Ухвала суду № 90145848, 30.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

30 червня 2020 рокуСправа № 280/4194/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, буд.36; РНОКПП 40302133)

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі – відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним бездіяльність відповідача щодо відмови в реєстрації місця проживання позивача за адресою – АДРЕСА_2 ;

2) зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання позивача за адресою – АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, за приписами пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Згідно з усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У позовній заяві позивач зазначає, що заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.10.2011 справі №2-2176/2011 позивача визнано таким, що втратив право користування спірною квартирою, та у зв`язку з цим його знято з реєстраційного обліку за вказаною квартирою. Зазначає, що на підставі Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2013 у справі 337/3131/13-ц його право користування жилим приміщенням поновлено. Звертає увагу, що жодних інших судових рішень, за якими б позивач визнавався таким, що втратив право користування спірною квартирою, не існує. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовляється поновити його порушене право щодо реєстрації за вказаною квартирою.

Зі змісту листа відповідача від 13.02.2020 №Д-0072,Д-0073, який став підставою для звернення до суду з даним позовом, вбачається, що позивачу відмовлено у реєстрації місця проживання у спірному житловому приміщенні у зв`язку з наявністю судового рішення про скасування його права користування спірною квартирою (рішення Апеляційного суду Запорізької області від 20.10.2016 у справі №337/3659/15 ц).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/17 та від 12 грудня 2018 року у справі №826/8687/16 викладено правовий висновок про те, що якщо порушення прав вбачається у наслідках, які спричиненні рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вважають неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на те, що спірні правовідносини у даній справі пов`язані з правом позивача на реєстрацію місця проживання, як у особи, яка має право користуватися квартирою, спірними є цивільні правовідносини щодо користування житловим приміщенням.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/17 та від 12 грудня 2018 року у справі №826/8687/16, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 818/3074/15, від 25 липня 2019 року №815/3410/15, від 24 вересня 2019 року №815/6940/13-а, від 13 травня 2020 року у справі №756/3710/14-а.

Таким чином, спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад сторін спору підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження в даній справі належить відмовити.

Згідно з частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За даними положеннями суд роз`яснює позивачу його право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 70, 241, 243, 248, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, утому числі строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 30.06.2020.

Суддя М.О. Семененко