягала врахуванню відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача. Крім того, у відзиві наголошено, що позивачу правомірно здійснено перерахунок пенсії, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, оскільки таке обмеження максимального розміру пенсії особам, які звільнені з військової служби, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером, якому призначено пенсію за вислугу років СБ України, про що видано 20.01.2009 пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №1002002866 ОСОБА_1 від 01.12.2017, позивачу призначено (обчислено) з 23.12.2008 пенсію виходячи з 90% грошового забезпечення.

Згідно перерахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №1002002866 ОСОБА_1 від 01.03.2018, позивачу перераховано з 01.01.2018 основний розмір пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення. При цьому, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, позивачу призначено підвищення до пенсії у розмірі 3261,58 грн., з якого виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1630,79 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2446,19 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 3261,58 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду з завою від 27.02.2020 в якій просив привести у відповідність розмір його пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення та починаючи з 01.01.2018.

Згідно відомостей сервісу відстеження поштових відправлень з офіційного сайту національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта», поштове відправлення з вказаною заявою вручене відповідачу 02.03.2020.

Станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем заяви позивача від 27.02.2020 про перерахунок пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2018, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 22 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення.

Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховним Судом розглянуто зразкову справу №240/5401/18 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.

Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, є: позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ; відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 90% грошового забезпечення, та здійснено з 01.01.2018 перерахунок основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №320/3206/20 в частині зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивача з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2018, є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 дійшов таких висновків: стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом; у «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права; у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в позивача виникло право на перерахунок пенсії; стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку; зміни до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ ні Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, ні Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій, не вносилися; постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Верховний Суду дійшов висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка змін, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, не зазнала.

Верховний Суд вказав, що в разі перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 та встановлені судом обставини справи, підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивача з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2018 та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати пенсію позивачу виходячи з 90% сум грошового забезпечення та здійснити відповідні перерахунки і виплати її, з урахуванням виплаченого, починаючи з 01.01.2018. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії позивачу загальною сумою, суд зазначає таке.

За приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому, частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку способом виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначено.

Суд зауважує, що ні приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, ні постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.

Під час ухвалення судом рішення, суд зобов`язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання законної сили рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати пенсію позивачу виходячи з 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням 100 суми підвищення пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Як встановлено судом, позивачу з 01.01.2018 призначено підвищення до пенсії у розмірі 3261,58 грн., з якого виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1630,79 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2446,19 грн.; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 3261,58 грн.

Таким чином на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу 01.03.2018, виплата підвищення до пенсії позивачу здійснювалась Пенсійним фондом у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, яка станом на час здійснення перерахунку була чинна, та підлягала застосуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до абзацу четвертого пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Згідно вимог частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі №826/3858/18 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто з 05.03.2019.

Відтак, починаючи з 05.03.2019 підвищення пенсії позивачу повинно було виплачуватись Пенсійним фондом у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної на 01.03.2018.

Втім, як встановлено судом, підвищення до пенсії фактично виплачувалось позивачу у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної на 01.03.2018.

Таким чином Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області починаючи з 05.03.2019 неправомірно виплачувалось позивачу підвищення до пенсії у зменшеному розмірі, а саме 75% суми підвищення замість 100% суми підвищення пенсії.

Аналогічні висновки щодо виплати 100% суми підвищення пенсії містяться, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплачувати пенсію позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням вже виплачених сум.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 06.04.2020 №47577). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 420,40 грн. (1/2 позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати пенсію ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення та здійснити відповідні перерахунки і виплати її, з урахуванням виплаченого, починаючи з 01.01.2018 (з урахуванням 100 суми підвищення пенсії з 05.03.2019).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 липня 2020 року.